Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №571/1241/25 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1241/25

Провадження №1-кп/571/68/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі судді одноособово ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181190000023 від 22.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 17 грудня 2024 року перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та скориставшись тим, що ОСОБА_5 залишив в будинку свій мобільний телефон, який не має функції виходу в мережу Інтернет, зі свого мобільного телефону «Iphone XS» з абонентським номером НОМЕР_1 , оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», створив в мобільному додатку «Приват24» користувача від імені ОСОБА_5 , чим здійснив несанкціоноване втручання в роботу системи віддаленого доступу WEB- банкінгу «Приват24».

Отримавши доступ до дистанційного керування банківською картою ОСОБА_5 , без будь якої згоди власника з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, подав від ОСОБА_5 електронну заявку на отримання кредиту за допомогою онлайн-кредитування AT КБ «ПриватБанк», внаслідок чого отримав кредитні кошти.

Окрім цього, 17 грудня 2024 року ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 керуючись єдиним наміром, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, який впроваджено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», неодноразово продовжено, без будь якої згоди власника з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, подав від ОСОБА_5 електронну заявку на отримання кредиту за допомогою системи онлайн-кредитування АТ КБ «ПриватБанк», внаслідок чого отримав кредитні кошти в сумі 30000 гривень на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ), відкритий на ім`я ОСОБА_5 та в подальшому частину коштів в сумі 10972,59 гривні перерахував на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картка № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , 22.12.2024 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 , відкритому на ім`я ОСОБА_5 залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 4026,73 гривень, на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картка № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 . 29.12.2024 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ) відкритому на ім`я ОСОБА_5 , залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 4968,72 гривень на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картка № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 . 31.12.2024 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ), відкритому на ім`я ОСОБА_5 залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 5020,48 гривень на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картка № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , 03.01.2025 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ), відкритому на ім`я ОСОБА_5 залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 1997,84 гривень на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк», картку № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , 04.01.2025 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк», НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ) відкритому на ім`я ОСОБА_5 залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 3001,94 гривня на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картку № НОМЕР_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи одним злочинним умислом на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , 09.01.2025 ОСОБА_3 знаючи про те, що на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (карта банку № НОМЕР_3 ), відкритому на ім`я ОСОБА_5 залишилась частина коштів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, таємно, перерахував грошові кошти в сумі 1242,18 гривні на власний банківський рахунок банку АТ «Ощадбанк» картку № НОМЕР_4 .

Викрадене майно ОСОБА_3 привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 31230 гривень 48 копійок.

Завдана шкода відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорюючи фактичних обставин у справі підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, негативно оцінює свій вчинок, розкаюється у вчиненому. Просить вибачення у батька та обіцяє, що подібного не повториться.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений є його сином, претензій до нього не має, оскільки останній повністю відшкодував заподіяну шкоду. З сином порозумівся, пробачив йому такий вчинок. Просить призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за ч.1 ст.361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Прокурор ОСОБА_4 зазначила, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доводиться зібраними під час досудового розслідуванні доказами, які сторонами не оспорюються, тому судом не досліджувалися. Просить визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України та ч.1 ст.361 КК України, відповідно до ч.1 ст.70 КК України. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування порання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. До набрання вироком законної сили запобіжні заходи не застосовувати. Скасувати арешт майна та вирішити долю речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування заподіяної шкоди .

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлені.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький (а.с.30-36).

Застосування примусового лікування обвинувачений ОСОБА_3 не потребує, що підтверджується довідками КНП «Рокитнівська БЛІЛ» (к.п. а.с.77,78).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується добре (к.п. а.с.71), раніше до кримінальної відповідальності не притягався (к.п. а.с.81), обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність претензій потерпілого.

Суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є призначення покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України та ч.1 ст.361 КК України, ближче до найнижчої межі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів слід призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи обставини справи, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність претензій потерпілого та його думка щодо призначення покарання, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, підлягають скасуванню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368-371,373,374,395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України та призначити покарання:

за ч.4 ст.185 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі,

за ч.1 ст.361 КК України - 1 (один) рік пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік .

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не застосовувати.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26.03.2025 (к/п а.с.56-57).

Речові докази: мобільний телефон «Iphone XS» з абонентським номером НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області (к.п. а.с.48-51), - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ..

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1