Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №703/1166/23 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1166/23

2-др/703/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

20 січня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника відповідача Ковбаси Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 703/1166/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -

встановив:

05 січня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача Ковбаси О.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 703/1166/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 80 000 грн.

Заяву мотивує тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину – задоволено частково та вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 293 345,48 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а всього 393 345,48 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Вказує, що на виконання приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, під час подання до суду відзиву на позовну заяву від 18.02.2021, було заявлено відповідну заяву про попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених відповідачем витрат у зв`язку з наданням професійної правової допомоги надає копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на представлення інтересів ОСОБА_2 адвокатом Ковбасою О.С. додаток № 1 від 02.01.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; рахунок-фактуру № 01 від 02.01.2026; акт наданих послуг № 01 від 02 січня 2026 року за договором про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 01 від 02.01.2026. Зазначає, що сторони погодили найменування та вартість послуг, які надаються в межах цього договору, а саме за надання адвокатом правничої (правової) допомоги у даній справі та/або інших справах у сумі 80 000 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду в розмірі 80 000 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву в межах заявлених вимог, дослідивши додані до неї матеріали, та надавши належну правову оцінку доказам, суд дійшов до таких висновків.

За змістом статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із частиною 3 та 4 вищевказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину – задоволено частково та вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 293 345,48 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а всього 393 345,48 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

У відповідності до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до висновків, що викладені в постанові Верховного Суду по справі №826/856/18 від 22 грудня 2018 року, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Витрати на професійну правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за межами суду (постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року).

Так, 26 квітня 2023 року між адвокатом Ковбасою О.С. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, надання адвокатом Клієнту послуг не тільки в судових засіданнях по справі, а й поза їх межами (наприклад надання послуги «зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції») є правової допомогою та входить до обсягу наданої Клієнту правової допомоги у цій справі.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді стороною позивача надано суду письмові докази. Так, представником відповідача надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на представлення інтересів ОСОБА_2 адвокатом Ковбасою О.С. додаток № 1 від 02.01.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; рахунок-фактуру № 01 від 02.01.2026; акт наданих послуг № 01 від 02 січня 2026 року за договором про надання правничої (правової) допомоги № 26/04-23 від 26 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Ковбасою О.С.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 01 від 02.01.2026.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі під час її судового розгляду.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника позивача в судових засіданнях, їх кількість та час та підстави відкладення судових засідань.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи викладене суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом Ковбасою О.С. витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді, підлягає зменшенню до 20 000,00 грн.

Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача Ковбаси О.С. частково, та стягнути понесені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини позовних вимог, що становить 5084 грн 59 коп.

Керуючись ст.89, 134, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника відповідача Ковбаси Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 703/1166/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5084 грн. 59 коп. понесених ним витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року.

Головуючий: Ю. В. Крива