Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №694/2622/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2622/25 Провадження №1-кп/694/10/26

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

13.01.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження№№12025255310000346 від 13.08.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньо освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх, малолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, інвалідом, депутатом не є, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

з участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

ОСОБА_4 , 06.08.2025 близько 19 год. 00 хв., перебуваючи в кімнаті кухні житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , завдав йому один удар кулаком лівої руки в ділянку лівого ока, внаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта № 05-9-01/227 від 21.08.2025 отримав тілесне ушкодження у вигляді гематоми в ділянці нижньої повіки лівого ока, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні, та пояснив, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставинах вчинив вказаний кримінальний проступок.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі. Повідомив, що з ОСОБА_4 примирився, не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України, проте не просить суд про таке. Просив врахувати його позицію при прийнятті відповідного рішення.

Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

ОСОБА_4 письмово підтвердив, що наслідки застосування ч.3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі, відомі, визнаючи обставини скоєного кримінального правопорушення, він діє вільно, без стороннього тиску.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, наданими в судовому засіданні, так і доказами, зібраними органами досудового розслідування, і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення є доведеним.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку та його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст. 67 КК України не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку в Звенигородському наркологічному кабінеті не перебуває, стоїть на обліку у лікаря-психіатра, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

Окрім того, при призначенні покарання суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що примирився з обвинуваченим ОСОБА_4 , просив врахувати його позицію при прийнятті відповідного рішення.

Однак, відповідно до ст..46 КК України – кримінальне провадження закривається у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим з безпосередньою участю в судовому засіданні обвинуваченого та потерпілого та поданням відповідного клопотання.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Матеріальна шкода не завдана.

Речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Матеріальна шкода не завдана.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1