Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №348/1857/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1857/25

Провадження № 1-кп/348/124/26

20 січня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, учасника бойових дій, який є особою з інвалідністю 3 групи, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.01.2025 у справі № 346/6405/24, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Коломийського міськрайонного суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 12.06.2025 близько 10:55 год., будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, керував транспортним засобом марки Аudi А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Січових Стрільців м. Надвірна Івано-Франківської області, де був зупинений працівниками Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив, шкодуєпро свій вчинок, запевнив суд, що подібного більше не повторить. Він повністю усвідомлює неправомірність його дій, просить суворо не карати та при обрання покарання врахувати, що він є особою з інвалідністю.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 просив взяти до уваги особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, внаслідок поранення на теперішній час є особою з інвалідністю 3 групи, на його утриманні перебуває малолітня дитина, вперше скоїв кримінальне правопорушення, розкаявся, просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання.

Суд відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 382 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, сторонами не оспорюються.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні виду та міри покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 , дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, форму вини, спосіб та обстановку вчинення кримінального правопорушення, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, внаслідок поранення, одержаного під час захисту Батьківщини є особою з інвалідністю 3 групи, на обліках у наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, майновий стан, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах наближених до мінімального покарання у виді – штрафу, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

На думку суду призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та відповідатиме цілям покарання.

Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 не обиралася та підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Потерпілих у кримінальному провадженні немає.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100,349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази: DVD-R диск із відеозаписами з наступними назвами: «20250612_105529А», «20250612_105629А», «20250612_110234А» та DVD-R диск із відеозаписами з назвами: «0000000_00000020250612110100_0004», «0000000_00000020250612111439_0005» - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025091200000189.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1