Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №376/3322/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3322/25

Провадження № 3/376/6/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 вересня 2025 року о 14.03 год., на автомобільній дорозі Н02 «Кременць-Біла Церква-Ржищів» 380км. 400м., будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керувала транспортним засобом Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміни забарвлення шкіряного покриття обличчя), від проходження огляду у встановленому законом порядку категорично відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явилась, 01.12.2024 з`явився представник останньої- адвокат Заліський Б.С., який надав клопотання з проханням закрити провадження по справі, посилаючись на те, що в протоколі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та за ч.1 ст. 130 КУпАп містяться розбіжності щодо часу вчинення ДТП та часу вчинення правопорушення за фактом порушення ч.1 ст. 130 КУпАП, крім того вказує, що ОСОБА_1 при ДТП отримала травми і була доставлена до медичного закладу, який мав провести огляд на стан алкогольного сп`яніння, але цього не було виконано. Одночасно зазначив, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить дати та підпису ОСОБА_1 , тому є неналежним доказом у справі. В клопотанні також вказує, що ОСОБА_1 після ДТП погано себе почувала, проте ствердно пам`ятає, що після ДТП їй не пропонували пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зважаючи на викладене та враховуючи те, що в лікарні не було проведено огляду ОСОБА_1 щодо визначення стану алкогольного сп`янніня просив закрити провадження по справі.

Представник правопорушниці – адвокат Заліський Б.С. в судові засідання, призначені на 24.12.2024 та 15.01.2025 не з`явився, подав заяву з проханням проводити судовий розгляд без його участі.

Таким чином, суд вважає можливим проводити судовий розгляд без участі ОСОБА_1 та її представника-адвоката Заліського Б.С.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 24.12.2024 було витребувано для огляду в судовому засіданні матеріали справи №376/3346/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАп.

Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, вивчивши матеріали справи №376/3346/25 дійшов до наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог п. 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись. Представник Гайдук С.С. у своєму клопотанні про закриття провадження по справі не заперечував тих обставин, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Н02 «Кременць-Біла Церква-Ржищів» 380км. 400м. 22 вересня 2025 року і була учасником ДТП.

Факт керування транспортним засобом підтверджуються також матеріалами справи про адміністративне правопорушення №376/3346/25 за ст. 124 КУпАП. При цьому, як встановлено постановою суду від 10.12.2025 ОСОБА_1 в ході судового розгляду визнала провину за фактом ДТП, просила застосувати мінімальне стягнення у виді штрафу.

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників поліції встановлено, що після вчинення ДТП ОСОБА_1 під час надання їй першої медичної допомоги підтвердила, що 22.09.2025 вживала алкогольні напої (0.25хв.відео ДТП), на пропозицію працівника поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовилась, посилаючись на те, що якщо дізнається чоловік то на неї чекають дуже неприємні наслідки. (0.24-0.26хв. відео ДТП)

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491668 від 23.10.2025; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.09.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 25.09.2025; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; рапортом лейтенанта поліції Баришполь О.І. від 22.09.2025. про осбтавини ДТП та виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 ; рапортом лейтенанта поліції Д.Когут від 23.10.2025 про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На переконання судді, усі надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними, допустимими та достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зокрема у цьому протоколі вказані ознаки алкогольного сп`яніння, що були встановлені патрульним поліцейським, серед інших – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриття обличчя, що узгоджується з п. 3 розділу 1 Інструкції №1413/27858.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських.

Суд відзначає, що ці відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Також додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Твердження адвоката Заліського Б.С. про те, що протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП мають розбіжності в часі не заслуговують на увагу, оскільки не змінюють суті правопорушення, не спростовують факту керування транспортним засобом та відмови водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Матеріали справи в повній мірі відображають виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Зокрема з відеозаписів чітко видно, що в ході спілкування із водієм, працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП, на що остання ухиляється та відмовляється.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на неї, як на правопорушницю, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження огляду відмовилась.

Долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними, безперервними і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на відео чітко зафіксовано увесь перебіг події, які підтверджують обставини справи, а саме визнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом, дії поліцейських, поведінку правопорушниці та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Інші доводи захисника, в тому числі щодо відсутності в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння дати складання та підпису ОСОБА_1 суд також до уваги не приймає, оскільки інші відомості, викладені в акті повністю відповідають обставинам справи, більш того, суд не покладає вказаний акт в основу постанови у зв`язку з наявністю інших доказів, які в понвій мірі доводять провину ОСОБА_1 .

Таким чином, твердження захисника Заліського Б.С., щодо неналежних доказів у справі та необхідності закриття справи про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним і суспільно небезпечним, особу порушниці, ступінь її провини, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст.33,40-1, ч. 1 ст.130,283,284 КпАП України,

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення до виконання – три місяці з дня набрання постанови законної сили.

Суддя І. Г. Батовріна