Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №487/8428/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/8428/25

Провадження №2/487/627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19.01.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Кузьменка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказували, що у якому вказувало, що 10 січня 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ОСОБА_1 договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2800838.

Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000 грн зі строком користування коштами протягом 361 днів, а також сплачувати проценти за користування ним за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом у разі, якщо позичальник до 29 січня 2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу (зазначеного в графіку) або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (перерахунок процентів здійснюється до дати платежу), а в інших випадках - за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі порушенням умов договору сплатити неустойку (штраф).

23 травня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на цей час - ТОВ «Свеа Фінанс») Договір факторингу №01.02-25/23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2800838 від 10 січня 2022 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 24389.40 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 7664,39 грн;

-заборгованість за процентами 16725,01 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі, також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 січня 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ОСОБА_1 . Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2800838.

Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000 грн зі строком користування коштами протягом 361 днів, а також сплачувати проценти за користування ним за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом у разі, якщо позичальник до 29 січня 2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу (зазначеного в графіку) або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (перерахунок процентів здійснюється до дати платежу), а в інших випадках - за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі порушенням умов договору сплатити неустойку (штраф).

23 травня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на цей час - ТОВ «Свеа Фінанс») Договір факторингу №01.02-25/23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2800838 від 10 січня 2022 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 24389.40 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 7664,39 грн;

-заборгованість за процентами 16725,01 грн.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Лінеура Україна».

Матеріалами справи, а саме копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04 березня 2024 року №35363-0403 підтверджено здійснення 10 січня 2022 року операції з переказу кредиту у розмірі 8000 грн на зазначену в кредитному договорі картку позичальника.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

За встановленого, з укладенням 23 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем Договору факторингу №01.02-25/23 права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору, перейшли до позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 23 травня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 24389,40 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 7664,39 грн;

-заборгованість за процентами 16725,01 грн.

Суд в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, у тому числі щодо нарахування процентів, оскільки він повністю узгоджується з умовами договору, зокрема: розміром узгоджених сторонами договору процентних ставок (0,01 % на день (знижена процентна ставка) та 1,99 % на день (стандартна процентна ставка) відповідно); строком кредитування 361 дні, нарахування процентів здійснене в межах строку кредитування), здійсненими позичальником проплатами, що враховані в розрахунку заборгованості.

За такого, встановлена судом заборгованість за кредитним договором на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05 січня 2022 року №2800838 у розмірі 24389,40 грн, з яких: заборгованість за кредитом 7664,39 грн; заборгованість за процентами 16725,01 грн., а також 2422 грн 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Кузьменко