Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №289/2100/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2100/25

Номер провадження 3-зв/289/2/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши заяву судді Радомишльського районного суду Житомирської області Мельника Олександра Вікторовича про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В. звернувся з заявою про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування заявленого самовідводу суддя Мельник О.В. зазначає, що зі змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, керування транспортним засобом, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Разом з тим, суддя Мельник О.В. вказує, що автомобіль, на якому було вчинено вище згадане правопорушення ОСОБА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 , яка відповідно до матеріалів справи є тіткою останнього, а також працює у Радомишльському районному судді Житомирської області на посаді помічника судді та безпосередньо закріплена за суддею Мельником О.В.

Тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів в його упередженості суддею Радомишльського районного суду Житомирської області Мельником О.В. заявлено самовідвід.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Зазначене свідчить про наявність прогалин у процесуальному праві.

Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії права, найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, а саме ст. 75- 80 КПК України, та керуванні ними при вирішенні питання про самовідвід судді.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя, зобов`язаний заявити самовідвід.

За змістом ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. ст. 6, 7, 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із прецедентної практики ЄСПЛ вбачається, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, суб`єктивна впевненість сторони в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.

П. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р., визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Оскільки, ОСОБА_1 керував автомобілем, який на праві приватної власності належить Блоцькій Олені Вікторівни, а також враховуючи те, що остання працює помічником судді в Радомишльському районному суді Житомирської області та безпосередньо закріплена за суддею Мельником О.В., тому вказані обставини можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви щодо неупередженості головуючого судді Мельника О.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Тому враховуючи зазначене та з метою усунення будь-яких сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та враховуючи положення 75, 80, 81 КПК України, вважаю за необхідне задовольнити заяву судді Мельника О.В. про самовідвід.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 75, 80, 81 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Мельника О.В. про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Радомишльського районного суду Житомирської області Мельника О.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення №289/2100/25 (провадження № 3/289/11/26) відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказану справу №289/2100/25 передати до Відділу документального та аналітичного забезпечення (канцелярії) Радомишльського районного суду Житомирської області для визначення судді в порядку статті 35 КПК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО