Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №946/9899/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9899/25

Провадження № 3/946/82/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 січня 2026 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно наданих матеріалів, 02.12.2025 року о 11 години 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої виражалася грубою нецензурною лайкою на її адресу та штовхнула, чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, чим завдала шкоди її психічному та фізичному здоров`ю у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 08.12.2025 року, справа №946/9899/25 передана на розгляд судді Бальжик О.І.

Постановою суду від 17.12.2025 доручено Ізмаїльському місцевому центру з надання вторинної безоплатної правової допомоги призначити захисника для здійснення захисту за призначенням ОСОБА_1 .

Солоненко Н.В., будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, звернувшись із клопотанням, яким просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а також розглянути справу за її відсутності. По суті правопорушення пояснила, що сварки з матір`ю не було, вона її не штовхала, а конфлікт виник з приводу різних поглядів на виховання дітей. Наразі конфлікт між сторонами врегульовано, досягнуто взаємної згоди щодо порядку здійснення виховання та участі у житті ОСОБА_3

29.12.2025 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась із клопотанням, яким просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Клопотання обґрунтоване тим, що конфлікт 02.12.2025 року біля школи по вул. Івана Фрнка, буд.22 у м.Ізмаїлі між нею та донькою ОСОБА_1 виник через різні погляди на виховання онуки. Однак конфлікт вичерпано, ОСОБА_2 підтвердила відсутність претензій до доньки та зазначила, що втручання у її особисте сімейне життя виходило за межі її прав.

Приймаючи до уваги, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, зважаючи на строк розгляду справи, передбачений ст.277 КУпАП, та враховуючи, що у відповідності до ст.268 КУпАП присутність особи не є обов`язковою, суддя вирішила розглянути справу на підставі наявних в її розпорядженні матеріалів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подані заяви, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для повного розкриття суті адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія, і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року за № 2229-VIII (надалі – Закон № 2229-VIII).

Пункт 3 частини першої статті першої Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1ст.1 Закону №2229-VIII).

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.11.2023 року у справі №676/265/23 домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Разом з тим, суперечка, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, тощо.

Вказані обставини підтверджується заявою ОСОБА_2 від 16.12.2025 року про відкликання клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, а також визнанням щодо надмірного втручання в особисте життя притягуваної.

Таким чином, факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, суддя дійшла висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 247, 251, 252, 266, 276-280, 283 КУпАП , суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

2. Копію постанови надіслати для відома ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: О.І. Бальжик