Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №148/2155/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №148/2155/25

Суддя: Дамчук О. О.

Справа №: 148/2155/25

Провадження № 2/148/92/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з викликом сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до кредитного договору №3483709997/257859 від 05.03.2020, укладеного між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 грн на 30 днів, тобто до 03.04.2020. 31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», яке відступило право вимоги за кредитним договором №3483709997/257859 від 05.03.2020 ТОВ «ФК Дебт Коллекшн».

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 6699,60 грн, з яких 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4699,6 грн - заборгованість за процентами.

Крім того, 19.11.2025 від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020 у розмірі 6699,60 гривень, а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу

У судове засідання представник позивача, за дорученням Пархомчук С.В. не з`явився, в прохальній частині позовної заяви, міститься прохання про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення розгляду за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, відповідно до ст. 128 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Судом установлено, що 05.03.2020 ТОВ «ГОУФІНГОУ» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) підписано індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 3483709997/257859, за умовами якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03.04.2020. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.2). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1, 85 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3). Для клієнта, якому товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0, 01 % на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого клієнта нараховується відповідно до п. 1.3 договору (п. 1.4). Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.5). Відповідно до п. 1.7 договору, невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства http://www.gofingo.com.ua/. Відповідно до п. 1.8 договору, клієнт підтвердив, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Згідно п. 2.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 2.3 договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Додатком до даного кредитного договору є графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту (а.с. 15-18).

Згідно копії довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3483709997/257859 від 05.03.2020 ідентифікований ТОВ «ГОУФІНГОУ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомінікаційній системі www.gofingo.com.ua, одноразовий ідентифікатор відправлено позичальнику 05.03.2020 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 12).

Відповідно до копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-2 від 15.09.2018 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: 05.03.2020 в сумі 2 000, 00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: видача кредиту #3483709997/257859 (а.с. 25).

Згідно копії договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021, укладеного між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (фактор), на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (а.с. 19-22).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/2021 від 31.05.2021, до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020, на суму 6699,60 грн, з яких: 2 000, 00 грн - залишок по тілу кредиту; 4699,60 грн - залишок по відсотках (а.с. 10 зворот).

03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (кредитор) та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» (новий кредитор) укладено договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. При цьому, новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні та усіх судових спорах, пов`язаних з правом вимоги (а.с. 11-13).

Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021, до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020, на суму 6699,60 грн, з яких: 2 000, 00 грн - залишок по тілу кредиту; 4699,60 грн - залишок по відсотках. (а.с. 10).

Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020 ОСОБА_1 , станом на 26.05.2025 заборгованість за вказаним кредитним договором складає 6699,60 грн, з яких: 2 000, 00 грн - залишок по тілу кредиту; 4699,60 грн - залишок по відсотках. (а.с. 9 зворот).

27.05.2025 представник позивача надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, якою повідомив про відступлення права вимоги його заборгованості ТОВ «ФК Дебт Коллекшн». На дату відступлення заборгованості, заборгованість по кредитному договору 3483709997/257859 від 05.03.2020 становила 6699,60 грн. А також повідомив реквізити, на які необхідно сплатити заборгованість за кредитним договором (а.с. 9).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пп. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, індивідуальна частина кредитного договору № 3483709997/257859 від 05.03.2020 підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону (а.с. 18).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020, а відповідач в свою чергу отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК Дебт Коллекшн».

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного Договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено в тому числі копію акту про отримання правової допомоги від 11.11.2025, відповідно до якого, керуючись положеннями договору про надання правової допомоги 11.07.2025, адвокат Пархомчук С.В. надав ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020, у виді: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 3483709997/257859 від 05.03.2020, тривалістю 1 год, вартістю 2 000, 00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг та аналіз судової практики, тривалістю 2, 5 год, вартістю 5 000, 00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторингу «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, тривалістю 1, 5 год, вартістю 3 000, 00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копії документів, відправка поштової кореспонденції, вартістю 500, 00 грн (а.с. 46).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за надання усної консультації з вивченням документів, підготовки пропозиції, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду в справі про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаних послуг.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано кошти в розмірі 2 000 грн, а решта задоволених позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами, та ціна позову загалом становить 6699,60 грн, крім цього, позов подано до суду без використання поштової кореспонденції, через підсистему "Електронний Суд", суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 гривень (а.с. 1).

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 44243120, заборгованість за кредитним договором № 3483709997/257859 від 05.03.2020 у розмірі 6699,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» , місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 44243120, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua