Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №404/575/23 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/575/23

Номер провадження 2-др/404/1/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Суркової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/575/23 (номер провадження 2/404/110/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 31.12.2025 року через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі, якою просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 79 000 грн. (сімдесят дев`ять тисяч гривень) судових витрат, з яких: 50 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 29 000 грн витрат за проведені судові експертизи.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: не вирішено питання про стягнення витратза проведені експертизи та на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

09.01.2026 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано заяву, якою просила відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Суліменко Тетяни Анатоліївни, про ухвалення додаткового рішення у справі № 404/575/23 в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмір 50 000,00 грн.

Вважає, що заява сторони позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 404/575/23 не підлягає задоволенню в частині стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на їх не співмірність та недоведеність, а в частині стягнення витрат на залучення експертів – може бути задоволена частково пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, передбачені ЦПК України, є комплексним поняттям, що охоплює два види судових витрат: судовий збір та витрати,пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати: на професійну правничу допомогу сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З`ясовано, що 26.12.2025 року рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задоволено частково.

Визнано майно - земельну ділянку площею 0.1499 га, кадастровий № 3510166900:09:070:0099 за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 144 300 грн., транспортний засіб КІА SPORTAGE 2019 р.в, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1591, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 середньою ринковою вартістю 473 497,00 грн., транспортний засіб SKODA FABIA (тип кузова: хетчбек), білого кольору, 2011 року випуску об`єм двигуна 1598 см3, VIN-код: НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 середня ринкова вартість 218 400 грн., мотоцикл SPARK SP200R-251, VIN НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 , рік випуску 2019, тип мотоцикла - А, ринкова вартість 24 620,91 грн., трактор колесний DW 240В, 2020 року випуску, заводський номер НОМЕР_7 , № двигуна НОМЕР_8 , свідоцтво № НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , середня ринкова вартість 72 773,53 грн., мотокультиватор з дизельним двигуном Д-81Е потужністю 8 к.с. серійний № НОМЕР_11 середня ринкова вартість 22 759,42 грн. об`єктом спільної сумісної власності.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:

земельну ділянку площею 0.1499 га, кадастровий № 3510166900:09:070:0099 за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість 144 300 грн.

мотоцикл SPARK SP200R-251, VIN НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 , рік випуску 2019, тип мотоцикла - А, ринкова вартість 24 620,91 грн.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:

транспортний засіб КІА SPORTAGE 2019 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1591, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 середньою ринковою вартістю 473 497,00 грн.;

транспортний засіб SKODA FABIA (тип кузова: хетчбек), білого кольору, 2011 року випуску об`єм двигуна 1598 cm3 , VIN-код: НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 середня ринкова вартість 218 400 грн.;

трактор колісний DW 240В, 2020 року випуску, заводський номер НОМЕР_7 , № двигуна НОМЕР_8 , свідоцтво № НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , середня ринкова вартість 72 773,53 грн.;

мотокультиватор з дизельним двигуном Д-81Е потужністю 8 к.с. серійний № 181805160272 середня ринкова вартість 22 759,42 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна подружжя яке підлягає поділу в розмірі 309 254,52 грн.

У задоволенні решти вимог -відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 9 563,51 грн.

У задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя -відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення не вирішено було питання про судові витрати, зокрема, щодо понесених стороною позивача витрат на проведення експертиз та на професійну правничу допомогу.

Витрати на проведення експертиз становлять 29 000 грн, що підтверджується копією договору № 2404-24/1 від 24.04.2024 року відповідно до п. 3.1. якого вартість витрат за проведення експертизи складає 18 000 грн, актом виконаних робіт від 24.04.2024 відповідно до якого послуги надані у визначений договором строк і вартість яких склала 18 000 грн; копією договору № 13/05-2024 від 13.05.2024 відповідно до п. 2.1. якого вартість робіт із складання експертного висновку складає 11 000 грн, актом здачі-приймання від 17.02.2024 року та квитанцією № 9594се8211 від 13.05.2024 року (т.с. 1, а.с. 200, 202, 203, т.с. 2, а.с. 28,29, 30-31, 32).

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6, 9 ст. 139 ЦПК України).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на проведення експертиз пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Так, розмір задоволених вимог 956 350,86 грн. : ціну позову 1 121 085,64 х 100 = 85,3 %, відтак позов задоволено на 85,3 %.

Тому, сума відшкодування витрат на проведення експертиз складає 24 737 грн. (29 000 грн. х 85,3%).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи, 26.12.2025 року до закінчення судових представник позивача повідомила про її намір надати докази понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У відповідності ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Зі змісту ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Представник відповідача подаючи 09.01.2026 року через систему «Електронний суд» заяву просила відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Суліменко Тетяни Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі № 404/575/23 в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмір 50 000,00 грн. з огляду на їх не співмірність та недоведеність.

Докази, долучені стороною позивача в обґрунтування вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу: копія договору про надання правничої допомоги від 02.11.2022 року, копія додаткової угоди від 02.11.2022 року, копія додаткової угоди від 01.11.2023, копії розрахункових квитанцій серії ААБГ № 008241 від 02.11.2022 року, ААБГ № 008245 від 25.12.2022 року, ААБГ № 008248 від 24.01.2023 року, ППБГ № 008251 від 20.02.2023 року, ААБГ № 008254 від 21.03.2023 року (т.с. 1, а.с. 58, т.с. 2, а.с. 23-24, 25, 26, 27).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 02.11.2022 укладеного між адвокатом Суліменко Т.А. та ОСОБА_1 предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у статусі позивача/відповідача, заявника, у справі про поділ майна подружжя, яке полягає у наданні Клієнту правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності, складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта, у всіх судах України (усіх інстанцій), у відповідних органах державної виконавчої служби з питань, пов`язаних з виконанням судових та інших рішень; у всіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах та організаціях України незалежно від їх форм власності та підпорядкування, в тому числі в правоохоронних органах, в органах прокуратури, в органах державної влади та місцевого самоврядування, з питань, пов`язаних із захистом прав та інтересів Клієнта, а також з питань, пов`язаних з одержанням всіх необхідних для цього документів, одержувати необхідні довідки та документи.

Додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 02.11.2022 року сторони домовились, що гонорар адвоката за договором про надання правничої допомоги від 02.11.2022 становить 10% вартості 1/2 частини майна у справі про поділ спільного майна подружжя, але не може бути меншим ніж 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень). Оплата послуг адвоката здійснюється у готівковій формі на умовах внесення попередньої оплати у розмірі 10 000 грн. (десяти тисяч грн.) у день підписання договору про надання правничої допомоги. Наступні платежі сплачуються клієнтом у готівковій формі у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч грн.) щомісяця не пізніше 25 числа. Відсотковий розмір вартості майна визначається з розміру суми, яка буде встановлена експертним шляхом, або за домовленістю сторін в межах розгляду справи судом.

Позивачем виконано умови договору та оплачено частинами 50 000 грн, що підтверджується розрахунковими квитанціями серії ААБГ № 008241 від 02.11.2022 року, ААБГ № 008245 від 25.12.2022 року, ААБГ № 008248 від 24.01.2023 року, ППБГ № 008251 від 20.02.2023 року, ААБГ № 008254 від 21.03.2023 року.

З наданих заявником документів вбачається, що розмір витрат на правову допомогу встановлено у фіксованому розмірі.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Таким чином, суд, з урахуванням принципу співмірності та враховуючи складність предмету спору, ціну позову, строк розгляди справи судом, вважає, що стороною позивача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги.

Враховуючи, що рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26.12.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково, відтак понесені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом мають бути компенсовані за рахунок ОСОБА_2 пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 42 650,00 грн. (50 000 грн. - розмір заявленої суми правничої х 85,3 %), що відповідно до ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на проведення експертиз в розмірі 24 737 грн., витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 42 650,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО