Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №748/2038/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/81/26

Єдиний унікальний № 748/2038/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

18.06.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс»:

1) заборгованість за Кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. у розмірі 91 293,30 грн;

2) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі – 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 31.08.2021 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржником) укладено кредитний договір № 384393402 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості за цим кредитним договором в результаті неодноразового відступлення кредиторами свого права вимоги до боржника.

Зокрема, 28.11.2018 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладеного Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах, який неодноразово продовжувався додатковими угодами.

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором, який неодноразово продовжувався додатковими угодами.

В подальшому, 29.05.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е. Відповідно до реєстру боржників від 29.05.2025 р. до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 р. до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 91 293,30 грн, з яких: 21 500,00 грн – заборгованість за кредитом, а також 69 793,30 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 20.06.2025 р. справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів із АТ «Універсал Банк».

Представник позивача про розгляд справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що у разі неявки в судове засідання відповідача, представник позивача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подала у зв`язку з чим на підставі ст. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2021 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 384393402 (а.с.13-15), відповідно до п. 1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 21 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього, а також Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником,а саме до 30.09.2021 р. (п. 1.7 Договору).

Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п. 1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8 та п. 1.12.1. Договору (п. 4.2 Договору). Вказаний договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором «MNV95T3V» (а.с.15 зворот).

В матеріалах справи містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомогу» в редакції, яка діяла на час укладення кредитоного договору та до яких приєдналася відповідачка (а.с.16-22).

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційній-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» вбачається, що акцент оферти позичальником здійснено шляхом підписання одноразового ідентифікатора «MNV95T3V» від 31.08.2021 р. (а.с.30).

З платіжного доручення від 31.08.2021 р., вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 31.08.2021 р., вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 21 500,00 грн. У графі «призначення платежу» вказано про перерахування коштів за договором № 384393402 від 31.08.2021 р. (а.с.32 зворот).

Факт переказу коштів у розмірі 21 500,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується також інформацією, наданою АТ «Універсал Банк», яка надійшла до суду 11.08.2025 р. у відповідь на вимогу суду.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 384393402 від 31.08.2021 р. та отримання нею коштів в сумі 21 500,00 грн на картковий рахунок відкритий на ім`я відповідачки.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.39 зворот-42).

Згідно із п. 2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 р. встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. строк дії договору закінчується 28.11.2019 р.

28.11.2019 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 3112.2020 р. (а.с.45).

31.12.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., згідно з якою текст договору факторингу викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3., 4.1., 8.2 викладено у такій редакції: право вимоги – права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021 р., але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с.45 зворот-48).

Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 р. строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2022 р. включно (а.с.50 зворот).

Додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 р. строк дії договору факторину № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2023 р. включно (а.с.51).

Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 р. строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2023 р. (а.с.51 зворот).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 158 від 02.11.2021 р. на умовах договору факторингу № 28/1118-01 від 31.12.2023 р. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. (а.с.52-53).

31.12.2021 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 р. зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 158 від 02.11.2021 р. за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. (а.с.53 зворот).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідачки за кредитним договором № 384393402 складає 91 293,30 грн, яка складається з: 21 500,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 69 793,30 грн – прострочена заборгованість за процентами (а.с.73, 73 зворот).

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 2.1 якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазанчені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. строк дії договору закінчується 04.08.2021 р. (а.с.54 зворот-57).

Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 р. строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021 р. продовжено до 31.12.2022 р. включно (а.с.59).

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 р. строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2021 р. продовжено до 30.12.2024 р. включно (а.с.59 зворот).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 р. на умовах договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. (а.с.60,61).

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 30.05.2023 р. № 4097 відповідно до якої ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Таліон Плюс» в сумі 3 818 981,17 грн за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 р. та Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. (а.с.62).

29.05.2025 р. між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого фактор ТОВ «ФК «Ейс» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а клієнт ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити факторові ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору (а.с.62-68).

Як свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 р., ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги заборгованостей, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. на загальну суму 91 293,30 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 21 500,00 грн, заборгованість по відсотках 69 793,30 грн (а.с.67 зворот,68).

Відповідно до копій платіжних інструкцій в національній валюті (а.с.69 зворот-72 зворот) ТОВ «ФК «Ейс» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідну суму коштів в рахунок часткової оплати за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 р.

У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 384393402 від 31.08.2021 р. щодо ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість за період з 29.05.2025 р. по 05.06.2025 р. становить 91 293,30 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 21 500,00 грн, заборгованість по відсотках 69 793,30 грн (а.с.74).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 384393402 від 31.08.2021 р. в електронній формі та отримання нею коштів в сумі 21 500,00 грн на картковий рахунок відкритий на ім`я відповідачки.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 р. у справі № 910/11965/16.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Звертаючись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі договорів факторингу, які були укладені відповідно 28.11.2018 р., 05.08.2020 р. та 29.05.2025 р., а також на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., і реєстрів прав вимоги до укладених договорів факторингу.

Перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 384393402 від 31.08.2021 р. суд ураховує наступне.

На час укладення 28.11.2018 р. договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» предмет правочину право майбутньої вимоги мало бути визначено, проте відповідної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення цього договору факторингу не існувало і сторони не могли передбачити, що 31.08.2021 р. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладе договір кредитної лінії № 384393402 саме з відповідачкою.

Як станом на 28.11.2018 р., так і станом на 05.08.2020 р., тобто на час укладення договорів факторингу № 28/1118-01 та № 05/0820-01, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не індивідуалізували належним чином предмет правочинів, а інформацію щодо ОСОБА_1 , як боржника, зазначено у реєстрі боржників № 158 від 02.11.2021 р. та № 9 від 30.05.2023 р., тобто після укладення першого договору факторингу.

Надавши оцінку наведеним обставинам, суд приходить до висновку про те, що на час укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 384393402 від 31.08.2021 р.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути переданим цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., а згодом і ТОВ «ФК «Ейс» від 29.05.2025 р. на підставі договору факторингу № 29/05/25-Е.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 р. по справі № 914/868/17).

Суд констатує, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 р. у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 р. у справі № 911/3185/20).

Дослідивши матеріали справи суд зважає також на те, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р.

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., ураховуючи додаткову угоду № 26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. стороною позивача не надано. Підписаний 31.12.2021 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 р. зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 158 від 02.11.2021 р. за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. (а.с.53 зворот), не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «Ейс».

Таким чином, встановивши, що кредитним договором № 384393402, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 31.08.2021 р. не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «Ейс», суд вважає, що останнє не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 128, 133, 141, 205, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 626-628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1078 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію, ЗУ «Про електронний цифровий підпис», суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя В.О. Кухта