Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №446/21/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/21/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні №1202614242000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Грушка, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, військовослужбовець ЗСУ, тимчасово виконуючий обов`язків стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні «старший солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , із професійно-технічною освітою, раніше судимий вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.12.2025,

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 446/2012/25 від 03.09.2025 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6 місяців. Вказаним рішенням суду визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладено на нього обов`язки, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Однак ОСОБА_3 , будучи ознайомлений із рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.09.2025 про встановлення відносно нього обмежувального припису та про наслідки порушення встановлених судом обмежень, маючи реальну можливість дотримуватись обов`язків, покладених на нього судом, діючи з умислом на невиконання обмежувального припису, усвідомлюючи, що згідно з вищевказаним рішенням суду йому заборонено перебувати в місці проживання ОСОБА_4 та контактувати із нею особисто, строком на 6 місяців, 26.12.2025 приблизно о 15:20 год., діючи умисно, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, знаходився у місці проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та контактував із нею особисто, нехтуючи забороною перебувати в місці її проживання та контактувати із нею особисто, таким чином не виконав вимоги обмежувального припису, встановленого йому рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.09.2025 у справі № 446/2012/25.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ст.390-1 КК України, а саме умисне невиконання обмежувального припису.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Крім цього, до обвинувального акту додані матеріали кримінального провадження №12026142420000002 від02.01.2026.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, оскільки він умисно не виконував обмежувального припису.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_6 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_6 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.390-1 КК України.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до проступку, особу обвинуваченого, який на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військовослужбовець ЗСУ, раніше судимий вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.12.2025, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, його щире каяття, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження волі у межах санкції, передбаченоїст. 390-1 КК України.

Разом з тим судом встановлено, що вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.12.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення (проступок) 26.12.2025, а вирок щодо вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого 390-1 КК України постановлений 29.12.2025, відтак за сукупністю вчинених кримінальних проступків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (рік) 6 (шість) місяців, що буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.12.2025 більш суворим покаранням за даним вироком, визначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 , п.4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний компакт «DVD-R» диск марки Verbatim з відеозаписом події, яка мала місце 26.12.2025 близько 15:25 год. та зареєстрована в ІТС ІПНП №10406 від 26.12.2025, як «Домашнє насильство» із нагрудної відеокамери працівника слідчого відділення відділення поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області – залишити при матеріалах кримінального провадження №12026142420000002 від 02.01.2026.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1