Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №638/26691/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа638/26691/25

Провадження № 1-кп/638/1232/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025226240000755 від 04.12.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, українець, освіта середня, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.09.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Харкова у порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) надійшов обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_3 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілої ОСОБА_5 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, судом досліджено протокол допиту потерпілого від 05.12.2025; протокол проведення слідчого експерименту від 05.12.2025 з фототаблицею; висновок експерта № 12-14/441-А/25; копію відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції; протокол огляду предмета (micro sim) від 19.12.2025; постанову про визнання та зберігання у матеріалах кримінального провадження речових доказів від 19.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.12.2025; протокол проведення слідчого експерименту від 11.08.2025; протокол проведення слідчого експерименту від 20.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 13.12.2025; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17.12.2025; протокол допиту підозрюваного від 29.12.2025.

На підставі вказаних доказів суд встановив наступне та прийшов до наступних висновків:

1. Формулювання обвинувачення із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

03.12.2025 близько 20 години 58 хв. потерпіла ОСОБА_5 , знаходилась біля супермаркету «Клас», за адресою: м. Харків, пр. Людвіга Свободи, буд. 41, де також перебував ОСОБА_3 .

У ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник конфлікт на грунті вже існуючих неприязних стосунків, в результаті якого у ОСОБА_3 виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_5 обличчям, наніс один удар кулаком правої руки в область лівої надбрівної частини обличчя.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/868-A/25 від 06.12.2025 тілесні ушкодження у вигляді: садно над лівою надбрівною дугою на тлі синця лівій орбітальній ділянці по верхньому та нижньому повіках з розповсюдженням на ліву надбрівну ділянку та лобну ділянку зліва, що мається у ОСОБА_10 , викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2. "б", п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України і суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження.

3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Аналізуючи та оцінюючи вище наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. При цьому вказаний проступок (умисне кримінальне правопорушення) ОСОБА_3 вчинив маючи судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Окрім того, встановлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 16 вересня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до обвинувального акту обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують покарання, – щире каяття.

При цьому суд зважає на те, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження), мав судимість за нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно листа Шевченківського районного відділу Державної установи «Центр пробації» філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 24.12.2025, адресованого дізнавачу сектору дізнання ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по обліках уповноваженого органу з питань пробації не проходив.

Відповідно до п. 8 ст. 89 Кримінального кодексу України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді громадських робіт, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Тобто ОСОБА_3 , маючи судимість за вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, вчинив інше кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, а, отже, на шлях виправлення не став.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Тому, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не відбув покарання у виді 180 (ста вісімдесяти) годин громадських робіт, призначене йому вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.09.2025.

Отже, суд на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин має приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2025 року у справі № 638/17914/25.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 71 Кримінального кодексу України при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 56 Кримінального кодексу України передбачено, що громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

Тому суд вважає, що на підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_3 остаточно має бути призначено покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено. Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні. Процесуальні витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 34, ст. 89, ч. 2 ст. 65, ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, ст. 302, ст. 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі ст. 71 Кримінального кодексу України до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2025 року у справі № 638/17914/25 у виді 180 годин громадських робіт, та визначити ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Речовий доказ micro-sim диск з відеозаписом під назвою "export-gi6cp.mp4" залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Через надмірне навантаження та застосування стабілізаційних та аварійних графіків відключення світла повний текст вироку складено 19 січня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1