Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №289/28/24 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/28/24

Номер провадження 1-кп/289/21/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

учасників судового провадження:

прокурорів – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого – ОСОБА_9 ,

представника потерпілого - ОСОБА_10 ,

обвинуваченої – ОСОБА_11 ,

захисника – ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023060450000254 від 30.10.2023 по обвинуваченню

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Радомишль Житомирської області, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2023 року близько 20 години ОСОБА_11 в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керувала технічно справним автомобілем марки «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_13 , рухалась по вул. Міськради в м. Радомишль Житомирської області, наближаючись до регульованого світлофором перехрестя з вулицею Мала Житомирська.

Рухаючись у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом по правій смузі руху проїзної частини вищевказаної вулиці, в темну пору доби, у населеному пункті, по прямій освітленій ділянці дороги під час проїзду регульованого перехрестя вулиць Міськради та Мала Житомирська в м. Радомишль Житомирської області на сигнал світлофора зеленого кольору, що дозволяє рух, ОСОБА_11 , керуючи технічно справним автомобілем «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи намір на вказаному перехресті повернути ліворуч на вул. Малу Житомирську, проявляючи необережність та недбалість, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, що не дало змоги відповідно реагувати на її зміну (п. 2.3 б) вказаних Правил), перед початком руху та зміною напрямку руху вліво не переконалася, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 вказаних Правил), повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч (п. 16.6 вказаних Правил), ОСОБА_11 повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не дала дорогу мотоциклу «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , та в результаті чого почала маневр повороту вліво в той момент, коли водій мотоцикла «KawasakiEX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , який відповідно по п. 1.4 вказаних Правил розраховував на те, що й інші учасники виконують ці Правила, вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування термінового гальмування, що призвело до зіткнення мотоцикла з вказаним автомобілем на перехресті зазначених вулиць, на смузі руху мотоцикла та своїми діями, створила загрозу життю та здоров`ю громадян - (п. 1.5) вказаних Правил.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, під час зіткнення мотоцикла та автомобіля, водій мотоцикла «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми у вигляді закритої травми грудної клітки: переломів 2 ребра справа, діафізу лівої ключиці, уламкових переломів середньої третини лівої стегнової кістки, рани ділянки середньої третини лівого стегна, рваної рани правого колінного суглобу, двохкісточкового перелому лівої гомілки, перелому лівої п`яткової кістки, що ускладнилися ампутацією та некрозом ампутаційної кукси 1 пальця лівої стопи, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та не є небезпечними для життя у момент отримання, але призвели до тривалого розладу здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_11 пунктів 1.5, 2.3 б), 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_11 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та цивільний позов не визнала. Надала показання, згідно яких 29.10.2023 близько 18 години у неї вдома перебував ОСОБА_14 . Оскільки він себе погано почував попросив обвинувачену завезти додому на його ж автомобілі «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Близько 20 години обвинувачена поїхала за кермом автомобіля ОСОБА_14 , який сидів поряд на пасажирському сидінні, а її колишній чоловік ОСОБА_15 на своєму автомобілі їхав позаду за ними, щоб потім відвести обвинувачену додому. У зв`язку із цим ОСОБА_15 був безпосереднім очевидцем ДТП. Обвинувачена зазначила, що вона рухалась зі швидкістю 30-40 км/год., у автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар, повертаючи на перехресті зі швидкістю 20 км/год. на зелений сигнал світлофора, ввімкнула лівий покажчик повороту та в момент повороту побачила попереду себе дальнє світло фар зустрічного транспорту, який повернув з вул. Великої Житомирської на вул. Міськради, однак була впевнена, що встигає закінчити маневр повороту, тому перед поворотом не зупинялась, а переконавшись, що попереду пішоходи не переходять дорогу, продовжувала виконувати маневр повороту, однак у цей момент відбулось зіткнення з мотоциклом. На її думку потерпілий рухався зі швидкістю 80 км/год. Вона вийшла з машини та підійшла до потерпілого, біля нього стояли люди, якийсь хлопець викликав швидку допомогу. Поліція, яка приїхала раніше за швидку медичну допомогу, завезла її до відділку поліції, де вона перебувала постійно протягом двох годин. До відділку поліції приїжджав ОСОБА_15 , який привозив їй заспокійливі препарати у вигляді таблеток та рідини, однак чи був вміст спирту у цих препаратах вона не знає. Пізніше поліцейський ОСОБА_16 завіз її на освідування до лікарні, де обвинувачена добровільно пройшла огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера, який медпрацівник винесла з сусідньої кімнати у зібраному стані, результат огляду становив 1,3 проміле, після чого обвинувачена розписалась у висновку, зауважень до акту огляду не вносила, результат огляду не заперечувала, а також погодилась на відібрання у неї зразка крові з метою проведення аналізу. Була шокована результатом огляду, вважає, що алкоголь у її крові був виявлений у зв`язку з вживанням заспокійливих препаратів після ДТП. Звернула увагу на те, що як 29 жовтня 2023 року так і в цілому за два місяці до ДТП вона не вживала алкоголь, бо була вагітна. Вказала, що має 17 років водійського стажу, за цей період у неї не було жодного правопорушення. Матеріальну та моральну шкоду потерпілому не відшкодовувала, оскільки її вину у цій ДТП не доведено, хоча пропонувала матері потерпілого відшкодувати витрати на лікування. У потерпілого вибачення не просила. Зауважила, що не зважаючи на те, що її вину не було доведено, вона та її родина зазнали з боку знайомих потерпілого цькувань, а щодо її дочки у школі вчиняли булінг, внаслідок чого ОСОБА_11 була вимушена звертатись до поліції та психолога.

У судових дебатах обвинувачена та її захисник зазначили, що саме потерпілий винуватий у скоєнні вказаної ДТП, оскільки перевищив швидкість та виявивши небезпеку для руху не вжив своєчасно заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що стало причиною ДТП. До того ж, досудовим слідством не доведено, що обвинувачена керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а її медичний огляд на стан сп`яніння було проведено з порушенням процедури огляду. Відтак сторона захисту просила виправдати обвинувачену з підстав не доведення її вини.

Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину не визнала, суд вважає, що винуватість останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, підтверджена наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 вказав, що з обвинуваченою неприязних відносин не має. Пояснив, що має посвідчення водія категорії А, В, С, а також є власником вищевказаного мотоцикла, якого купував вживаним, але у технічно справному стані. 29.10.2023 близько 20 год. на цьому мотоциклі повертався додому в с. Глухів, попередньо спиртні напої не вживав. Наближаючись до перехрестя вулиць Міськради та Малої Житомирської в м. Радомишль побачив на світлофорі зелений сигнал та автомобіль, який їхав далеко перед світлофором. Вулиця освітлювалась. Почав прискорюватись та їхав зі швидкістю близько 70 км/год., під`їжджаючи до перехрестя за 10-15 м до нього побачив, що зелений сигнал світлофора почав мигати, не став гальмувати, оскільки не зміг би зупинитись перед перехрестям, тому вирішив його проїхати, додатково не прискорювався. У цей момент зустрічний автомобіль, який він побачив ще за 100 метрів до світлофора, раптово без виїзду на середину перехрестя почав перед ним повертати направо, потерпілий не зміг вчинити будь-яких дій, після чого відбулось зіткнення транспортних засобів. На думку потерпілого, зустрічний автомобіль рухався зі швидкістю 20-30 км/год. На місці ДТП водія автомобіля він не бачив. Після падіння з мотоцикла свідомість не втрачав, лежав на землі, зателефонував матері, повідомивши про ДТП, згодом оцінював свої тілесні ушкодження. Лікування у лікарні проходив загалом чотири місяці, переніс 10 операцій: на ключиці, бедрі, стопі лівої ноги. Втратив великий палець лівої ноги. Наразі вимушений і далі проходити лікування, йому було встановлено другу групу інвалідності. Свій цивільний позов підтримав та просив задовольнити. Вказав, що обвинувачена не намагалась відшкодувати йому заподіяну шкоду, лише її колишній чоловік ОСОБА_15 особисто від себе передав близько 4000 грн. на лікування. Заподіяну моральну шкоду обґрунтував тим, що має молодий вік, однак до кінця життя не зможе фізично працювати, займатись спортом, хоча раніше був фізично активним. Наразі продовжує витрачати кошти на лікування, а пошкоджений мотоцикл не підлягає відновленню внаслідок механічних пошкоджень. Наполягав на суворості покарання обвинуваченої. У судових дебатах просив суд призначити обвинуваченій максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Допитаний свідок ОСОБА_17 показав, що обвинувачену та потерпілого не знає. Працює водієм швидкої медичної допомоги. 29 жовтня 2023 року близько 20 години прибув на виклик про ДТП на вул. Міськради в м. Радомишль. Потерпілий лежав на тротуарі біля музею, був у свідомості і стогнав, не міг рухатись, бо мав переломи. Шолому на голові у нього не було. Запаху алкоголю від потерпілого не чув. Разом з фельдшером він погрузив потерпілого до автомобіля швидкої допомоги і доставив до лікарні. На місці ДТП свідок бачив легковий автомобіль у якого була пошкоджена передня частина та мотоцикл, але чи був пошкоджений мотоцикл не побачив. На перехресті, де сталась ДТП, працював світлофор. Погода того вечора була сухою. Обвинувачену на місці пригоди свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_18 показав, що працює фельдшером медицини невідкладних станів пункту постійного базування в м. Радомишль Комунальної установи «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради. Обвинувачену та потерпілого особисто не знає. 29 жовтня 2023 року близько 20 години йому поступив виклик з приводу ДТП на перехресті вулиць Міськради та Малої Житомирської. Прибувши на місце пригоди він побачив автомобіль «Renault Mеgane» темного кольору, який стояв в бік вулиці Малої Житомирської та мотоцикл, марка якого йому невідома, який лежав біля приміщення музею, а поряд біля дверей музею лежав потерпілий. Перехрестя було освітлене та працював світлофор. Водія автомобіля «Renault Mеgane» свідок не бачив. На той момент потерпілому було встановлено попередній діагноз у вигляді перелому стегнової кістки, травми п`ятки та перелому ключиці. Свідок згадав, що у автомобіля було пошкоджено його передню частину, а як саме був пошкоджений мотоцикл він не бачив. Запаху алкоголю від потерпілого він не відчув.

Свідок ОСОБА_19 показав, що знає обвинувачену, неприязних стосунків з нею не має. 29 жовтня 2023 року у проміжок часу з 20 год. до 20 год. 10 хв. він був удома, де було відчинене вікно, почув на вулиці удар і стони водія мотоцикла, через 2-3 хвилини вийшов на двір, де на перехресті побачив легковий автомобіль темного кольору, у якого була розбита передня його частина. Даний автомобіль до зіткнення намагався повернути з вулиці Міськради наліво. Біля краєзнавчого музею свідок побачив людей, які стояли біля мотоцикліста, що лежав в двох метрах від мотоциклу, на ньому був шолом та він намагався піднятися, однак присутні йому казали не вставати. Потерпілий нічого не казав, лише стогнав. Поліція вже була на місці ДТП. Свідок не бачив, які тілесні ушкодження були у потерпілого. Свідок пояснив, що в момент ДТП було вже темно, однак погода була теплою та сухою. Звуку мотору мотоцикла перед зіткненням він не чув. Обвинувачену на місці ДТП не бачив.

Свідок ОСОБА_14 зазначив, що знає обвинувачену, вона є його кумою, наразі з нею не спілкується, хоча неприязних стосунків з нею не має. Потерпілого він не знає. Свідок показав, що 29 або 30 жовтня 2023 року близько 20 години їхав від своєї тещі в автомобілі разом обвинуваченою, яка була за кермом. Того вечора він недобре себе почував, тому обвинувачена сіла за кермо його автомобіля і підвозила додому, а він сидів на передньому пасажирському сидінні та спав, тому безпосереднього моменту ДТП не бачив. Запаху алкоголю від обвинуваченої він не відчував. Пам`ятає, що ДТП сталась на перехресті вулиць Міськради та Малої Житомирської. Після зіткнення одразу не міг зрозуміти, що сталось, бо прокинувся від удару, вийшов з автомобіля, оглянув його пошкодження та згодом дізнався про потерпілого, який лежав на вул. Міськради, на ньому був темний одяг, чи був він у шоломі точно не пам`ятає. Того вечора ліхтарі вуличного освітлення та світлофор працювали. У автомобіля були пошкоджені ліва фара, бампер та капот зліва, а також ліве крило. Після ДТП обвинувачену забрали до відділку поліції, однак в який саме момент не пам`ятає. Наступного дня флешносій з відеореєстратора свого автомобіля він віддав слідчому, з яким разом оглядав відеозаписи з нього. З дозволу слідчого забрав з автомобіля аптечку, насос і відеореєстратор.

Свідок ОСОБА_20 вказав, що потерпілий є його сином, неприязних відносин з ним не має. Обвинувачену він не знає. 29 жовтня 2023 року близько 20 години йому зателефонував потерпілий, який повідомив, що розбився на мотоциклі і потрапив до лікарні. Коли він їхав до лікарні, то по дорозі бачив місце ДТП, пошкоджені автомобіль та мотоцикл. Автомобіль стояв посеред перехрестя, у нього були пошкоджені лівий бік: бампер, ліве крило та ліва фара, а мотоцикл лежав біля приміщення музею. Двоє невідомих чоловіків на місці пропонували йому домовитись. Згодом бачив, як приїхали слідчі і робили якісь заміри на місці ДТП. Свідок звернув увагу на те, що поліція не одразу після ДТП повезла обвинувачену до лікарні на освідування, а лише після того, як його дружина у відділку поліції почала з`ясовувати, хто був водієм автомобіля. Свідка ОСОБА_20 це здивувало, бо обвинувачену на освідування доправили після того як з моменту ДТП минуло дві години. Того вечора була суха тепла погода, перехрестя освітлювалось, світлофор працював. Потерпілий свідку розповідав, що їхав додому, на зелений сигнал світлофора проїжджав перехрестя, однак його не пропустив автомобіль, тому відбулась ДТП. Свідок також зазначив, що обвинувачена матеріальну допомогу потерпілому не надавала та з пропозиціями про відшкодування шкоди не зверталась. Під час спілкування з матір`ю потерпілого по телефону обвинувачена сказала їй «лікуйте його самі». Також зі слів дружини, яка була присутня під час освідування обвинуваченої, свідку відомо, що в крові ОСОБА_11 було виявлено 1,3 проміле алкоголю. ОСОБА_21 пропонував йому якось домовитись, дав на лікування сина п`ять тисяч гривень. Кошти на лікування потерпілого також надавали його друзі, операції робили спочатку за рахунок їх допомоги. Наразі потерпілому була встановлена друга група інвалідності, йому виконали більше 10 операцій. Свідок ОСОБА_22 показала, що працює фельдшером Радомишльської лікарні, неприязних стосунків з обвинуваченою та потерпілим не має. Увечері 29 жовтня 2023 року під час її чергування у лікарні, швидка медична допомога доставила потерпілого у тяжкому стані з переломами. Його освідували за допомогою алкотестера «Драгер», який показав відсутність алкоголю у його крові після чого одразу ж доправили у реанімаційне відділення. У потерпілого також було відібрано зразок крові. Через 2-3 години після доставки потерпілого, на освідування поліцією було направлено обвинувачену, яка погодилась пройти освідування за допомогою алкотестера «Драгер». Алкотестер показав наявність у її в крові 1,31 проміле алкоголю. Обвинувачена не заперечувала цей результат і не просила повторно пройти огляд за допомогою алкотестера. Також зі згоди обвинуваченої у неї було відібрано зразок крові. Зокрема, оскільки лікар ОСОБА_23 був задіяний у операції потерпілого, за дорученням останнього свідок ОСОБА_22 у присутності поліцейського відібрала у ОСОБА_11 зразок крові для проведення дослідження на вміст алкоголю. Цей зразок було опечатано та відправлено до лабораторії у м. Житомирі, а результат дослідження, як згодом стало відомо свідку, становив 1,29 проміле. На думку свідка, обвинувачена під час огляду поводила себе зверхньо, хоча у неї з обвинуваченою не було будь-яких суперечок. Свідок показала, що згідно наказу лікарні вона має право проводити огляд на стан сп`яніння та проходила відповідне навчання. 29 жовтня 2023 року подібних оглядів і заборів крові у інших осіб більше не проводилось. Під час освідування обвинуваченої була присутня матір потерпілого, оскільки ніхто не висловлював свої заперечення проти її присутності. Зразки крові ОСОБА_9 та ОСОБА_11 одразу після відбору були поміщені до холодильника, який було зачинено на замок, а згодом автомобілем направлено до лабораторії у м. Житомирі. Свідок показала, що вона підписала акт огляду обвинуваченої на стан сп`яніння.

Свідок ОСОБА_23 показав, що працює завідуючим відділення інтенсивної терапії та лікарем наркологом КНП «Радомишльська лікарня», неприязних стосунків з обвинуваченою та потерпілим не має. 29.10.2023 у вечірній час перебував на чергуванні у приймальному відділенні. Надійшов потерпілий у свідомості після ДТП з травмами та у важкому стані травматичного шоку, йому провели протишокову терапію та перевели у операційну, а також був викликаний ургентний хірург. Одразу ж у потерпілого було відібрано зразок крові на визначення наявності в ній алкоголю. Коли обвинувачену доставили у лікарню на освідування фельдшер ОСОБА_22 покликала свідка з операційної, тому він спустився до приймального відділення і у його присутності обвинувачена подула у алкотестер «Драгер», результат був позитивний, який саме був показник свідок не пам`ятає. Під час огляду були присутні працівники поліції та хтось із родичів потерпілого. Обвинуваченій було запропоновано здавати кров на аналіз з метою виявлення алкоголю, однак вона відмовилась. Чи відбирали у неї згодом кров свідку невідомо. Свідок дав доручення медсестрі написати акт та висновок огляду, а сам пішов до потерпілого продовжувати надавати медичну допомогу. ОСОБА_23 зазначив, що алкотестер «Драгер» мав відповідний сертифікат повірки, оскільки за цим обов`язково слідкують. Мундштук безпосередньо розпаковувався при обвинуваченій та у присутності свідка, тому він запевнив, що не було допущено будь-яких порушень під час її огляду на стан сп`яніння. Наказом по лікарні свідка та фельдшера ОСОБА_22 було уповноважено проводити огляди за допомогою алкотестера та здійснювати відбір зразків крові. Свідок підтвердив, що обвинувачена після огляду піднімалась у відділення інтенсивної терапії до потерпілого і цікавилась його здоров`ям, хотіла поспілкуватись з його батьками, однак чи вони спілкувались між собою він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що проходить службу у поліції, знає обвинувачену і потерпілого, неприязних відносин з ними не має. 29 жовтня 2023 року він перебував у складі екіпажу СРПП. Близько 20 години надійшло повідомлення про ДТП з потерпілим. Коли він прибув на місце пригоди там вже знаходилась слідчо-оперативна група, далі він почав забезпечувати охорону місця події. На місці події посеред перехрестя вул. Міськради та Малої Житомирської знаходився транспортний засіб «Renault Mеgane», у якого було пошкоджено ліве крило, бампер, капот, ліву фару та решітку радіатора, а на відстані 15 м від автомобіля поряд з музеєм лежав мотоцикл «Kawasaki», який був весь пошкоджений, в двох метрах від якого лежав потерпілий в шоломі і кликав на допомогу, у нього був відкритий перелом ноги. Обвинуваченої на місці ДТП не було. Світлофор на перехресті працював, було вже темно, погода була прохолодною, але дощу не було. Через декілька хвилин прибула швидка допомога, яка госпіталізувала потерпілого до лікарні. В подальшому за вказівкою слідчого з відділу поліції він доставив обвинувачену до лікарні для проведення освідування. Обвинувачена була спокійною, мовчазною. Свідок ОСОБА_16 вказав, що у обвинуваченої були ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки він відчував від неї чіткий запах алкоголю, її поведінка не відповідала обстановці та у неї було порушення мови. В лікарні фельдшер ОСОБА_22 за допомогою алкотестера «Драгер» провела огляд ОСОБА_11 , результат був позитивний. Заперечень щодо цього огляду та його результату обвинувачена не висловлювала. Також остання не скаржилась на стан свого здоров`я, про вагітність не повідомляла. Під час її освідування за допомогою алкотестера була присутня матір потерпілого. Лікаря ОСОБА_23 свідок не бачив. Зі згоди обвинуваченої у неї було відібрано зразок крові для проведення аналізу. Кров було поміщено у дві пробірки, які було опечатано у присутності свідка та обвинуваченої.

Свідок ОСОБА_15 показав, що обвинувачена є його колишньою дружиною, неприязних стосунків з нею та потерпілим він не має. 29 жовтня 2023 року о 20 годині він був очевидцем вищевказаної ДТП. Зокрема, свідок пояснив, що їхав на своєму автомобілі за автомобілем чорного кольору, за кермом якого була обвинувачена. Вона відвозила ОСОБА_14 додому на його прохання. На перехресті вулиць на зелений сигнал світлофора обвинувачена не зупиняючись виконувала маневр повороту, однак у цей момент у її автомобіль врізався мотоцикл. Мотоцикл зачепив правий бік автомобіля, пролетів до приміщення музею, де врізався в дерево, та потерпілий злетів з мотоцикла. Свідок зупинився та одразу ж підбіг до потерпілого, почав з ним спілкуватись, дізнався, що у нього боліла рука, і знаходився поряд до приїзду швидкої медичної допомоги. Згодом свідок поїхав до лікарні, де спілкувався з батьками потерпілого, пропонував надати матеріальну допомогу, однак вони відмовились, вказавши що потерпілий буде сам вирішувати. Згодом свідку зателефонувала обвинувачена і попросила купити їй заспокійливі засоби, тому він у аптеці купив Корвалол чи Корвалмент і привіз обвинуваченій до відділку поліції. Через кілька годин обвинувачена попросила ще привезти заспокійливе і свідок згадав, що у бардачку його автомобіля була пляшечка спиртовмісного заспокійливого препарату, який він раніше купував своєму шураку, однак йому не віддав. Який був об`єм цієї пляшки свідок не пам`ятає. ОСОБА_11 вийшла з відділу поліції, сіла в його автомобіль і у ньому випила вказане заспокійливе. Лише потім свідок дізнався, що у складі цього заспокійливого був спирт. Запаху алкоголю від обвинуваченої після вживання вказаного заспокійливого свідок не відчував. Згодом обвинувачена проходила освідування на стан сп`яніння у лікарні. Звернув увагу, що саме він відвозив обвинувачену до відділку поліції після освідування, а не працівник поліції. Через кілька днів після події він зустрівся з батьком потерпілого і передав йому матеріальну допомогу на лікування потерпілого у сумі десяти тисяч гривен. Йому відомо, що обвинувачена пропонувала батькам потерпілого допомогу в лікуванні, однак вони відмовились її приймати.

Свідок ОСОБА_24 показав, що знає потерпілого, оскільки з ним товаришує з дитинства, з обвинуваченою не знайомий, неприязних відносин з обвинуваченою та потерпілим не має. Свідок пояснив, що 29 жовтня 2023 року близько 20 год. проходив біля кафе «Піраміда» в м. Радомишль, позаду почув голосний удар, коли обернувся, то побачив автомобіль посеред перехрестя, у якого було сильно пошкоджено лівий бік. Звук двигуна мотоцикла до моменту удару він не чув. Вказав, що в цей момент вже було темно, погода була сухою, вулиця освітлювалась, світлофор на перехресті працював у нормальному режимі. Підійшовши ближче до місця події, він побачив розбитий мотоцикл, потерпілого, а також автомобіль, з якого вийшло три особи, а саме обвинувачена та два чоловіки. Обвинувачена залишилась на місці, а ті два чоловіки підійшли до потерпілого. Вважає, що обвинувачена перебувала попередньо за кермом автомобіля, оскільки стояла біля водійських дверей. На його думку, ОСОБА_11 мала ознаки сп`яніння, так як у неї була порушена координація рухів, вона мовчки стояла і не реагувала на прохання свідка про допомогу потерпілому. До потерпілого вона не підходила та не намагалась надати йому допомогу. Свідок вважає, що вказані чоловіки теж мали ознаки алкогольного сп`яніння, бо у них була порушена координація рухів. У потерпілого він побачив на нозі відкритий перелом, роздроблену п`ятку, на правій нозі вивернуте коліно. Після прибуття швидкої допомоги, свідок обвинувачену вже більше не бачив.

Крім того, вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується нижченаведеними дослідженими судом письмовими доказами.

Зі змісту витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023060450000254, вбачається, що 30.10.2023 внесено відомості про те, що 29.10.2023 близько 20 години ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Мала Житомирська та Міськради в м. Радомишль, виконуючи маневр повороту ліворуч з вулиці Міськради в напрямку вулиці Мала Житомирська, не надавши перевагу зустрічному транспортному засобу, здійснила зіткнення передньою лівою площиною автомобіля із мотоциклом марки «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку з вулиці Міськради, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (а.с. 2, 149, 245 том №2).

У постанові Верховного Суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Відповідно вказані витяги, долучені прокурором до матеріалів кримінального провадження, суд вважає електронною базою даних, дані витяги засвідчують факт внесення відомостей до ЄРДР і належність та допустимість доказів, отриманих після внесення вказаних відомостей до реєстру.

Згідно рапорту інспектора-чергового ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від диспетчера ЕМД 29.10.2023 о 20 год. 12 хв. до служби «102» надійшло повідомлення про те, що в м. Радомишль по вул. Мала Житомирська сталась ДТП з потерпілим за участю двох автомобілів та мотоциклу (а.с. 7 том №2).

У відповідності до постанов Верховного Суду у справі №606/1634/15-к від 12.04.2019 та Верховного Суду у справі №225/1952/17 від 15.10.2020 рапорт немає самостійного значення, однак оцінюється в сукупності з іншими доказами у справі, а відтак вказаний рапорт, долучений прокурором до матеріалів кримінального провадження береться судом до уваги.

Згідно даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 жовтня 2023 року, схеми та фототаблиці до нього, слідчим СВ ВП №3 Житомирського РУП було проведено огляд місця ДТП на регульованому світлофором перехресті вулиць Міськради і Малої Житомирської в м. Радомишль та встановлено, що 29.10.2023 було ясно, без опадів, температура повітря +15°С; напрямок проведення огляду від вулиці Малої Житомирської до вулиці Міськради, проїзна частина є горизонтальною ділянкою, дорожнє покриття асфальтобетонне загальною шириною 9,9 м, сухе чисте, призначене для руху в двох напрямках, нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні, наявний пішохідний перехід; до проїзної частини примикають праворуч тротуар шириною 2,26 м, ліворуч тротуар шириною 2,76 м, далі за тротуаром праворуч розташована клумба, ліворуч - музей; рух на цій ділянці регулюється світлофором, на час огляду режим його роботи автоматичний; на перехресті встановлена камера відеоспостереження; дорожні знаки зі сторони вул. Міськради – «Дати дорогу», «Пішохідний перехід», зі сторони вул. Малої Житомирської – «Головна дорога», «Пішохідний перехід»; об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху відсутні; сліди, які б свідчили про переміщення транспортних засобів, уламків на місці пригоди після ДТП до початку огляду відсутні. На автомобілі «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджена передня частина та передня ліва частина. На мотоциклі «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було пошкоджена передня частина, кермо, паливний бак, права, ліва та задня частини. Вказаний автомобіль розташований на перехресті вулиць Міськради і Малої Житомирської передньою частиною у напрямку «Меморіалу Слави». Відстань від лівих коліс до краю дороги 4,47 м та 2,7 м, від переднього правого колеса 5,25 м. Згаданий мотоцикл розташований на лівому тротуарі вулиці Міськради поряд музею. Відстань від заднього колеса до краю перехрестя 18,94 м, до заднього лівого колеса автомобіля 21,34 м. Наявні уламки облицювання автомобіля та мотоцикла шириною 5,6 м, основна концентрація яких розташована на зустрічній смузі руху вулиці Малої Житомирської. Прямолінійний осип облицювання мотоцикла знаходиться на лівому тротуарі вулиці Міськради. На тротуарі зліва виявлено пляму речовини схожої на кров та частину кістки. Вказані автомобіль та мотоцикл вилучено з місця пригоди та доставлено до ВП №3 Житомирського РУП (а.с. 8-25 том №2).

Згідно копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів автомобіль «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_13 , а мотоцикл «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - потерпілому ОСОБА_9 (а.с. 26-27 том №2).

Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.09.2007 підтверджується те, що обвинувачена мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_25 », а тому їй належить посвідчення водія № НОМЕР_4 видане на вказане прізвище (а.с. 34, 36 том №2).

Направленням обвинуваченої на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Радомишльська лікарня» від 29.10.2023 підтверджується те, що оглядом, проведеним уповноваженою особою патрульної поліції у останньої були виявлені ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. За результатами огляду за допомогою газоаналізатора в крові обвинуваченої виявлено 1,31 проміле алкоголю (а.с. 33 том №2).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції обвинувачена ОСОБА_11 29 жовтня 2023 року о 22 год. 35 хв. перебувала в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 32-36 том №2).

Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського підтверджується те, що 29 жовтня 2023 року у лікарні обвинувачена пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера, який встановив наявність у крові останньої 1,31 проміле алкоголю. Обвинувачена, як процедуру огляду, так і його результат не заперечувала. Згодом у обвинуваченої в присутності працівника поліції було відібрано зразок крові, який поміщено у два флакони (а.с. 22-23 том №3).

Згідно результату токсикологічного дослідження у зразку крові, який відібрано у обвинуваченої 29.10.2023 о 22:35, виявлено алкоголь у концентрації 1,29 ‰ (а.с. 143 том №2).

Висновком експерта Малинського відділення судово-медичної експертизи №211 від 30.10.2023 підтверджується те, що у ОСОБА_9 згідно записів медичної карти стаціонарного хворого маються тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, відкритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, відкритого вивиху лівої таранної кістки, перелому лівої п`яткової кістки, рваних ран правого колінного суглобу, лівого стегна, лівої п`ятки, гомілкового ступневого суглобу, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення, могли виникнути від дії твердих тупих предметів. Потерпілий в момент отримання тілесних ушкоджень відносно травмуючого об`єкту міг перебувати лівою нижньою стороною тіла. Даними про те в якому стані, тобто тверезий чи п`яний він міг перебувати під час отримання тілесних ушкоджень судово-медичний експерт не володів (а.с. 42-43 том №2).

З протоколу огляду від 30.10.2023 вбачається, що слідчий за участю головного судового експерта відділу автотехнічних досліджень Житомирського НДЕКЦ ОСОБА_26 провів огляд відеозапису обставин ДТП, на якому зафіксовано механізм зіткнення між передньою лівою частиною автомобіля «Рено Меган» та передньою частиною мотоцикла, який рухався у зустрічному напрямку на регульованому перехресті вулиць Малої Житомирської та Міськради, в ході якого було встановлено, що зазначений автомобіль з моменту потрапляння в поле огляду відеокамери із ввімкненим лівим покажчиком повороту, не зупиняючись виконує маневр лівого повороту, при цьому у відеозаписі чітко спостерігається наближення до перехрестя в зустрічному напрямку мотоцикла із увімкненим світлом фари. Далі відбувається зіткнення орієнтовно через 1 секунду від моменту візуального спостереження початку виконання маневру автомобілем. При цьому будь-яких перешкод чи об`єктів, які б обмежували оглядовість (можливість завчасного виявлення мотоцикліста) для водія автомобіля не спостерігається. Дані обставини свідчать про невідповідність дій водія автомобіля вимогам пунктів 10.4 та 16 ПДР, які можуть знаходитись в причинному зв`язку із виникненням аварійної обстановки та даної ДТП (а.с. 45-46, 47 том №2).

Висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/106-23/14651-ІТ від 19.12.2023 підтверджується те, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування, ходова частина, зовнішні світлові прилади (окрім передньої лівої блок-фари) автомобіля «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились в технічно працездатному стані та не встановлено інших ознак технічного характеру, які могли знаходитись в причинному зв`язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП (а.с. 60-66 том №2)

Згідно висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/106-23/14646-ІТ від 18.12.2023 на момент ДТП робоча гальмова система, рульове керування та зовнішні світлові прилади мотоцикла «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходились в технічно працездатному стані, а його ходова частина знаходилась в технічно працездатному стані, однак не відповідала вимогам п. 31.4.54 а) ПДР. В процесі дослідження рульового керування, ходової частини та гальмової системи вказаного мотоцикла не встановлено яких-небудь ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, що вливають на безпеку дорожнього руху і могли знаходитись в причинному зв`язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП (а.с. 70-75 том №2).

Відповідно до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/106-23/14643-ІТ від 19.12.2023 первинний контакт вищевказаних транспортних засобів відбувся між передньою частиною мотоцикла «Kawasaki EX500D» з передньою частиною автомобіля «Renault Mеgane». Кут між поздовжньою віссю мотоцикла «Kawasaki EX500D» та повздовжньою віссю автомобіля «Renault Mеgane» становив близько 157±5°. З технічної точки зору місце зіткнення вказаних автомобіля та мотоцикла розташоване в межах перехрестя вулиць Мала Житомирська та Міськради, в межах зафіксованого осипу скла та облицювання транспортних засобів (а.с. 79-86 том №2).

Заявою ОСОБА_13 від 08.11.2023 підтверджується те, що вона надала дозвіл слідчому оглянути її автомобіль «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 88 том №2).

З протоколу огляду від 08.11.2023 та фототаблиці до нього вбачається, що слідчий за участю понятих та власника ОСОБА_13 провів огляд вказаного автомобіля «Renault Mеgane», який був вилучений під час огляду місця ДТП 29.10.2023. Під час огляду салону цього автомобіля встановлено, що на лобовому склі встановлений відеореєстратор марки «Xiaomi», моделі «70 mai», який має картку пам`яті, розміром 64 Gb. Зі слів ОСОБА_13 на вказаному носії інформації, що встановлений у наведеному відеореєстраторі наявний відеозапис обставин ДТП, що мала місце 29.10.2023 близько 20 години на перехресті вулиць Міськради та Малої Житомирської в м. Радомишль, тому ця картка пам`яті була вилучена до ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області (а.с. 89-93 том №2).

З відеозапису відеореєстратора, який був встановлений у автомобілі «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , видно, що обвинувачена рухаючись на вказаному автомобілі по вул. Міськради в м. Радомишль на миготливий зелений сигнал світлофору на перехресті вулиць Міськради та Малої Житомирської не зупиняючись посеред перехрестя виконала маневр повороту ліворуч на вулицю Мала Житомирська в той момент коли їй назустріч рухався мотоцикл з ввімкненим світлом фари, наближення якого спостерігається ще до попереднього безпосереднього заїзду автомобіля на перехрестя вказаних вулиць. При цьому, враховуючи темну пору доби, візуально важко оцінити як швидко мотоцикл рухався назустріч автомобілю (а.с. 94 том №2).

Згідно даних протоколу огляду місця події від 15 листопада 2023 року, схеми та фототаблиці до нього, слідчим СВ ВП №3 Житомирського РУП було проведено огляд регульованого світлофором перехрестя вулиць Міськради і Малої Житомирської в м. Радомишль, під час якого було виконано відповідні заміри і встановлено, що ширини перехрестя вулиці Малої Житомирської складає 12,6 м та 11 м, ширина краю перехрестя вулиці Міськради складає 15,3 м та 9,8 м, ширина проїжджої частини вулиці Міськради за пішохідним переходом складає 7 м, ширина проїжджої частини вулиці Міськради до пішохідних переходів складає 9,65 м та 7,07 м, відстань від краю заїзду до господарства (на схемі №3) до початку бордюру клумби складає 1,2 м, відстань від початку бордюру клумби до ближнього кута приміщення пенсійного фонду складає 26,5 м, відстань від ближнього кута приміщення пенсійного фонду до краю перехрестя складає 19,4 м, загальна відстань від краю заїзду до господарства до краю перехрестя складає 47,1 м (а.с. 95-100 том №2).

Відповідно до листа Житомирського обласного центру з гідрометеорології №996-03-16/1-897 від 20.11.2023 за спостереженнями метеостанції Житомир, яка найближче розташована до м. Радомишль погодні умови 29 жовтня 2023 року о 20 год. були такими: малохмарно, вітер – штиль, максимальна швидкість між строками спостережень – 2 м/с, температура повітря – 12,2° тепла, відносна вологість повітря – 72%, метеорологічна дальність видимості становила 10 км, опади та інші метеорологічні явища не відмічались (а.с. 101 том №2).

У відповідності до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №КСЕ19/106-23/15240 від 19.12.2023 під час дослідження відеозапису з відеореєструючого пристрою із стаціонарно встановленої відеокамери в верхній частині переднього вітрового скла всередині салону автомобіля «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було визначено, що рух цього автомобіля, з моменту початку виконання ним маневру лівого повороту (розвороту), до скоєння зіткнення з мотоциклом, зафіксовано у послідовності із 58-ми кадрів, тобто протягом часу 1,93 с. Швидкість руху мотоцикла «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП відповідно до наданого на дослідження відеозапису з камери відеоспостереження перехрестя вулиць Мала Житомирська – Міськради м. Радомишль становила 72 км/год. За фактичних обставин механізму скоєння даної ДТП визначених відповідно до наданих на дослідження відеозаписів та заданого комплексу вихідних даних водій мотоцикла «Kawasaki EX500D» ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Renault Mеgane» з моменту виявлення небезпеки для руху шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, за умов руху із обраною швидкістю 72 км/год. та мав би таку можливість за умови руху із дозволеною швидкістю 50 км/год., визначену вимогами п. 12.4 та 12.9 б) ПДР. У даній дорожній обстановці водієві автомобіля «Renault Mеgane» ОСОБА_11 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 10.1 та 16.6 ПДР, а водієві мотоцикла «Kawasaki EX500D» ОСОБА_9 відповідно до вимог п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) ПДР. Водночас, експерт у даному висновку зазначає, що з технічної точки, невідповідність дій водія ОСОБА_9 вимогам п. 12.4 та 12.9 б) (перевищення дозволеної швидкості руху) могли знаходитись в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, при цьому оскільки виконання вказаного маневру водієм ОСОБА_11 із дотриманням вимог п. 16.6 ПДР також виключали виникнення даної ДТП – визначення причинного зв`язку із встановленими невідповідностями дій обох водіїв вимогам ПДР, недопущення яких, як у сукупності, так і окремо виключали виникнення даної ДТП, потребує суто правової оцінки проведеного комплексу експертних досліджень даного висновку та відноситься до компетенції органів слідства (107-124 том №2).

Судовий експерт ОСОБА_26 , будучи за клопотанням сторони захисту викликаний у судове засідання для роз`яснення вищевказаного висновку експертизи №КСЕ19/106-23/15240 від 19.12.2023, зазначив, що ним проводилась комплексна судова фототехнічна експертиза та експертиза механізму та обставин ДТП на підставі вихідних даних, наданих слідчим, що містились у матеріалах кримінального провадження, зокрема у відеозаписах на оптичних дисках, а також у постанові слідчого про призначення вказаної експертизи. Показання потерпілого на момент проведення експертизи в матеріалах кримінального провадження були відсутні, оскільки він на той момент ще не був допитаний. При цьому експерт звернув увагу на те, що якби він під час проведення експертизи досліджував ці показання потерпілого, вони на його висновок не вплинули. Експерт зазначив, що момент виникнення небезпеки для водія мотоцикла був зазначений слідчим у його постанові, і цей момент повністю відповідав рекомендаціям методичної літератури, якою користується експерт. Експерт надав тлумачення терміну «момент виникнення небезпеки», вказавши, що це момент з якого водій, який має перевагу в русі повинен оцінити дорожньо-транспортну ситуацію, що склалась і відповідно до вимог п. 12.3 ПДР зреагувати, тобто з цього моменту відбувається оцінка водієм дорожньо-транспортної ситуації з прийняттям наступного рішення про застосування гальмування для уникнення зіткнення. Момент виникнення небезпеки для автомобіля «Renault Mеgane» не визначався, оскільки при проведенні експертизи небезпека задається лише тому учаснику дорожнього руху, який має перевагу, а не тому учаснику, який створює цю небезпеку. Експерт пояснив, що навіть якби потерпілий рухався зі швидкістю 50 км/год., а не 72 км/год., то момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «Renault Mеgane» не настав, оскільки в обох випадках перевага в русі була у мотоцикла.

Листом ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області №12148/218/01-2023 від 21.12.2023 підтверджується те, що станом на 29.10.2023 в налаштуваннях системи відеоспостереження за дорогами м. Радомишль існувала похибка у виставленому часі, а саме реальний час відрізнявся від виставленого в налаштуваннях системи на 1 годину 15 хвилин (а.с. 127 том №2).

Відповідно до листа Комунального підприємства «Благоустрій міста» Радомишльської міської ради №95 від 14.12.2023 світлофор на перехресті вулиць Міськради та Малої Житомирської в м. Радомишль 29 жовтня 2023 року у період з 19 до 20 години працював (а.с. 136 том №2).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2023 підтверджується те, що слідчий СВ ВП №3 Житомирського РУП на підставі ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області вилучив копію медичної картки стаціонарного хворого №26537 на ім`я ОСОБА_9 на 49 аркушах, яка належним чином завірена (а.с. 154-155 том №2).

Висновком експерта Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи №2169 від 27.12.2023 підтверджується те, що у ОСОБА_9 на підставі даних медичних документів виявлено тупу поєднану травму у вигляді закритої травми грудної клітки: переломів другого ребра справа, діафізу лівої ключиці; уламкових переломів середньої третини лівої стегнової кістки, рани ділянки середньої третини лівого стегна, рваної рани правого колінного суглобу; двохкісточкового перелому лівої гомілки; перелому лівої п`яткової кістки, що ускладнився ампутацією та некрозом ампутаційної кукси 1 пальця лівої стопи, яка утворилася від дії тупих твердих предметів, не виключено в термін та за обставин, вказаних в представлених медичних документах та в описовій частині постанови про призначення судово-медичної експертизи, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров`я (а.с. 159-232 том №2).

З досліджених судом відеозаписів та скріншотів, які долучено у судовому засіданні стороною захисту вбачається, що потерпілий 05 травня 2025 року о 19 год. 49 хв. приїхав до супермаркету «ТРАШ» у м. Радомишлі на мотоциклі, накульгуючи зайшов до нього, а згодом вийшов, при вході до супермаркету поспілкувався з чоловіком, після чого сів за кермо мотоцикла та поїхав в невідомому напрямку (а.с. 9а-9б том №3).

Доводи сторони захисту про те, що вищевказана ДТП сталась саме з вини потерпілого ОСОБА_9 , оскільки він не вжив своєчасних заходів щодо зменшення швидкості руху, продовжив рух із ще більшою швидкістю та не збирався гальмувати, а також що саме це знаходиться у причинному зв`язку із наслідками ДТП, суд оцінює критично з наступних підстав.

Як вбачається з відеозапису з відеореєстратора автомобіля «Renault Mеgane» (а.с. 94 том №2) на ньому чітко зафіксовано дорожню обстановку до моменту вищевказаної ДТП. На відео добре видно, що у той момент, коли автомобіль під керуванням обвинуваченої наближається до перехрестя вулиць Міськради та Малої Житомирської у м. Радомишль в зустрічному напрямку перебуває транспортний засіб із ввімкненим світлом фар. При цьому, враховуючи темну пору доби неможливо одразу ж встановити рухається зустрічний транспорт або стоїть на місці, а якщо рухається, то з якою швидкістю наближається назустріч до перехрестя.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 жовтня 2023 року підтверджується те, що об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху відсутні (а.с. 8-25 том №2).

Суд вважає, що обвинувачена дійсно могла виконати маневр повороту на перехресті не зупиняючись на ньому, але лише у тому випадку, якби мотоцикл рухався назустріч повільно або ж на далекій відстані від перехрестя, що обвинувачена повинна була об`єктивно врахувати до початку виконання маневру.

Натомість з вказаного відеозапису видно, що в умовах темної пори неможливо було оцінити безпечність виконання маневру повороту без попередньої зупинки автомобіля посеред перехрестя. Обвинувачена, як водій, не мала право залишати поза увагою і ігнорувати світло фари зустрічного транспорту і перед виконанням повороту повинна була пересвідчитись, що зустрічний транспортний засіб або стоїть на місці, або рухається повільно на безпечній дистанції.

Водночас, з іншого відеозапису з камери відеоспостереження встановленої на згаданому вище перехресті вулиць (а.с. 46 том №2) судом встановлено, що автомобіль під керуванням обвинуваченої повільно повертав наліво з ввімкненим покажчиком повороту.

Оцінюючи дії потерпілого в даній дорожній ситуації, суд зауважує, що відповідно до пунктів 1.4, 1.5 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, а дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Під`їжджаючи до перехрестя потерпілий міг розраховувати на те, що обвинувачена в якийсь момент зупиниться посеред перехрестя, щоб дати йому дорогу, оскільки він мав перевагу в русі.

На цю обставину звертає увагу допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 , який роз`яснюючи свій письмовий висновок зазначив, що момент виникнення небезпеки для руху автомобіля «Renault Mеgane» у даній дорожній обстановці експертомне визначався, оскільки пріоритет для руху мав мотоцикл «Kawasaki», а не вказаний автомобіль, який цю небезпеку створив.

Оцінивши вказані обставини в сукупності суд дійшов висновку, що порушення потерпілим п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) ПДР не перебуває у причинному зв`язку із виникненням вказаної ДТП, оскільки він мав пріоритет для руху, а обвинувачена, не маючи перешкод для своєчасного виявлення мотоцикла, який наближався до перехрестя, не надала йому перевагу в русі. Таким чином, саме невиконання обвинуваченою вимог п. 16.6 ПДР перебуває у причинному зв`язку із вчиненням згаданої ДТП та її наслідками, а тому суд критично оцінює показання останньої у судовому засіданні, які повністю спростовуються вищевказаними доказами.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника, яке останній заявив у судовому засіданні 28 травня 2025 року, про недопустимість протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 жовтня 2023 року, посилаючись на те, що цей огляд було проведено слідчим до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такі зауваження захисника не узгоджуються з положеннями ч. 3 ст. 214 КПК України, згідно яких у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події.

Доводи захисника про те, що огляд обвинуваченої на стан алкогольного сп`яніння було проведено у лікарні з порушенням передбаченої процедури та цей огляд було проведено не уповноваженою особою, суд відхиляє з огляду на наступне.

Як вбачаться з матеріалів кримінального провадження, зокрема акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №39 від 29.10.2023, огляд обвинуваченої ОСОБА_11 29 жовтня 2023 року о 22 год. 35 хв. було проведено фельдшером ОСОБА_22 , а акт складено та підписано лікарем-наркологом ОСОБА_27 , якому згідно наказу КНП «Радомишльська лікарня» №14 від 24.01.2020 надано право проводити огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 189-194 том №1).

В судовому засіданні з показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 судом було встановлено, що саме лікарем ОСОБА_23 було проведено огляд обвинуваченої на стан алкогольного сп`яніння. Так як ОСОБА_23 був задіяний у терміновій операції потерпілого, він доручив фельдшеру ОСОБА_22 заповнити відповідний висновок за результатами вказаного огляду. Лікар ОСОБА_23 зазначив, що був присутній під час огляду обвинуваченої за допомогою алкотестера та в подальшому підписував акт огляду на стан сп`яніння.

Показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не спростовуються будь-якими іншими доказами по справі.

Відсутність на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського лікаря ОСОБА_23 під час огляду обвинуваченої у лікарні за допомогою алкотестера, на думку суду, не може беззаперечно підтверджувати те, що він був відсутній під час медичного огляду обвинуваченої, оскільки об`єктив камери не охоплював все приміщення кабінету, у якому відбувався огляд.

Відтак підписання висновку щодо результатів медичного огляду обвинуваченої на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 32 том №2) фельдшером ОСОБА_22 не спростовує той факт, що огляд було проведено лікарем ОСОБА_23 , оскільки згідно його показань він був присутній під час огляду, незважаючи на те, що всі дії щодо огляду за його дорученням виконувала фельдшер ОСОБА_22 .

Натомість з наведеного відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що у обвинуваченої було відібрано зразок крові, який поміщено у два флакони. Суд вважає, що ці флакони були належним чином опечатані та не було порушено цілісності упакування, оскільки в іншому випадку, спеціаліст який виконав дослідження (а.с. 143 том №2) мав би скласти акт про неналежність наданих біологічних зразків для дослідження і відповідно відмовити у його проведенні.

В той же час, оскільки після відбирання зразка біологічного середовища для лабораторного дослідження у обвинуваченої ОСОБА_11 він був належним чином опечатаний і в такому ж вигляді направлений на дослідження, на думку суду, вказане виключає можливу фальсифікацію наданого на дослідження зразка біологічного середовища обвинуваченої.

Крім того, зразки були відібрані фельдшером за дорученням лікаря, а фельдшер має відповідну медичну освіту, достатній стаж роботи для здійснення належного відбору зразків, які відразу опечатали та скріпили своїми підписами.

Показанням обвинуваченої та свідка ОСОБА_15 про те, що у проміжку часу між ДТП та медичним оглядом на стан алкогольного сп`яніння у лікарні, обвинувачена випила заспокійливе на основі спирту, що відповідно спростовує висунуте обвинувачення у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає є надуманими і не довіряє їм з наступних підстав.

В судовому засіданні, свідок ОСОБА_24 показав, що бачив обвинувачену одразу ж після ДТП і вона вже у той момент мала ознаки алкогольного сп`яніння.

Згідно відеозапису медичного огляду обвинуваченої у лікарні остання, як перед оглядом за допомогою алкотестера, так і після визначення ним позитивного результату, не зазначала, що приймала будь-які спиртовмісні препарати після ДТП, що могло б вплинути на такий результат.

А ні свідок ОСОБА_15 , а ні обвинувачена у суді не змогли пояснити, який саме спиртовмісний заспокійлий препарат вживала обвинувачена та в якій кількості.

До того ж, в судовому засіданні сторона захисту не підтвердила належними доказами те, що від вживання певної кількості спиртовмісного заспокійливого препарату у крові людини може бути виявлено 1,31 проміле алкоголю.

Відтак, оцінюючи вищевказане у сукупності суд вважає, що версія сторони захисту про вживання обвинуваченою вказаного заспокійливого препарату є надуманою, а тому суд оцінює показання обвинуваченої та свідка ОСОБА_15 , як такі, що надані з метою уникнення обвинуваченою ОСОБА_11 відповідальності за скоєний нею злочин.

До того ж, свідок ОСОБА_15 є колишнім чоловіком обвинуваченої, тому на думку суду зацікавлений її у виправданні.

Долучені стороною захисту до матеріалів справи копії листа КНП «Радомишльська лікарня» від 06.03.2025 №287 та протоколу ультразвукового дослідження №1126 від 06.11.2023 (а.с. 229, 231 том №1) згідно яких станом на момент ДТП обвинувачена ОСОБА_11 була вагітною, не можуть беззаперечно підтверджувати те, що остання не могла вживати алкоголь 29 жовтня 2025 року та відповідно цього дня перебувати в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у судовому засіданні належними і допустимими доказами стороною обвинувачення доведено факт скоєння обвинуваченою ДТП у стані алкогольного сп`яніння.

Показання свідка ОСОБА_14 про те, що він наступного дня після ДТП віддав слідчому флешносій з відеореєстратора свого автомобіля «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд оцінює критично, оскільки такі показання свідка суперечать письмовим доказам, а саме письмовій заяві ОСОБА_13 від 08.11.2023, яка є власником цього автомобіля, та протоколу огляду від 08.11.2023 з фототаблицями до нього (а.с. 88, 89-93 том №2), згідно яких саме 08 листопада 2023 року з дозволу ОСОБА_13 слідчий вилучив флешносій з реєстратора згаданого автомобіля і долучив його до матеріалів справи.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про визнання недопустимим доказом протокол огляду відеозапису обставин ДТП від 30.10.2023 за участю головного судового експерта відділу автотехнічних досліджень Житомирського НДЕКЦ ОСОБА_26 (а.с. 47 том №2) з наступних підстав.

Заявляючи вказане клопотання захисник зазначив, що протокол огляду у відповідності до вимог КПК України мав бути оформлений у вигляді висновку експерта, оскільки експерт ОСОБА_26 під час огляду відеозапису проаналізував обставини ДТП.

У відповідності до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. Огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі). Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Зі змісту протоколу огляду відеозапису обставин ДТП від 30.10.2023 за участю головного судового експерта ОСОБА_26 , який брав участі у огляді в якості спеціаліста, судом встановлено, що у цьому протоколі детально описано механізм ДТП, який зафіксовано на оглянутому відеозаписі. При цьому, даний протокол не містить будь-яких посилань на проведені експертом дослідження та зроблені за їх результатами висновки.

Отже, вказаний протокол огляду відповідає вимогам ст. 237 КПК України та підстави для визнання його недопустимим доказом відсутні.

Оцінивши всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає винуватість ОСОБА_11 доведеною повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_11 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

У справі «Скоппола проти Італії №2» від 17.09.2009 Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким. При цьому ОСОБА_11 раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується, як така щодо якої заяв про неналежну поведінку чи скоєння правопорушень не надходило, а за місцем попередньої роботи - позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно досудової доповіді, наданої Житомирським районним сектором №6 Філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області від 27.03.2024, яка має рекомендаційний характер, виправлення ОСОБА_11 можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк (а.с. 94-99 том №1).

Однак, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_11 злочину, обставин кримінального правопорушення, тяжкості наслідків вчиненого злочину, не визнання обвинуваченою вини у скоєному та відсутності у неї каяття, намагання перекласти провину за скоєне на потерпілого, а також те, що обвинувачена за два роки після подій особисто не здійснила жодних заходів по відшкодуванню завданих збитків, думки потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченій максимального покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, правової позиції прокурора, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 4 роки.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим про стягнення з обвинуваченої майнової та моральної шкоди (а.с. 62-82 том №1), суд вважає, що його необхідно задовольнити частково у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 129, абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Потерпілий у своєму цивільному позові просить стягнути з обвинуваченої на його користь майнову шкоду у загальній сумі 230059 грн. 56 коп., яка складається з витрат на придбання ліків у сумі 89859 грн. 56 коп., витрат на придбання металоконструкції для інтрамедулірного остеосинтезу стегнової кістки у сумі 25000 грн., витрат на придбання набору металоконструкцій для остеосинтезу ключиці у сумі 15200 грн., а також витрат на ремонт пошкодженого мотоциклу у сумі 100000 грн.

Поряд з цим, в постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України згідно якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон), який діяв на момент виникнення правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно статті 24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Відповідно до статті 25 Закону у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Статтею 26 Закону визначено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Згідно ж статті 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до статей 29, 30 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як вбачається з матеріалів справи, у них не міститься відповідних доказів на підтвердження того, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована або не застрахована.

Водночас, у відповідності до Закону, який діяв на момент виникнення правовідносин, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем у цій справі має бути відповідний страховик, якщо цивільно-правова відповідальність була застрахована, або Моторно (транспортне) страхове бюро України, якщо цивільно-правова відповідальність відповідно не була застрахована, а на суму, яка перевищує ліміти - обвинувачена.

Відтак, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з обвинуваченої на користь потерпілого вказаної суми майнової шкоди слід відмовити, оскільки цю вимогу заявлено до неналежного відповідача.

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченої на користь потерпілого моральної шкоди у розмірі 500000 грн. суд враховує наступне.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. ст. 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її заподіяла, якщо шкода заподіяна каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розглядаючи вимоги цивільного позову у частині стягнення з ОСОБА_11 на користь потерпілого моральної шкоди, суд урахував, що в результаті дій обвинуваченої потерпілий поніс непоправні наслідки, пов`язані з погіршенням стану здоров`я, внаслідок чого його у молодому віці визнано особою з інвалідністю другої групи, у зв`язку із чим йому протипоказана важка фізична праці та довготривала хода, він був вимушений проходити тривале складне лікування, пережив сильний стрес та сильні душевні страждання.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту, що долученими до справи відеозаписами підтверджується те, що обвинувачений після ДТП продовжує звичне життя, так як самостійно їздить на мотоциклі, спілкується з оточуючими та ходить до магазину, оскільки ці відеозаписи не спростовують наявні у справі докази про характер і кількість тілесних ушкоджень отриманих потерпілим внаслідок ДТП, а також наслідки у вигляді інвалідності другої групи.

Разом з тим, під час судового розгляду з висновку експертизи №КСЕ19/106-23/15240 від 19.12.2023 (а.с. 107-124 том №2) було встановлено невідповідність дій потерпілого ОСОБА_9 вимогам п. 12.4 та 12.9 б) (перевищення дозволеної швидкості руху).

Зокрема, у цьому кримінальному провадженні встановлено, що потерпілий рухаючись на мотоциклі перевищив дозволену швидкість руху, що вказує на допущену ним грубу необережність, яка в свою чергу сприяла виникненню і збільшенню завданої потерпілому шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що з обвинуваченої ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_9 слід стягнути моральну шкоду у сумі 300000 грн. Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати пов`язані із проведенням судових експертиз у загальній сумі 14766 грн. 96 коп., які складаються з витрат, пов`язаних із проведенням інженерно-транспортних судових експертиз у загальному розмірі 11737 грн. 84 коп. (а.с. 67, 76, 87 том №2) та витрат, пов`язаних із проведенням комплексної судової фототехнічної експертизи та експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди в сумі 3029 грн. 12 коп. (а.с. 125 том №2).

Долю речових доказів (а.с. 28, 236-237, 241-242, 243-244 том №2) суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Арешт, що накладено ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області (а.с. 30 том №2) наавтомобіль «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , та мотоцикл «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_9 , підлягає скасуванню.

Враховуючи, що обвинуваченій судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати реально, з метою належного виконання вироку, а також запобіганню спробам обвинуваченої ухилитися від виконання вироку суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та обвинуваченій слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 2 місяці з дня ухвалення вироку суду.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_11 рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання, зарахувавши строк її тримання під вартою з 30.10.2023 по 01.11.2023, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, та термін цілодобового домашнього арешту з 01.11.2023 по 30.12.2023, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 300000 (триста тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог цивільного позову відмовити.

Речові докази, а саме:

- автомобіль «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , та мотоцикл «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_9 , що знаходяться на майданчику затриманих транспортних засобів ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - повернути власникам;

- медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_9 №3574, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження – повернути КНП «Радомишльська лікарня»;

- копію медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_9 №26537, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- DVD-R диск з відеозаписом з нагрудної бодікамери за 29.10.2023, на якому зафіксовано факт освідування ОСОБА_11 на предмет вживання алкоголю та DVD-R диск з відеофайлом з камери відеоспостереження за 29.10.2023, на якому зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із проведенням судових експертиз у загальній сумі 14766 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 96 копійок, які складаються з витрат, пов`язаних із проведенням інженерно-транспортних судових експертиз у загальному розмірі 11737 гривень 84 копійки (а.с. 67, 76, 87 том №2) та витрат, пов`язаних із проведенням комплексної судової фототехнічної експертизи та експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди у сумі 3029 гривень 12 копійок (а.с. 125 том №2).

Скасувати арешт з автомобіля «Renault Mеgane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикла «Kawasaki EX500D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який накладено ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2023 року.

Обрати щодо ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби в період часу з 22 години до 06 години наступного дня, на строк до набрання вироком законної сили, але не довше ніж два місяці із дня ухвалення вироку суду, тобто до 20 березня 2026 року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного вище місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Зобов`язати ОСОБА_11 прибувати до суду за кожного вимогою та поклавши на неї наступні обов`язки:

- не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вирок в частині обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Відділенню поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1