Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №750/14914/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/846/26

Єдиний унікальний № 750/14914/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Сороки Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8830669 від 01.09.2022 р. в розмірі 34 249,34 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №8830669, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 100 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Всупереч умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у встановлений договором строк і в подальшому отриманий кредит не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 34 249,34 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 8332 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 25 230,54 грн; прострочена заборгованість за комісією 686,8 грн.

28.12.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №93-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8830669 від 01.09.2022 р. в розмірі 34 249,34 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №8830669 від 01.09.2022 р. в розмірі 34 249,34 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині нарахування відсотків та штрафних санкцій. Узагальнений зміст заперечень зводився безпідставності нарахування відсотків та не підтвердження первинними бухгалтерськими документами розміру заявленої заборгованості.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила розглянути справу за її відсутності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 03.11.2025 р. справу передано за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.01.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу без участі на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

13.09.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8830669, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 100 грн шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача, строком на 105 днів.

Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W34735, який був надісланий на особистий номер телефону останньої, що підтверджується довідкою №б/н від 18.07.2025 р. /а.с.14/.

На підтвердження перерахування коштів позивачем надано платіжне доручення № 81710729 від 01.09.2022 р., з якого вбачається перерахунок коштів на ім`я відповідача у розмірі 10 100 грн /а.с.15/.

Згідно п.1.5.1 договору, підписаного відповідачем, зазначено, що комісія за надання кредиту становить 707 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

28.03.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №93-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8830669 в розмірі 34 249,34 грн, що підтверджується копією зазначеного договору відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боржників до вказаного договору /а.с.17 звор.-21 звор/.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №8830669 від 01.09.2022 р. заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 34 249,34 грн, з яких 8 332 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 686,80 грн – прострочена заборгованість за комісією, 25 230,54 грн – прострочена заборгованість за відсотками /а.с.17/.

Позивач звертався до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.27 зворот/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «W34735» відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання фінансового кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Тобто, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів (пункти 1.5-1.5.3 кредитного договору). Підпис відповідача під договором свідчить про її ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулась за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Мілоан», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо розміру неспівмірності нарахованих процентів за кредитним договором, оскільки при укладенні кредитного договору вона була повідомлена про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір та користувалася отриманими коштами.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

Позикодавцем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 , та за які кредитором встановлена комісія.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору пункту 1.5.1. та вимоги про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

У справі встановлено, що за Договором про відступлення права вимоги №93-МЛ від 28.12.2022 р. право вимоги за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Міолан» від первісного кредитора ТОВ «Міолан» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором , Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 30.05.2023 р. до вказаного договору, Витяг з Реєстру боржників.

Перехід права вимоги за договором позики №8830669 відбувся за договором укладеним ТОВ «Міолан» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», вказаний договір ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором позики.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 33 562,54 грн (прострочена заборгованість за кредитом та відсотками).

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог /98%/ з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 374 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №Д/4237 наданих послуг про надання правничої допомоги від 19.09.2025 р., детальний опис наданих послуг.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8830669 від 01.09.2022 р. в розмірі 33 562,54 (тридцять три тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн 54 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) гривні та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (зареєстроване місцезнаходження за адресою: м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх), код ЄДРПОУ 35234236.

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.Г. Павлов