Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №734/4127/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/138/26 Справа № 734/4127/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – Іванюка Т.І.,

за участю: секретаря судових засідань - Ієвлевої О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Величко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про встановлення квартирного лічильна газу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у якому просить: зобов`язати відповідача виконувати свої обов`язки встановити лічильник газу в його квартирі за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача підключити протиправно відключений газ; зобов`язати відповідача провести перерахунок постачання споживчого газу відповідно норм споживання Постанови КМУ №143 від 27.02.2019 року з особи за період 3 грудня 2023 року по серпень 2025 року і до встановлення лічильника газу нараховувати відповідно до норм споживання; стягнути з відповідача понесені збитки в сумі 442.70 грн. при протиправному відключенні газу. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що квартира АДРЕСА_2 в якій він проживає з 1984 року, обладнана гарячим водопостачанням, а на випадок відсутності гарячої води встановлений бойлер на 80 л, квартира приватизована. На його ім`я ПАТ «Чернігівгаз» в 2016 році відкрив особистий рахунок № НОМЕР_1 на встановлену газову плиту, нарахування здійснювалось відповідно до норм споживання Постанови КМУ №619 від 08.06.1996 року. В 2017 році оператор ГРМ ПАТ «Чернігівгаз» в 10-ти будинках (153 квартири 6,1% встановив квартирні лічильники газу, а в інших 62-х будинках (2340 квартирах 93.9%) без згоди побутових споживачів загально-будинкові прилади обміну газу, в будинку АДРЕСА_3 Захисників України 01.02.2017 року. На його неодноразові звернення до оператора ГРМ, на Урядову гарячу лінію, встановити квартирного лічильника газу, отримував відповіді, що встановлений загально будинковий лічильник газу, а квартирний він може встановити за власні кошти. Постановою НКРЕКП від 29.11. 2023 року №2224 проведена зміна оператора ГРМ з АТ «Чернігівгаз» на Чернігівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України». Відповідач при прийнятті на свій баланс вузли обміну газу, не прийняв до уваги, що в його квартирі не встановлений лічильник газу, з грудня 2023 року, протиправно почав нараховувати послуги з постачання газу по показникам загально будинкового лічильника газу, а не за нормами споживання відповідно Постанови КМУ №143 від 27.02.2019 року. В результаті в порушення законодавства утворюється борг, який відповідач намагався стягнути зверненням до суду.

22.07.2025 року по усній вказівці керівника Козелецької дільниці був відключений стояк, 56 квартир відключили від газу. 29.08.2025 року проведено підключення через 2-й поверх інших споживачів, а його квартира 1-го поверху відключена без офіційного попередження. Відключення газу вимусило його готувати їжу на електроплиті і додатково використовувати електроенергію. За липень місяць спожито електроенергії на 106 квт більше в порівняні з червнем (копію квитанції додано). Збитки складають суму: 106 * 4,32 = 457,90 грн, газ відсутній з 22 липня по нормі 3,29*2=6,58 м3, 6,58:31=0,212*9=1,91м3*7,95659=15 грн. 457,90-15,20=442,70 грн.

17.07.2025 року відповідач звернувся з заявою до відповідача встановити лічильник газу в його квартирі, але отримав у відповідь мовну рекомендацію як встановити лічильник газу за свої кошти.

Також вважає, що заява на аварійні роботи №28 від 23.07.2025 року являється підробкою і містить неправдиві відомості. Заявник, який учуяв запах газу ОСОБА_2 не мешкає в АДРЕСА_4 , а мешканець м. Остер і працює слюсарем у Відповідача. Складений акт №646 від 28.08.2025 року слюсар ОСОБА_3 , слюсар ОСОБА_4 про відключення моєї квартири АДРЕСА_5 , то вона була відключена актом №595 від 23.07.2025 року, ніким не підписаний.

На думку позивача своїми діями відповідач порушив Закони України та його права.

Представником відповідача суду подані письмові пояснення по суті спору, із змісту яких вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467– VI від 08.07.2010 р., відбулося реформування газової сфери, яке полягає у відокремленні функцій з постачання від функцій з розподілу природного газу.

До 2015 р. (ПАТ «Чернігівгаз») діяло на території Чернігівської області та м.Чернігова як газопостачальне та газорозподільне підприємство на підставі ліцензій на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом. Після розмежування функцій, Постановою НКРЕКП №932 від 26.03.2015 року ліцензію на право провадження господарською діяльністю з розподілу природного на території м. Чернігова та Чернігівської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні отримало ПАТ «Чернігівгаз». Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП своєю постановою від 19.06.2017 року № 807 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Чернігівської області. В свою чергу НКРЕКП постановою від 11.06.2019 року № 1025 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року № 811» внесла такі зміни: 1) назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках. Постановою НКРЕКП № 2227 від 29.11.2023 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Чернігівгаз», з 01.12.2023 дію ліцензії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП, від 19 червня 2017 року № 807, зупинено. Постановою НКРЕКП № 2224 від 29 листопада 2023 року внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та Чернігівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надано ліцензію з розподілу природного газу на території Чернігівської області з 01 грудня 2023 року , що підтверджує зміну юридичної особи Оператора ГРМ на території Чернігівської області. ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є правонаступником ані ПАТ «Чернігівгаз», ані АТ «Чернігівгаз». Незважаючи на те, що ліцензію на господарську діяльність АТ « Чернігівгаз» анульовано, на сьогодняшній день існує дві юридичні особи АТ « Чернігівгаз» (код ЄДРПОУ 03358104) і ТОВ « Газорозподільні мережі України в особі Чернігівської філії (код ЄДРПОУ 45355956) з різними ЄДРПОУ кодами, до того ж АТ не ліквідовано.

Щодо позовної вимоги щодо встановлення індивідуального лічильнику обліку спожитого газу, відповідач зазначає, що правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI. За приписами п.п. 2, 3 ст. 1 Закону № 3533-VI, комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) це — визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, а лічильник газу це - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму газу, що проходить через нього. Відповідно до ст. 3 Закону № 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється: за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством ( це кошти меценатів, спонсорів, споживачів природного газу).

Виходячи з вимог законодавства, а саме ЗУ « Про ринок природного газу» кожен оператор газорозподільної мережі, що дії на відповідній території ( області ) в термін до 31 липня розробляє та передає Регулятору ( НКРЕКП ) план розвитку системи.

Згідно плану розвитку на 2016-2025 рр, Оператори зобов`язані були в термін до 01.01.2023 року для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі, забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних так і загальнобудинкових, що забезпечить 100% облік природного газу такими споживачами, оскільки, поняття «лічильник» охоплює як індивідуальний так і загальнобудинковий вузол обліку газу.

Так у 2017 року попередній Оператор, АТ « Чернігівгаз» закупивши по інвестиційні установив загальнобудинкові лічильникі по селищу Десна та інших населених пунктах Чернігівської області.

Таким чином, облік спожитого природного газу за адресою Позивача, по АДРЕСА_6 , будинок 3-А проводиться згідно показів загальбудинкового газового лічильника на підставі Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.05.2002 року № 620.

20.01.2018 набув чинності Закон № 2260-VIII від 21.12.2017, яким було доповнено новою частиною ст. 2, відповідно до якої з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Враховуючи доповнення «Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Однак це нововведення не стосується тих будинків, які вже були оснащені приладом обліку до 2018 року.

Відповідно до наведених вище положень нормативно-правових актів України обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу визначаються: 1. У будинку, де встановлено індивідуальні лічильники газу - за показниками таких лічильників (пункт 5 Тимчасового положення); 2. У будинках, де встановлено загальнобудинковий лічильник обліку газу: для споживачів, що мають індивідуальні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають індивідуальних лічильників газу, за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання індивідуальних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають індивідуальних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні (пункт 5 Тимчасового положення.

Ідентичними є норми викладені п. 5 Тимчасового положення передбачено, що обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються: 1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні; 2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу: - для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; - для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні; 3). У будинках, де не встановлено лічильників обліку газу - за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (пункт 3 Глави ІХ Кодексу газорозподільних систем).

Відповідач звертає увагу суду на даний п. 3 і неодноразові помилкові твердження в суді Позивача, що облік спожитого газу у його квартирі має обліковуватись за нормами КабМіну, що суперечить пункт 3 Глави ІХ Кодексу газорозподільних систем.

При цьому, нормами абз. 6 п. 4 Тимчасового положення передбачено, що у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Аналіз положень статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» свідчить, що наведена норма покладає на суб`єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу, загальний обов`язок забезпечити встановлення лічильників газу для населення та інших споживачів у визначені законом строки, але при цьому не містить положень щодо обов`язку встановлювати виключно квартирні (індивідуальні) прилади обліку газу у багатоквартирних будинках безоплатно.

Отже, відповідач вважає, що не існує жодного нормативного акту, який би вказував на обов`язок газорозподільної організації встановити квартирні (індивідуальні) прилади обліку газу в багатоквартирному будинку позивачу за умови забезпечення його комерційним обліком газу — загальнобудинковим лічильником.

На час виникнення спірних правовідносин ні Законом, ні підзаконними нормативними актами не було передбачено встановлення лише індивідуальних лічильників газу, а визначено обов`язок суб`єкта господарювання, 100% забезпечення комерційним обліком газу споживачів.

Позовна вимога 2- відновлення газопостачання.

23 липня 2025 року до аварійно – диспетчерської служби ЧФ ТОВ « Газорозподільні мережі України надходили повідомлення від мешканців багатоквартирних житлових будинків по Захисників України селища Десна про запах газу. О 15.45 АДС прийнято аварійну заявку та на місце витоку відправлений слюсар аварійної служби, про що свідчать долучений до пояснення додаток «заявка АДС» від 23.07.2025 року.

В ході перевірки виявлено виток газу на стояку, який опломбовано аварійною службою та припинено газопостачання до 10 квартир будинку АДРЕСА_4 .

Після надання мешканцями будинку вільного доступу до газового обладнання та проведення ними ТО ( сервісного (технічного) обслуговування систем газопостачання та обладнання побутового споживача) із задовільним результатом, газопостачання до ряду квартир було відновлено.

Відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, Правил технічної експлуатації систем газопостачання « технічне обслуговування - системи обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюються контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання;

За п. 3.2. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до Правил безпеки систем газопостачання п. п. 3.2., до технічного обслуговування і ремонту споруд та об`єктів системи газопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств комунально-побутового обслуговування населення допускається залучення суб`єктів господарювання, що мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки).

Пункт 5.4 глави 5 розділ V Правил безпеки систем газопостачання визначає, що технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Враховуючи зазначені вимоги, саме на споживача покладено обов`язок технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання.

Згідно п 5.7 глави 5 розділ V Правил безпеки систем газопостачання, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави.

Оскільки, споживачем ОСОБА_1 не забезпечено проведення ТО газового обладнання, його квартира була механічно від`єднана від системи газопостачання.

Відновлення газопостачання регулюється пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, де зазначено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Для відновлення газопостачання позивачу необхідно звернутись до Центру обслуговування клієнтів за адресою: АДРЕСА_7 , подати відповідну письмову заяву щодо відновлення газопостачання, відшкодувати витрати на припинення та відновлення газопостачання та надати вільний доступ працівникам до газового обладнання.

Виходячи з положень пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, згідно яких оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт, та в інших випадках, передбачених законодавством та керуючись пунктом 5.7 глави 5 розділу V Правил безпеки - вважаємо, що дії відповідача щодо припинення розподілу (постачання) природного газу за адресою: в , з підстав, наведених вище, - є правомірними.

Звертають увагу суду, що вимогами чинного законодавства не передбачено завчасного попередження споживачів природного газу щодо припинення газопостачання у випадку виникнення аварійних ситуацій ( пункт 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ ).

Порушення вимог Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеної небезпеки, а виконання вимог Правил безпеки - це гарантія безпеки життєдіяльності населення та надійності функціонування системи газопостачання.

Вимога 3, щодо перерахунку вартості спожитого природного газу за попередні роки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ)- суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17); постачальник природного газу суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (п. 27); побутовий споживач- фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про ринок природного газу», господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Тому, після розмежування функцій постачання і розподілу природного газу, з березня 2015 року Оператор ГРМ здійснює господарську діяльність з розподілу природного, а ТОВ « ЧернігівгазЗБУТ» (нині НАК «НАФТОГАЗ» — здійснює постачання природного газу до об`єктів побутових споживачів.

Отже, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ, немає жодного відношення до розрахунків за спожитий природний газ , оскільки здійснює лише розподіл природного газу та відповідає за безпечну та безаварійну експлуатацію системи газопостачання.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у позові у повному обсязі, спираючись на вказані у письмових поясненнях доводи.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ПАТ «Чернігівгаз» до 2015 року діяло на території Чернігівської області та м.Чернігова як газопостачальне та газорозподільне підприємство на підставі ліцензій на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом. Після розмежування функцій, Постановою НКРЕКП №932 від 26.03.2015 року ліцензію на право провадження господарською діяльністю з розподілу природного на території м. Чернігова та Чернігівської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні отримало ПАТ «Чернігівгаз».

Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП своєю постановою від 19.06.2017 року № 807 видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Чернігівської області. В свою чергу НКРЕКП постановою від 11.06.2019 року № 1025 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 червня 2017 року № 811» внесла такі зміни: 1) назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; 2) у тексті постанови слова «ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ» у всіх відмінках замінити словами «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ» у відповідних відмінках. Постановою НКРЕКП № 2227 від 29.11.2023 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Чернігівгаз», з 01.12.2023 дію ліцензії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП, від 19 червня 2017 року № 807, зупинено.

Постановою НКРЕКП № 2224 від 29 листопада 2023 року внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та Чернігівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надано ліцензію з розподілу природного газу на території Чернігівської області з 01 грудня 2023 року , що підтверджує зміну юридичної особи Оператора ГРМ на території Чернігівської області.

Власником частини квартири АДРЕСА_2 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових справ №399128473.

На ім`я ОСОБА_1 ПАТ «Чернігівгаз» в 2016 році відкрив особистий рахунок № НОМЕР_1 на встановлену газову плиту.

Облік спожитого природного газу за адресою Позивача, по вул. Рибалко (нині Захисників України), будинок 3-А проводиться згідно показів загальбудинкового газового лічильника на підставі Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.05.2002 року № 620.

20.11.2018, 19.02.2021 та 26.11.2021 року позивач ОСОБА_1 звертався із заявами до ПАТ «Чернігівгаз» та АТ «Чернігівгаз» з заявою про встановлення лічильника газу в його квартирі, але йому було відмовлено з рекомендацією встановити лічильник газу за свої кошти.

05 листопада 2024 ОСОБА_1 подав заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача)оператору ГРМ: ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України».

17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України», у якій просив відповідно до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" №3533-VI від 16.06.2011 року встановити лічильник газу в його квартирі безкоштовно.

У своїй відповіді на дану заяву ЧФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовили ОСОБА_1 у його вимозі, пославшись на те, що він може встановити газовий лічильник у своїй квартирі за власний кошт.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача встановити лічильник газу в його квартирі за адресою АДРЕСА_1 , суд виходить із наступного.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Судом встановлено, що позивач є споживачем природного газу, а ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, та між ними укладено договір.

Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Отже, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані у термін до 01 січня 2021 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних, так і загальнобудинкових, що забезпечить 100 % облік спожитого природного газу населенням.

При цьому, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 01 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.

Тому, для застосування такої санкції як визначення фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт відмови споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок оператора ГРМ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не відмовився від встановлення йому індивідуального лічильнику природного газу і не чинив перешкоди представникам Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у доступі до квартири для встановлення лічильнику природного газу, а, навпаки, 17.07.2025 року позивач звертався до відповідача із заявою у якій просив встановити йому квартирний прилад обліку споживання природного газу.

Таким чином, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 01 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

До подібних правових висновків дійшла Велика Плата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18), а також у побідній справі Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02 вересня 2020 року у справі № 725/5727/18, провадження № 61-15791 св 19.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Чернігівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» встановити йому квартирний прилад обліку споживання природного газу за рахунок оператора ГРМ ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача підключити протиправно відключений газ до його квартири, суд зазначає наступне.

23 липня 2025 року об 15.45 Ніжинським УЕГГ Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» прийнято аварійну заявку про виявлення запаху газу на вулиці Захисників України №3-а в селищі Десна. У результаті те, що та на місце витоку відправлений слюсар аварійної служби, про що свідчать долучений до пояснення додаток «заявка АДС» від 23.07.2025 року.

В ході перевірки виявлено виток газу на внутрішньо будинковому різьбовому з`єднанні. Було проведено відключення з встановленням заглушки та пломби на кран R44113550 квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 який опломбовано аварійною службою та припинено газопостачання до 10 квартир будинку АДРЕСА_4 , про що було складено акт №595 від 23.07.2025.

29.08.2025 працівниками Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України» складено акт №646 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 шляхом від`єднання від ГРМ механічно на ввідному газопроводу. Причина припинення (обмеження газопостачання (розподілу природного газу) – незабезпечення власником (орендарем (наймачем) та/або управителем, співвласниками та/або управителем БКБ) технічного обслуговування згідно вимогами пункту 4 глави 5 розділу V ПТСЕГ.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що після аварійного відключення газу за адресою будинок АДРЕСА_4 , у квартирах, де було проведено працівниками Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України» технічний огляд, газопостачання було відновлено. У квартирі ОСОБА_1 технічний огляд не проводився, тому газопостачання до неї не під`єднано.

Відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, Правил технічної експлуатації систем газопостачання « технічне обслуговування - системи обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюються контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання;

За п. 3.2. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до Правил безпеки систем газопостачання п. п. 3.2., до технічного обслуговування і ремонту споруд та об`єктів системи газопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств комунально-побутового обслуговування населення допускається залучення суб`єктів господарювання, що мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки).

Пункт 5.4 глави 5 розділ V Правил безпеки систем газопостачання визначає, що технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Враховуючи зазначені вимоги, саме на споживача покладено обов`язок технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання.

Згідно п 5.7 глави 5 розділ V Правил безпеки систем газопостачання, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави.

Відновлення газопостачання регулюється пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, де зазначено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

У судовому засіданні встановлено, що підставою механічно від`єднання від системи газопостачання квартири АДРЕСА_12 послугувало те, що споживачем ОСОБА_1 не забезпечено проведення ТО газового обладнання.

Відтак, для відновлення газопостачання позивачу необхідно звернутись до Центру обслуговування клієнтів за адресою: АДРЕСА_7 , подати відповідну письмову заяву щодо відновлення газопостачання, відшкодувати витрати на припинення та відновлення газопостачання та надати вільний доступ працівникам до газового обладнання. Однак, позивачем в суді не доведено факту звернення із відповідною заявою до Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України» та усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). Будь-яких незаконних дій з боку працівників Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України» під час механічного від`єднання від системи газопостачання квартири АДРЕСА_12 не встановлено. Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вимога про стягнення з Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України» збитків в сумі 442 грн. 20 коп. за протиправне відключення газу задоволенню не підлягає, оскільки така протиправність з боку відповідача в ході розгляду справи не встановлена за обставин, наведених вище.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок постачання споживчого газу відповідно норм споживання Постанови КМУ №143 від 27.02.2019 року з особи за період 3 грудня 2023 року по серпень 2025 року і до встановлення лічильника газу нараховувати відповідно до норм споживання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17); постачальник природного газу суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (п. 27); побутовий споживач- фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про ринок природного газу», господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Отже, після розмежування функцій постачання і розподілу природного газу, з березня 2015 року Оператор ГРМ здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу, а ТОВ «ЧернігівгазЗБУТ» (нині НАК « НАФТОГАЗ») — здійснює постачання природного газу до об`єктів побутових споживачів.

Отже, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ, оскільки здійснює лише розподіл природного газу та відповідає за безпечну та безаварійну експлуатацію системи газопостачання та не проводить розрахунків (перерахунків) за спожитий природний газ.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК.

Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З аналізу положень ст.13 ЦПК України вбачається, що суд зобов`язаний вирішити справу за тим зверненням особи, що пред`явлене, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Відповідач - це особа, яка на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Водночас позивач всупереч вимогам ч.1-3 ст.51 ЦПК України своїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісних відповідачів належними відповідачами, або залучення у справі як співвідповідачів, не скористався, тоді як з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу суд позбавлений можливості самостійно вчинити дані процесуальні дії.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з пред`явленням позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок постачання споживчого газу відповідно норм споживання Постанови КМУ №143 від 27.02.2019 року з особи за період 3 грудня 2023 року по серпень 2025 року і до встановлення лічильника газу нараховувати відповідно до норм споживання до Чернігівської філіі ТОВ «Газорозподільні мережі України», яка є неналежним відповідачем у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову в цій частині.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з вказаними позовними вимогами до належного відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як потерпілий від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про встановлення квартирного лічильна газу задовольнити частково.

Зобов`язати Чернігівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45355956) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач – Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», адреса: м.Чернігів. вул. Любецька, 68, (ЄДРПОУ 45355956);

Представник відповідача – Величко Анна Андріївна. Адреса: Чернігівська область, м.Ніжин вул. Воздвиженська, 4 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя: