Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №379/2352/25 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/2352/25

Провадження № 2/379/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Разгуляєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м. Тараща, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка через свого представника – адвоката Колибабу І.О. звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить:

розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 12.07.2008 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 48.

Від даного шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як виявилося після шлюбу, у них різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя. Вони з відповідачем не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, спільно не проживають та припинили шлюбні відносини.

В зв`язку з вищевказаним подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

Спір щодо місця проживання дітей між позивачем та відповідачем відсутній.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, через свого представника – адвоката Колибабу І.О. до суду надала заяву в якій просила суд про розгляд справи без її участі, позов підтримує, на розірванні шлюбу наполягає.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12.07.2008 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 48.

Від даного шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Причиною розірвання шлюбу є те, що через певний проміжок часу сімейне життя та особисті стосунки почали погіршуватись. Вони з відповідачем є різними людьми і подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.

Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам.

Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Спір щодо місця проживання дітей між сторонами відсутній.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до статей 105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї,що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року справі № 357/380/20, провадження № 14-20цс22).

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду під час розгляду справи було надано:

- копію договору про надання правової допомоги №161225 від 16.12.2025 року, укладеного між адвокатом Колибабою І.О. та ОСОБА_1 ;

- копію акту виконаних робіт №1 станом на 22.12.2025 року;

- копію платіжної інструкції від 20.12.2025 з якого вбачається, що Колибаба І.О. від ОСОБА_1 20.12.2023 року отримала суму у розмірі 5000 грн.;

- копію ордера про надання правничої допомоги ОСОБА_1 серії АІ №2081862 від 22.12. 2025 року адвокатом Колибабою І.О.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Колибаби І.О.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником позивачу часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення понесених на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Також, при зверненні до суду позивачкою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. за подання позову про розірвання шлюбу.

Проте, так як відповідачем визнано позов в повному обсязі, то суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 142, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 12.07.2008 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 48 - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 605,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме розміром 605,60 грн, перерахованого згідно з платіжною інструкцією № 1.456313851.1 від 20.12.2025.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 19.01.2026 року.

Головуючий О.В. Разгуляєва