Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №941/938/25 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/938/25

Провадження № 2-о/941/1/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

при секретарі - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , з участю заінтересованих осіб - Центрально-Південного Міжрегіонального Управління Державної Міграційної Служби, Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» та ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника в електронній формі, через систему «Електронний суд», звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду, якою прохала встановити:

факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна;

юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, за станом на 1991 рік (у тому числі станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 року) у неповнолітньому віці разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, за адресою: АДРЕСА_1 ;

факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 05.12.2024 року (актовий запис про народження № 1426 від 05.12.1988 року) та довідки виданої Державною установою «Петрівська виправна колонія №49» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є однією і тією самою особою.

Встановлення даних фактів, необхідне заявнику для подальшого звернення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України для отримання паспорта громадянина України.

Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито окреме провадження у справі та витребувано заявлені стороною заявника докази.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву, в якій прохала суд слухати справу без участі сторони заявника.

Представник заінтересованої особи - Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в судове засідання не з`явився, однак надав до суду пояснення у справі, в яких вказав що у матеріалах, доданих до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, відсутні документи, які б могли підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 1991 рік. Також вказав, що заява про встановлення юридичного факту тотожності особи не підлягає судовому розгляду.

Представник заінтересованої особи - ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій прохав суд слухати справу без участі представника, щодо задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не заперечив.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення по справі, у яких вказала не неможливість прибуття до суду через погодні умови та стан здоров`я. У своїх письмових пояснення вказала, що вона є матір`ю заявника та документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України 17.03.2006 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час видачі паспорта було то допущено помилку в написанні прізвища матері заявника, а саме « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 »

Станом на 1991 (у тому числі станом на 24.08.1991 та 13.11.1991) рік її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, будучи неповнолітнім проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В період з 09.09.1996 по 17.06.2004 заявник навчався у Криворізькій гімназії № 110 Криворізької міської ради.

Паспорт громадянина України вчасно не змогли отримати, оскільки заявник неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності з відбуванням покарання у місцях позбавлення волі. Натепер відбуває покарання у Державній установі «Петрівська виправна колонія № 49», яке знаходиться за адресою: вул. Польова, 1, с. Новий Стародуб, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28310.

Звернутись раніше до суду через наявність розбіжностей в написанні прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не мали змоги через відсутність коштів для отримання правової допомоги у вирішенні цього питання.

У зв`язку з чим заінтересована особа ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Україна, про що Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області зроблено актовий запис № 1426 від 05.12.1988 року. Батьками відповідно до цього актового запису батьком зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 05.12.2024.

Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00051465198 від 28.05.2025 року батько заявника ОСОБА_6 , українець, а матір - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, місце проживання на момент реєстрації народження дитини: АДРЕСА_2 .

Мати заявника документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України 17.03.2006 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час видачі паспорта було допущено помилку в написанні прізвища матері заявника, а саме « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

Відповідно листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 12/7/4617 від 25.07.2025, направленого до суду на виконання ухвали суду від 11.07.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15.10.1988 по теперішній час та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17.12.1985 по теперішній час.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, проживав станом на 1991 рік (у тому числі станом на 24.08.1991 та 13.11.1991) у неповнолітньому віці разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується відповіддю Криворізької гімназії № 110 Криворізької міської ради № 271 від 20.11.2024 року, в якій зазначено що заявник дійсно навчався в даному закладі в період з 09.09.1996 по 17.06.2004.

Окрім того, відповідно до відповіді ГУНП в Дніпропетровській області №26/242аз від 18.11.2024 факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується неодноразовим притягненням заявника до кримінальної відповідальності та відбування покарання у місцях позбавлення волі.

На теперішній час заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відбуває покарання в Державній установі «Петрівська виправна колонія (№ 49)», яка знаходиться за адресою: вул. Польова, 1, с. Новий Стародуб, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28310.

Через адміністрацію установи виконання покарань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби, щодо підтвердження його належності до громадянства України та документування його паспортом України. Згідно відповідей Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби №35013-718/35.1-25 від 29.01.2025 заявнику відмовлено у підтвердженні належності до громадянства України та рекомендовано встановити факт постійного проживання на території України у неповнолітньому віці разом з батьками за станом 24 серпня 1991 року або проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року та встановити особу у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами ; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Наявність розбіжностей у в написанні прізвища матері заявника, а саме « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 », унеможливлює право заявника на звернення до Державної міграційної служби України для підтвердження належності до громадянства України. На підставі вищезазначених доказів, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України набрання чинності (24 серпня 1991 року) або Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі- Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

На підставі встановлених судом обставин, суд вважає за можливе встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, за станом на 1991 рік (у тому числі станом на 24.08.1991 та 13.11.1991) у неповнолітньому віці разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлені факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 05.12.2024 року (актовий запис про народження № 1426 від 05.12.1988 року) та довідки виданої Державною установою «Петрівська виправна колонія № 49» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є однією і тією самою особою, суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проте, відповідно до постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 464/6696/20, згідно із пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Аналіз змісту прохальної частини заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що Особа 1 та Особа 2 є однією і тією ж собою, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.

На підставі викладеного, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.315 та ст.ст.263, 264, 265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, за станом на 1991 рік (у тому числі станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 року) у неповнолітньому віці разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 15.01.2026.

Суддя А.Ю. Больбот