Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №705/4621/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4621/25

2/705/1057/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови у постановленні на квартирний облік,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови у постановленні на квартирний облік. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив службу у Збройних Силах України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, та 04.06.2025 він був демобілізований та отримав статус учасника бойових дій. Також у зв`язку з отриманням у ході бойових дій поранення він отримав інвалідність внаслідок війни ІІІ-ї групи. Зважаючи на те, що він не забезпечений житлом, він звернувся із заявою до виконавчого комітету Уманської міської ради про взяття його на квартирний облік, як учасника бойових дій, який потребує поліпшення житлових умов. Проте, Рішенням виконавчого комітету Уманської ради № 232 від 26.05.2025 було відмовлено у взятті його на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради з посиланням на абзац 1 абзацом п. 7 «Правил обліку громади, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470». У долученому до вказаного рішення листі було зазначено, що відповідно до інформації про зареєстроване право власності від 30.04.2025 № 20790, наданої Уманським відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ним зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого Уманським відділом житлового господарства 25.03.1998 за реєстровим № 9983. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.05.2025 № 426560816 та договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12.03.2025 № 914, виданого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкоза Г.І., ОСОБА_1 подарував свою частку квартири ОСОБА_2 . Відповідно до 1 абзацу п. 7 «Правил обліку громади, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470», громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, яких потреба у поліпшенні житлових умов виникла в наслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов. Оскільки п`ять років з моменту дарування частки квартири АДРЕСА_2 не пройшло, взяти на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради ОСОБА_1 неможливо. Позивач вважає підставу відмови у взятті його на квартирний облік, зазначену у рішенні від 26.05.2025 виконавчого комітету Уманської міської ради № 232 незаконною, посилаючись на те, що відповідно до п. 53 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Пунктами 3, 4 Постанови № 396 виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради професійних союзів від 29.12.1984 «Про правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень», встановлено рівень жилої площі, який визначає потребу у забезпеченні житлом в розмірі 7 і менше кв.м. та рівень області в розмірі 8,5 кв.м. середньої забезпеченості громадян житловою площею в населених пунктах. В ході приватизації житла його батьками, за ним, який з дитинства там був зареєстрований на підставі свідоцтва на право власності, виданого Уманським відділом житлового господарства 25 березня 1998 року за реєстровим № 9983, зареєстровано право спільної сумісної власності на частку квартири АДРЕСА_3 . Крім нього, право спільної сумісної власності на квартиру належало батькові, матері та сестрі. Житлова площа квартири АДРЕСА_2 - 29,8 кв.м. не відповідала нормам житла на одну особу, визначену статтею 47 Житлового кодексу України у розмірі 13,65 кв. м на особу. Окрім того, квартира має лише дві кімнати, що не дозволяє проживати йому разом із сестрою, її неповнолітнім сином та батьками. Тому, відповідно до договору про визначення часток в нерухомому майні, що є спільною сумісною, його право спільної сумісної власності на квартиру ним припинено. Відповідно до договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12 березня 2025 року № 914, виданого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І. він подарував належну йому частку квартири розміром 7,45 кв.м. своїй матері ОСОБА_2 . Подарована частка менша рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в Черкаській області встановленого постановою виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради профспілок від 28.12.1984 № 396, яка складає 8,5 кв. м на одного члена сім`ї. В той час, як подарована ним частка квартири розміром 29,8 кв.м. складає - 7,45 кв.м та не була достатньою за розміром для проживання, і ця обставина не позбавляла його права визначеного п. 53 «Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470», відповідно до яких, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65. кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Відчуження ним своїй матері частки належного йому житла розміром - 7,45 кв.м, що складає частини квартири АДРЕСА_2 , не впливає на його право на поліпшення житлових умов та не є підставою у відмові у взятті його на квартирний облік виконавчим комітету Уманської міської ради, як учасника бойових дій, який потребує поліпшення житлових умов. Тобто, висновок про те, що він штучно погіршив житлові умови шляхом відчуження придатної для проживання і достатньої за розміром квартири, у зв?язку з чим втратив право на взяття його на квартирний облік протягом п?яти років з моменту погіршення житлових умов не відповідає вимогам Житлового законодавства, у зв`язку з чим, рішення виконавчого комітету Уманської міської ради щодо відмови йому, як учаснику бойових дій, який має право на першочергове забезпечення жилою площею, у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради є протиправним та підлягає скасуванню. Тому з даним позовом він вимушений звернутися до суду.

Ухвалою судді від 04.11.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

За вх. № 30307 від 19.11.2025 від представника виконавчого комітету Уманської міської ради Проценко М.Т. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає пред`явлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивач безпідставно вважає підставу відмови у взятті його на квартирний облік, що зазначена у рішенні від 26 травня 2025 року Виконавчого комітету Уманської міської ради №232 – незаконною, оскільки його позиція та доводи не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Так, 06 травня 2025 року до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Уманської міської ради на ім`я міського голови м. Умані надійшла заява від громадянина ОСОБА_1 про зарахування його на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради для поліпшення житлових умов на пільгову чергу. Наявність пільг була підтверджена посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 від 18.10.2024. Із доданих до заяви документів стало відомо, що згідно довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» № 20790 від 30.04.2025 за ним станом на 01.01.2013 було зареєстроване право власності на частину квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого Уманським відділом житлового господарства 25.03.1998 за реєстровим №9983. Відповідно до інформації з довідки - частка квартири не визначена. Загальна площа квартири 54,8 кв.м., житлова - 29,8 кв.м. Відповідно до інформації про зареєстроване право наданої КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», виданої позивачу, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано в Уманському відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Документом що підтверджує право власності вказано Свідоцтво на право власності на житло, видане Уманським відділом житлового господарства 25.03.1998р. за реєстровим №9983. Також, було встановлено, що 06.12.2024 позивач будучи співвласником квартири АДРЕСА_2 , з невідомих причин уклав договір оренди житлового приміщення як орендар, на всю таку квартиру, з орендодавцем матір`ю – ОСОБА_2 . При тому, що і орендодавець і орендар є співвласниками даної квартири, та які на дату укладення такого договору мали однакові права та обов`язки. У договорі оренди в розділі «Реквізити сторін» адресу орендаря, тобто позивача по справі, вказано: АДРЕСА_4 . Відповідно до Витягу з РТГ № 2025/005845073 від 06.05.2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Абзацом 1 пункту 19 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11.12.84 № 470, передбачено попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. Так, згідно абзацу 1 пункту 19 Правил № 470, при виконавчому комітеті Уманської міської ради та згідно Положення про громадську комісію з житлових питань при виконавчому комітеті Уманської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 26.11.2020 № 450, створена та діє громадська комісія з житлових питань. Склад Комісії затверджено рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 10.08.2023 № 333. Абзацом 2 п. 19 Правил № 470, визначено, що вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають відповідний акт. Так, 13 травня 2025 року діючою громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Уманської міської ради за результатами перевірки житлових умов ОСОБА_1 було складено акт, яким встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 , проживає лише одна особа, а саме – позивач. Вказаний акт засвідчений підписами членів Комісії та заявником особисто. Під час проведення перевірки житлових умов ОСОБА_1 проінформував Комісію, що вже не являється співвласником вказаної вище квартири, оскільки давно подарував свою частку власності матері ОСОБА_2 . Комісія за результатами перевірки дійшла висновку, що ОСОБА_1 потребує житлових умов лише за умови надання ним документу, що посвідчує відчуження частини квартири строком більше ніж 5 років до дати подання заяви про взяття на квартирний обік, про що вказано в акті перевірки житлових умов заявника від 13.05.2025. Наступного дня, 14 травня 2025 року ОСОБА_1 надав копію договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12 березня 2025 року зареєстрованого в реєстрі за № 914, з якого було встановлено, що 12 березня 2025 року, позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (сестра позивача та інший співвласник квартири) шляхом укладення договору дарування, відчужують свої частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 на користь матері – ОСОБА_2 . Таким чином, інформація, надана позивачем Комісії 13.05.2025 під час перевірки його житлових умов, про нібито давно здійснене дарування частки власності матері ОСОБА_2 , виявилася недостовірною. Встановлено, що фактично відчуження позивачем своєї частки у праві власності відбулося менш ніж за два місяці до дати подання ним заяви про зарахування на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради для поліпшення житлових умов на пільгову чергу. Отже, має місце штучне погіршення житлових умов позивачем у період, що безпосередньо передував його зверненню про поліпшення житлових умов. Дарування частки квартири матері можна вважати штучним погіршенням житлових умов, оскільки вона призводить до зменшення частки у житлі й погіршення житлових умов за власною ініціативою. Отже, з огляду на вищенаведене, вчинені позивачем дії були спрямовані на умисне погіршення житлових умов, що виключає можливість визнання його потребуючим поліпшення житлових умов. З урахуванням зазначеного, виконавчим комітетом Уманської міської ради за результатами розгляду звернення від 06.05.2025 було прийнято законне рішення №232 від 26 травня 2025 року, у тому числі відмовлено у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з 1 абзацом пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що у квартирі є дві кімнати, і що відповідно до ст. 47 ЖК УРСР – норма житла на одну особу складає 13,65 кв. м., і тому проживати йому, його сестрі, її неповнолітньому синові та батькам, не дозволяє площа даної квартири. Проте, згідно преамбули договору про визначення часток в нерухомому майні, що є спільною сумісною власністю від 12 березня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за №913, співвласники квартири АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ; ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, 13 травня 2025 року діюча громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті Уманської міської ради під час проведення перевірки житлових умов позивача встановила, що у квартирі АДРЕСА_2 , проживає лише одна особа - позивач. За результатами перевірки було складено відповідний акт. Таким чином, позивач вводить суд в оману, щодо кількості осіб, що проживають в даній квартирі, а, відповідно, площа розміру квартири, де він проживає самостійно, є достатньою для проживання. Тому, позивач не може вважатись такою особою, яка не забезпечена житловим приміщенням та потребує поліпшення житлових умов, оскільки житлова площа, на користування якою він має право у квартирі АДРЕСА_7 , кількість кімнат 2, площа складає 29,8 кв.м, та є набагато більшою за площу, що встановлена нормами законодавства.

Поведінка позивача, який, будучи співвласником квартири, спочатку уклав договір оренди житлового приміщення зі своєю матір`ю, а невдовзі відчужив свою частку на користь цієї ж особи, і при цьому одноособово проживає в квартирі, а потім звертається до виконавчого комітету Уманської міської ради із заявою про прийняття на квартирний облік для поліпшення житлових умов на пільгову чергу, не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житла, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове забезпечення житлом.

Поведінка позивача свідчить про умисне створення штучних обставин, що мають на меті отримання пільг або преференцій, які надаються лише особам, що дійсно потребують поліпшення житлових умов. Така поведінка суперечить як нормам цивільного права, так і принципам соціальної справедливості, закріпленим у законодавстві про житлові відносини. Таким чином, дії позивача є зловживанням правом та порушенням принципу добросовісності, що не може слугувати підставою для задоволення його вимог щодо поліпшення житлових умов.

Виконавчий комітет прийняв законне та обґрунтоване рішення № 232 від 26 травня 2025 року, яким позивачу було відмовлено у зарахуванні його на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради для поліпшення житлових умов на пільгову чергу на підставі п. 17 Правил, тому відповідач вважає позовні вимоги позивач а безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України сторони зобов`язані доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_1 відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_1 мав статус особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни з терміном до 01.11.2025.

Відповідно до Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_3 квартира АДРЕСА_8 належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Уманської міської ради VIII скликання 41 сесії від 14.10.2022 № 10-41/8 вулицю Комарова в м. Умань Черкаської області перейменовано на вулицю Захисників України.

Відповідно до Договору про визначення часток у нерухомому майні, що є спільною сумісною власністю від 12.03.2025 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як учасники права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , виходячи із засад рівності, домовилися про поділ квартири, що є їхньою спільною сумісною власністю та визначили, що їхні частки у праві спільної власності на це нерухоме майно є рівними, тобто по частці у праві власності на зазначену квартиру у кожного.

Відповідно до Договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12.03.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подарували ОСОБА_2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 (по частці кожен).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, отриманої 30.04.2025, відомості щодо належності ОСОБА_1 будь-якого нерухомого майна - відсутні.

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради № 232 від 26.05.2025 відмовлено у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з 1 абзацом пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіки Ради професійних спілок від 11 грудня 1084 року № 470.

Відповідно до Листа виконавчого комітету Уманської міської ради № 3718/01/01035 від 30.05.2025, адресованого ОСОБА_1 , повідомлено про Рішення виконавчого комітету Уманської міської ради № 232 від 26.05.2025 щодо відмови у взятті його на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради та зазначено, що відповідно до інформації про зареєстроване право власності від 30 квітня 2025 року № 20790, виданої Уманським відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого Уманським відділом житлового господарства 25 березня 1998 року за реєстровим № 9983. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 13 травня 2025 року № 426560816 та договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12 березня 2025 року № 914, виданого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Карайкозою Г.І., ОСОБА_1 подарував свою частку квартири ОСОБА_2 .

Згідно з 1 абзацом пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 Житлового кодексу УРСР) (5464-10), не беруться на квартирний облік протягом п?яти років з моменту погіршення житлових умов.

Так як п?ять років з моменту дарування частки квартири АДРЕСА_2 ще не пройшло, взяти на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради неможливо.

Особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 31 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради (стаття 36 ЖК України).

Загальні підстави для визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, визначені статтею 34 ЖК України, а саме: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Зазначені норми є загальними для житлових правовідносин. Перелік громадян, які мають право на першочергове та позачергове отримання житлових приміщень, визначений статтями 45, 46 ЖК України.

Частиною першою статті 46 ЖК України визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані позачергою, зокрема, до таких віднесено осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Право на отримання житла поза чергою учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, гарантовано у пункті 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги щодо позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій.

При цьому, відповідно до вимог статті 35 ЖК УРСР та пункту 17 Правил обліку громадян громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.

Законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і на штучний характер такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

Суд наголошує також, що штучне погіршення громадянами житлових умов є підставою для не взяття особи на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.

Штучне погіршення житлових умов — це навмисні дії особи (або сім`ї), спрямовані на створення формальних підстав для взяття на квартирний облік чи отримання житла / грошової компенсації від держави. Основними ознаками штучного погіршення житлових умов є, в тому числі, відчуження придатного для проживання житла, а саме: продаж, дарування, обмін квартири або будинку.

Також, слід звернути увагу на те, що норма жилої площі в Україні встановлюється у розмірі 13,65 кв.м на одну особу (стаття47 ЖК України).

Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.

На підставі зазначених Правил органами місцевого самоврядування прийнято локальні нормативні акти, що містять рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею на одну особу та встановлюють норму жилої площі для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 06.05.2025 звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Уманської міської ради із заявою про зарахування його на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради для поліпшення житлових умов на пільгову чергу.

Виконавчим комітетом Уманської міської ради при проведенні перевірки наданих ОСОБА_1 документів було з`ясовано та встановлено, що станом на 01.01.2013 за ним було зареєстроване право власності на частину квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого Уманським відділом житлового господарства 25.03.1998 за реєстровим №9983. Загальна площа квартири 54,8 кв.м., житлова – 29,8 кв.м. Відповідно до інформації про зареєстроване право наданої КП «ЧООБТІ» право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

06.12.2024 позивач ОСОБА_1 , будучи співвласником квартири АДРЕСА_2 , передав в її в оренду для проживання своїй матері та співвласниці квартири ОСОБА_2 .

Тобто, між позивачем ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 був укладений договір оренди на всю вище зазначену квартиру, що пітверджується наданою копією договору.

При цьому адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 .

Звертаючись із заявою про взяття його на квартирний облік, як учасника бойових дій, який потребує поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 зазначив, що у ході приватизації житла його батьками, за ним, який з дитинства там був зареєстрований, він мав право спільної сумісної власності на частку квартири АДРЕСА_3 . Крім нього право спільної сумісної власності на квартиру належало батькові, матері та сестрі. Житлова площа квартири АДРЕСА_2 - 29,8 кв.м. не відповідала нормам житла на одну особу, визначену статтею 47 Житлового кодексу України у розмірі 13,65 кв. м на особу. Квартира має лише дві кімнати, що не дозволяє проживати йому разом із сестрою, її неповнолітнім сином та батьками. Тому, відповідно до договору про визначення часток в нерухомому майні, що є спільною сумісною, його право спільної сумісної власності на квартиру ним припинено. Відповідно до договору дарування частки у праві власності на квартиру від 12 березня 2025 року № 914, він подарував належну йому частку квартири розміром 7,45 кв.м. своїй матері ОСОБА_2 . Подарована частка менша рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в Черкаській області, встановленого постановою виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради профспілок від 28.12.1984 № 396, яка складає 8,5 кв. м на одного члена сім`ї. В той час, як подарована ним частка квартири розміром 29,8 кв.м. складає - 7,45 кв.м та не була достатньою за розміром для проживання.

Статтею 47 ЖК України визначено норму жилої площі в Україні, яка становить 13,65 кв.м. на одну особу. Згідно п. 53 Правил № 470, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м. жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Пунктами 3, 4 Постанови № 396 виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради професійних союзів від 29.12.1984 року «Про правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень», встановлено рівень жилої площі, який визначає потребу у забезпеченні житлом в розмірі 7 і менше кв.м. та рівень середньої забезпечуваності громадян житловою площею в населених пунктах області розмірі 8,5 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту від 13.05.2025, складеного діючою громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Уманської міської ради, при проведеній перевірці було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 проживає лише одна особа – ОСОБА_1 . Тобто, позивач має у користуванні більшу площу для проживання ніж визначена вказаними нормативами, тому у нього були відсутні підстави для поліпшення житлових умов, шляхом відчуження належної йому частки житла третій особі.

Також матеріалами справи встановлено, що із Договору про визначення часток в нерухомому майні, що є спільною сумісною власністю від 12 березня 2025 року зареєстрованого в реєстрі за №913, співвласниками квартири АДРЕСА_2 , є: ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ; ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що фактично відчуження позивачем своєї частки у праві власності відбулося менш ніж за два місяці до дати подання ним заяви про зарахування на квартирний облік при виконавчому комітеті Уманської міської ради для поліпшення житлових умов на пільгову чергу.

Проаналізувавши вище зазначене, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце штучне погіршення житлових умов позивачем у період, що безпосередньо передував його зверненню із заявою про поліпшення житлових умов. Дарування частки квартири його матері, та укладення з нею договору оренди цієї квартири, є саме такою дією, оскільки вона призводить до погіршення житлових умов за власною ініціативою.

Вказане свідчить, що вчинені позивачем дії були спрямовані на умисне погіршення житлових умов, свідчить про зловживання правом на отримання житла, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове забезпечення житлом.

Такий висновок суду узгоджується та ґрунтується на позиції, викладений у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21 та від 17.04.2024 у справі № 357/11125/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Виконавчим комітетом Уманської міської ради за результатами розгляду звернення від 06.05.2025 було прийнято законне рішення №232 від 26 травня 2025 року про відмову у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з 1 абзацом пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

У зв`язку із тим, що сторони звільнені від сплати судового збору, в силу ч. 6 ст. 141 ЦПК України, його необхідно компенсувати їх за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови у постановленні на квартирний облік – відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік