Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №154/4909/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/4909/25

2/154/397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

У С Т А Н О В И В:

02.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 19.07.2009 року між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб віддділом реєстрації цивільного стану по м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 120. Від шлюбу сторони мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважає, що одруження виявилося невдалим, спільне подружнє життя не склалося. Між подружжям немає взаєморозуміння щодо побудови гармонійних сімейних відносин, відсутнє спільне бачення подальшого спільного проживання. Шлюбні стосунки між ними припинено, спільного побуту не ведуть. Вважає, що сім`я перестала існувати, збереження їхньої родини неможливе, просив шлюб розірвати.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розірвати шлюб із відповідачкою.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про можливість слухання справи за її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що 19.07.2009 року між позивачем та відповідачкою зареєстровано шлюб віддділом реєстрації цивільного стану по м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 120, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, від спільного подружнього життя у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .

Згідно ст.24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини- інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачкою пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Отже, оскільки відповідачув визнала позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Разом з тим, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки слід стягнути 50 відсотків судового збору, який було сплачено при подачі позову, на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 77, 81, 142, 259, 263-268, 354 ЦПК України та ст.ст.56, 104, 105, 111, 112 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 19.07.2009 року віддділом реєстрації цивільного стану по м.Володимир-Волинський Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 120-розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції ТВБВ 10002/0104 від 02.12.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ