Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №161/24340/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24340/25

Провадження № 2-а/161/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1166 від 31 травня 2025 року, та закрити провадження у справі.

Позов обґрунтовує тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1166 від 31 травня 2025 року позивача було визнано винним в порушенні норм ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487 (неявка за повісткою), що містить склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 26).

16 грудня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не визнає вказаний позов, з підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що постанова № 1166 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.05.2025 року є законною та обґрунтованою, оскільки військовозобов`язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, та резервістів (виклик 264882 від 04.10.2024 року). Дана повістка була надіслана ОСОБА_1 за допомогою Національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта», з необхідністю явки у конкретно визначений час 11:00 годин, 14.10.2024 року. У вказаний день, 14.10.2024 року громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав.

Пізніше, в листопаді 2024 року, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повернувся лист (повістка) із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Зважаючи на факт не явки за повісткою, було сформовано подання щодо розшуку ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210- 1 КУпАП, до органів Національної поліції.

За результатами розшуку була винесена постанова №1166 від 31 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання та своєчасне уточнення облікових даних військовозобов`язаного, не виключає обов`язку у військовозобов`язаного з`являтися за викликом до відповідного ТЦК та СП.

Крім того, зазначають, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 достатньо підстав стверджувати, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , на момент притягнення до адміністративної відповідальності, було саме триваючим, і було виявлене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 31.05.2025 року, тоді ж було і винесено постанову.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з за стосунку «Резерв +» (електронний ВОД), ОСОБА_1 , персональні дані уточнив 29.05.2024 року, про що міститься відповідна відмітка (а.с.9).

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, група інвалідності друга, інвалідність встановлена на строк - довічно (довідка №193651 від 20.12.2024, а.с. 19).

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, приймалося рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий до 02.02.2026, людина з інвалідністю (а.с.13).

ОСОБА_1 була сформована повістка №268482 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, та резервістів (а.с.33 зворот).

Дана повістка була надіслана ОСОБА_1 за допомогою Національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта», з необхідністю явки у конкретно визначений час 11:00 годин, 14.10.2024 року. У вказаний день, 14.10.2024 року громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав (а.с.31-32).

31 травня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 1166 від 31 травня 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с.6б).

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 31 травня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з`явився по повістці №268482 що зобов`язувала його з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 14.10.2024 року.

Своїми діями порушив вимоги ч.1 та абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно абз. 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.

Статтею 210 КУпАП визначено, що:

(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правила військового обліку визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Зокрема, пунктом 2 частини 1 додатку №2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, приписами частини 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено строки, після закінчення яких виключається можливість накладення адміністративних стягнень.

Комплексний аналіз статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення дає підстави для висновку, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

У свою чергу слід відмітити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».

В теорії адміністративного права триваючими уважаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

В даному випадку, як слідує з оскаржуваної постанови, позивач мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 14 жовтня 2024 року. Тобто, саме з 14 жовтня 2024 року правопорушення слід вважати виявленим ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищевикладене правопорушення вважається вчиненим саме з 15 жовтня 2024 року. Тримісячний строк з дня вчинення правопорушення закінчується 15 січня 2025 року.

Суд звертає увагу, що твердження відповідача про отримання в листопаді 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 листа (повістки) з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, не є релевантним, оскільки судом не ставиться під сумнів факт належного повідомлення позивача про його обов`язок явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14 жовтня 2024 року. Однак, ключовим питанням для правильного вирішення справи по суті є встановлення судом саме дати виявлення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 правопорушення, що ставиться позивачу у провину.

Судом було встановлено, що саме 14 жовтня 2024 року, а не в листопаді 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2025 року було витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою винесення постанови № 1166 від 31.05.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Відповідачем було надано лише копію повістки №268482, витяг з реєстру «Оберіг» (а.с.34-36).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, без врахування вимог ч.7 ст.38 та п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки, згідно матеріалів справи, правопорушення ОСОБА_1 вчинено і виявлено 14 жовтня 2024 року, неприбуття по повістці №268482 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року, однак оскаржуваною постановою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності лише 31 травня 2025 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі, на виконання вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

А тому, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

На підставі ст.ст. 38, 210, 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1166 від 31.05.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень - визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень) 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2

Повний текст рішення складений 19 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Т.А. Антіпова