Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №954/665/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/665/25

Номер провадження: 22-ц/819/141/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Радченка С. В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року, у складі головуючого судді Каневського В.О.,

в с т а н о в и в:

В квітні 2025 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Нововоронцовського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між нею та відповідачем 03 листопада 2022 року було укладено цивільно-правовий договір № 03/11/2022. За умовами пункту 1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги перевезення вантажу та передати кошти отримані від вантажоодержувача за послуги перевезення(пункт 1.1.) :

відповідно до пункту 1.1.1. за маршрутом Україна-Польща (адреса завантаження: м. Гнатівка, Павлоградського району Дніпропетровської області (підпункту 1), адреса розвантаження Osina Mala 14 (підпункт 2), вантажоодержувач ELPOL LUZNIAK Spolka Komandytowa (підпункт 3), дата подачі авто: 04 листопада 2022 року (підпункт 4), термін доставки 10-12 листопада 2022 року (підпункт 6), найменування вантажу: пшениця в біг-бегах до 22 тон в авто (підпункт 7), сума коштів, що підлягає передачі вантажоотримувачем замовнику за послуги перевезення: 2350 євро, що є еквівалентом до гривні в сумі 86 744.14грн на дату підписання договору згідно курсу міжбанку (підпункт 8), вартість послуг перевезення, що підлягає сплаті виконавцю 13011.62грн., що еквівалентно 352.50 євро на дату підписання згідно курсу міжбанку (підпункт 9), сума коштів надана виконавцю відповідно до пункту 2.2.2. - 74 000.00грн, 1000.00 євро, що є еквівалентом до гривні в сумі 36 912.40грн на дату підписання згідно курсу міжбанку та 460 злотих, що є еквівалентом до гривні в сумі 3 544.94грн на дату підписання згідно курсу міжбанку);

відповідно до пункту 1.1.2. за маршрутом Україна-Туреччина (адреса завантаження: Львівська область, м. Кам`янка-Бузька (підпункту 1), адреса розвантаження м. Бандерма (підпункт 2), вантажоодержувач CEREZSA ic ve DIS TICAREN LTD.STI. (підпункт 3), дата подачі авто: 18 листопада 2022 року (підпункт 4), термін доставки 02-05 грудня 2022 року (підпункт 6), найменування вантажу: соя в біг-бегах, 23 тон (підпункт 7), сума коштів, що підлягає передачі вантажоотримувачем замовнику за послуги перевезення: 3100.00 доларів, що є еквівалентом до гривні в сумі 113 362.66грн на дату підписання договору згідно курсу міжбанку (підпункт 8), вартість послуг перевезення, що підлягає сплаті виконавцю 17 004.40грн., що еквівалентно 465 доларів на дату підписання згідно курсу міжбанку (підпункт 9), сума коштів надана виконавцю відповідно до пункту 2.2.2. – 94 000.00грн).

Згідно пункту 1.2 Договору ОСОБА_2 зобов`язався надати зазначені вище послуги до 09 грудня 2022 року.

Відповідно до пункту 3.6 Договору, підписуючи цей договір сторони підтверджують приймання-передачу автомобіля MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію у кількості 2 штук.

Після виконання умов договору відповідач повинен був повернутися в Україну та, згідно пункту 2.1.8 Договору, повернути автомобіль з напівпричепом за адресою; Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 204а.

Розвантаження у Туреччині, відповідно до вагового талону фірми CEREZSA ic ve DIS TICAREN LTD.STI, яка є отримувачем вантажу, було здійснено 02 грудня 2022 року.

У зв`язку з неповерненням автомобілю та відсутністю інформування з боку відповідача про місцезнаходження автомобіля, та можливого часу його повернення, 21 грудня 2022 року було подано заяву до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про неповернення автомобіля MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Лише 22 грудня 2022 року було встановлено місцезнаходження автомобіля з напівпричепом у м. Школа в районі проживання на той час відповідача.

У зв`язку з неповерненням автомобіля позивачу довелося відмовитися від запланованого на 19 грудня 2022 року (заявка від 18 грудня 2022 року) перевезення.

Екстрена відмова від здійснення перевезень негативно відобразилася на репутації перевізника, як надійного контрагента.

Протягом часу, поки відповідач не виходив на зв`язок, не повертав автомобіль, позивачка не володіла ситуацією відносно місцезнаходження автомобіля з причепом, не могла повноцінно брати замовлення з перевезення, що завдало їй моральної шкоди. Неправомірні дії відповідача призвели до її та членів її сім`ї душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання її та членів її сім`ї, змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав, що потребувало не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на стан здоров`я.

Посилаючись на вказане просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 315203.30грн.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000.00грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами 03 листопада 2022 року укладено цивільно-правовий договір № 03/11/2022.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року, яке було змінено постановою Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 710/622/23 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 78476.66грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частко в розмірі 5000.00грн., враховуючи засади розумності, справедливості та співмірності.

01 листопада 2025 року ОСОБА_2 подав, сформувавши в системі «Електронний суд», апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Підставою апеляційного оскарження рішення суду ОСОБА_2 зазначив неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що весь час він був на зв`язку з позивачкою і остання була обізнана про місцезнаходження автомобіля.

Автомобіль було повернуто замовнику у межах строків визначених договором 22 грудня 2022 року, оскільки граничний строк повернення автомобіля, відповідно до пункту 2.1.8 Договору - 24 грудня 2022 року.

20 грудня 2022 року він повідомив замовника про те, що знаходиться в Україні та прямує додому та запропонував здійснити передачу матеріальних цінностей. А отже звертаючись 21 грудня 2022 року до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про розшук автомобіля позивачка знала точне місце його знаходження та вводила в оману представників поліції.

Наявність судових рішень про стягнення з нього на користь позивача надміру наданих коштів при виконанні послуг перевезення не є абсолютним доказом понесення позивачем психологічних страждань чи сильного душевного хвилювання, щоб це стало підставою стягнення моральної шкоди.

Позивачкою недоведено наявність складу цивільно-правового порушення, яке могло б потягнути за собою спричинення моральної шкоди позивачці.

Правом на подання відзиву позивач не скористалася.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Чиркіна Л.Ю., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримали за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

ОСОБА_1 , приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу не визнала. Вказуючи на необґрунтованість апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Як вбачається з матеріалів 03 листопада 2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір № 03/11/2022 про надання послуг з перевезення вантажу та передачі коштів отриманих від вантажоодержувача за послуги перевезення, за умовами якого ФОП ОСОБА_3 (замовник) доручив, а ОСОБА_2 (виконавець) зобов`язався надати послуги перевезення вантажу та передати кошти отримані від вантажоодержувача за послуги перевезення (пункт 1.1.) :

відповідно до пункту 1.1.1. за маршрутом Україна-Польща (адреса завантаження: м. Гнатівка, Павлоградського району Дніпропетровської області (підпункту 1), адреса розвантаження Osina Mala 14 (підпункт 2), вантажоодержувач ELPOL LUZNIAK Spolka Komandytowa (підпункт 3), дата подачі авто: 04 листопада 2022 року (підпункт 4), термін доставки 10-12 листопада 2022 року (підпункт 6), найменування вантажу: пшениця в біг-бегах до 22 тон в авто (підпункт 7), сума коштів, що підлягає передачі вантажоотримувачем замовнику за послуги перевезення: 2350 євро, що є еквівалентом до гривні в сумі 86 744.14грн на дату підписання договору згідно курсу міжбанку (підпункт 8), вартість послуг перевезення, що підлягає сплаті виконавцю 13011.62грн., що еквівалентно 352.50 євро на дату підписання згідно курсу міжбанку (підпункт 9), сума коштів надана виконавцю відповідно до пункту 2.2.2. – 74 000.00грн, 1000.00 євро, що є еквівалентом до гривні в сумі 36 912.40грн на дату підписання згідно курсу міжбанку та 460 злотих, що є еквівалентом до гривні в сумі 3 544.94грн на дату підписання згідно курсу міжбанку);

відповідно до пункту 1.1.2. за маршрутом Україна-Туреччина (адреса завантаження: Львівська область, м. Кам`янка-Бузька (підпункту 1), адреса розвантаження м. Бандерма (підпункт 2), вантажоодержувач CEREZSA ic ve DIS TICAREN LTD.STI.(підпункт 3), дата подачі авто: 18 листопада 2022 року (підпункт 4), термін доставки 02-05 грудня 2022 року (підпункт 6), найменування вантажу: соя в біг-бегах, 23 тон (підпункт 7), сума коштів, що підлягає передачі вантажоотримувачем замовнику за послуги перевезення: 3100.00 доларів, що є еквівалентом до гривні в сумі 113 362.66грн на дату підписання договору згідно курсу міжбанку (підпункт 8), вартість послуг перевезення, що підлягає сплаті виконавцю 17 004.40грн., що еквівалентно 465 доларів на дату підписання згідно курсу міжбанку (підпункт 9), сума коштів надана виконавцю відповідно до пункту 2.2.2. – 94 000.00грн).

За умовами вказаного договору виконавець зобов`язався надати послуги передбачені пунктом 1.1 Договору до 09 грудня 2022 року (пункт 1.2 Договору).

Також на виконавця покладені обов`язки: при наданні послуг слідувати маршруту переміщення зазначеному замовником та повідомляти про своє місцезнаходження не менше ніж 3 рази на добу (пункт 2.1.3 Договору); протягом 3-х днів від дати повного надання послуг повернути автомобіль з напівпричепом (реєстраційний номер АЕ3972 КЕ/ НОМЕР_2 ) за адресою; Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 204а (пункт 2.1.8 Договору).

Підписуючи цей договір сторони підтверджують приймання-передачу автомобіля MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та свідоцтва про реєстрацію у кількості 2 штук (пункт 3.6 Договору).

Термін дії договору визначений сторонами, відповідно до пункту 5.1 Договору, з 03 листопада 2022 року по 09 грудня 2022 року.

21 грудня 2022 року до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло звернення ОСОБА_4 про те, що водій ФОП « ОСОБА_5 » ОСОБА_2 на автомобілі MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 поїхав в рейс та не бажає повертатися на місце дислокації фірми.

Відповідно до висновку ДОП СДОП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 жовтня 2022 року, затвердженого заступником начальника Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області 17 січня 2023 року, за наслідками розгляду вказаного вище звернення прийнято рішення про списання матеріалів до справи Новомосковського РВП згідно з Законом України «Про звернення громадян» у зв`язку із відсутністю кримінального правопорушення та неможливістю з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР.

Автомобіль MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 переданий ОСОБА_2 замовнику, ФОП ОСОБА_1 , 22 грудня 2022 року. Вказана обставина визнана сторонами.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів не повернутих за договором № 03/11/2022 від 03 листопада 2022 року задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 88476,66грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року змінено, зменшено суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 88476,66грн до 78476.66грн. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди ( постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо відшкодування заподіяної їй моральної шкоди вказувала на те, що вона зазнала моральної шкоди через порушення ОСОБА_2 умов пункту 2.1.8 договору №03/11/2022 укладеного між нею та ОСОБА_2 03 листопада 2022 року, щодо повернення їй автомобілю з напівпричепом протягом 3-х днів від дати повного надання послуг. Вказувала, що через неповернення автомобіля у строк визначений договором їй довелось відмовлятися від замовлень, що пошкодило її ділову репутацію перед контрагентами. Неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань її та членів її сім`ї, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання її та членів її сім`ї, та спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я.

Тобто, при заявлені вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди ФОП ОСОБА_1 пов`язує саме з порушенням відповідачем умов договору щодо строків повернення переданого йому за договором транспортного засобу.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18)).

Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, якою змінено рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів не повернутих за договором № 03/11/2022 від 03 листопада 2022 року в частині розміру сум, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 встановлено:

між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 листопада 2022 року був укладений договір №03/11/2022 про надання послуг, за умовами якого відповідач, як виконавець, взяв на себе обов`язок надати послуги перевезення вантажу та передати кошти отримані від вантажоодержувача за послуги перевезення особисто, транспортним засобом наданим замовником (пункти 1.1, 1.5, 2.1.1. Договору), а ФОП ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язалась здійснити оплату наданої відповідачем послуги, виплатити винагороду у розмірі 15% від вартості послуг перевезення (пункт 3.2 Договору) Виконавець зобов`язався надати передбачені договором послуги у строк до 09 грудня 2022 року (пункти 1.2 та 5.1 Договору);

за умовами договору замовник зобов`язався видати виконавцю кошти на витрати пов`язані з перевезенням вантажу (заправка авто, оплата доріг та стоянок);

в свою чергу, відповідач зобов`язався протягом трьох днів від дати повного надання послуг надати замовнику акти приймання-передачі наданих послуг та підтверджуючі документи на витрати, пов`язані з перевезенням вантажу (пункти 2.1.5, 2.1.6 Договору);

обов`язки з перевезення вантажу у строки та за маршрутом визначеними умовами договору, зокрема пунктом 1.1. Договору ОСОБА_2 виконані;

проте на виконання умов договору, щодо надання замовнику підтверджуючих документів на витрати, пов`язані з перевезенням вантажу (заправка авто, оплата доріг, стоянок) ОСОБА_2 надані ФОП ОСОБА_1 підтверджуючі документи лише на загальну суму 130 321,05грн;

різницю між отриманою по договору сумою та сумою, витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу, підтвердженою відповідними документами ОСОБА_2 у розмірі 78136,29грн замовнику не повернув.

Отже, вказаними судовими рішеннями встановлені обставини, щодо належного виконання відповідачем обов`язків з перевезення вантажу у строки та за маршрутом визначеними умовами договору, зокрема пунктом 1.1 Договору та не в повному обсязі виконання ним умов договору, передбачених пунктами 2.1.5, 2.1.6 Договору, щодо надання замовнику підтверджуючих документів на витрати, пов`язані з перевезенням вантажу (заправка авто, оплата доріг, стоянок). У зв`язку із чим з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 стягнуто різницю між отриманою відповідачем по договору сумою грошових коштів на витрати пов`язані з перевезенням вантажу (заправка авто, оплата доріг та стоянок) та сумою на яку надано ОСОБА_2 замовнику підтверджуючих документів щодо здійснених ним витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу.

При цьому обставини щодо належного/неналежного виконання ОСОБА_2 умов договору № 03/11/2022 від 03 листопада 2022 року щодо строків повернення замовнику виконавцем переданого йому автомобілю з напівпричепом після надання послуг (пункт 2.1.8 Договору) зазначеними вище рішеннями суду не встановлювалися.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що стягнення зазначеними вище судовими рішеннями з відповідача коштів є підставою для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки цими судовими рішеннями обставини, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про строки повернення отриманого ним автомобіля та напівпричепа не досліджувалися та не встановлювалися. А отже відсутні підстави вважати, що протиправність та вина ОСОБА_2 встановлена рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року, зміненим постановою Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, у справі № 710/622/23 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, ОСОБА_2 , серед іншого, зобов`язався доставити вантаж (соя в біг-бегах, 23 тон) за маршрутом Україна-Туреччина, вантажоодержувач CEREZSA ic ve DIS TICAREN LTD.STI. у термін 02-05 грудня 2022 року (підпункти 3, 6, 7 пункту 1.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.8 Договору ОСОБА_2 зобов`язався протягом 3-х днів від дати повного надання послуг повернути автомобіль з напівпричепом (реєстраційний номер АЕ3972 КЕ/ НОМЕР_2 ) за адресою; Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 204а.

Договір № 03/11/2022 від 03 листопада 2022 року, відповідно до пункту 5.5 Договору діє до 09 грудня 2022 року.

Щодо протиправності та вини відповідача.

Як встановлено рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 21 березня 2024 року, зміненим постановою Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, у справі № 710/622/23 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, обов`язок щодо надання послуг з перевезення вантажу, зокрема доставки вантажу (соя в біг-бегах, 23 тон) за маршрутом Україна-Туреччина, вантажоодержувач CEREZSA ic ve DIS TICAREN LTD.STI. у термін 02-05 грудня 2022 року (підпункти 3, 6, 7 пункту 1.1.2 Договору) відповідачем.

Тобто виконавцем, відповідно до пункту 1.1.3 Договору, до 09 грудня 2022 року повністю надані послуги, передбачені Договором. Отже відповідно до вимог пункту 2.1.8 Договору виконавець мав повернути переданий йому автомобіль з напівпричепом у строк до 12 грудня 2022 року. Проте переданий відповідачу автомобіль з напівпричепом, був повернутий замовнику лише 22 грудня 2022 року.

Заперечуючи проти доводів позивача щодо несвоєчасного виконання ним умов договору про повернення автомобілю та напівпричепу протягом 3-х днів від дати повного надання послуг, відповідач вказував на те, що позивачем 05 грудня 2022 року було заплановано завантаження в м. Ізмір, Туреччина (вантаж: генератори; вантажовідправник ANADOLU JENERATOR INS; вантажоодержувач LLC GOOD FOODPRODUCTION COMPANY, Україна, Черкаська область, м. Черкаси). 07 грудня 2022 року він був завантажений та пройшов митний контроль. Проте 10 грудня 2022 року позивач повідомила йому про необхідність повернутися у місце завантаження та розвантажитись у зв`язку з відмовою від даного перевезення. З 10 по 15 грудня 2022 року він перебував у Туреччині на розмитнені та розвантаженні. 16-17 грудня 2022 року перебував на кордоні Туреччини та Болгарії. 18-19 грудня перебував на кордоні Болгарії та Молдови, та лише 20 грудня 2022 року в`їхав в Україну.

Проте належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між ним та ФОП ОСОБА_1 була досягнута домовленість щодо доповнень до договору № 03/11/2022 від 03 листопада 2022 року щодо надання послуг з перевезення вантажу, зокрема доставки генераторів за маршрутом Туреччина - Україна, зі зміною дати надання послуг та терміну дії договору, ОСОБА_2 суду не надано.

Надана відповідачем міжнародна товаро-транспортна накладна від 07 грудня 2022 року лише свідчить про намір перевізника ФОП ОСОБА_1 надати послуги з доставки вантажу з Туреччини, м. Ізмір (відправник ANADOLU JENERATOR INS) в Україну, м. Черкаси (отримувач LLC GOOD FOODPRODUCTION COMPANY), та не свідчить про зміну/доповнення сторонами умов раніше укладеного договору.

З урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 доведено відсутність протиправності та вини у порушенні умов договору щодо строку повернення переданого йому автомобіля з напівпричепом.

Проте сам по собі факт протиправної та винної поведінки відповідача щодо несвоєчасного виконання умов договору в частині строку повернення транспортного засобу без встановлення наявності моральної шкоди та причинного зв`язку не є підставою для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження доводів позивачки, щодо в внаслідок несвоєчасного повернення відповідачем автомобіля з напівпричепом вона зазнала душевних страждань, перебувала у стресі, були порушенні звичні комфортні умови проживання.

Також матеріали справи не містять доказів щодо пошкодження її ділової репутації перед контрагентами через відмову від запланованих перевезень. Додана до матеріалів справи договір-заявка про перевезення товару від 18 грудня 2022 року не доводить факту вимушеної відмови позивачки від виконання зобов`язань за укладеним між нею та Ambicont SRL договору перевезення внаслідок несвоєчасного виконання ОСОБА_2 умов договору щодо повернення переданого йому транспортного засобу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та змісту договору-заявки, укладаючи вказаний договір позивачка достовірно знала щодо неможливості його виконання у строк визначений договором (завантаження 19 грудня 2022 року), через неповернення його ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні оскільки позивачем не доведено наявність моральної шкоди та причинного зв`язку.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

З огляду на задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо скасування рішення суду першої інстанції та враховуючи, що у задоволені позову відмовлено, судовий збір у розмірі визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з ТОВ ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Відповідно частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»)

Ставки судового збору встановлені:

за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»);

за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, зважаючи на розмір оспорюваної суми (5000.00грн) при поданні апеляційної скарги судовий збір мав бути сплачений ОСОБА_2 у розмірі 1816.00грн (0.4 *3028*150%).

Внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для повернення переплаченої суми, відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір», за клопотанням особи, яка його сплатила.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, а також скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1, 2 частини першої статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на надану оцінку висновків суду першої інстанції апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Керуючись статтями 367,368, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволені позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 січня 2026 року

Головуючий: Л.А. Приходько

Судді: Л. В. Базіль

С. В. Радченко