Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №204/317/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/317/26

Провадження № 1-кп/204/671/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Дніпро

Чечелівського районного суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026047140000002 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню технічну освіту, одруженого, не працевлаштованого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У ОСОБА_3 ,а 29 листопада 2025 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, який перебував за адресою м. Дніпро, вул. Криворізька біля будинку № 20 в ході словесного конфлікту, що виник на ґрунті ревнощів із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись у вказаний час та у зазначеному місці, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення легкого тілесного ушкодження, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_6 , перебуваючи обличчям до потерпілої, кулаком лівої руки завдав один удар в область обличчя, а саме повіка правого ока потерпілої.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи обличчям до потерпілої, схопивши останню обома руками за одяг, умисно штовхнув її, внаслідок чого потерпіла, втративши рівновагу, впала додолу на спину. Після цього, стоячи над потерпілою, ОСОБА_3 завдав їй декілька умисних ударів лівою та правою рукою, стиснутими в кулаки, в ділянку обличчя.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз та експертиз потерпілих, обвинувачених та інших осіб ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 09 січня 2026 року, потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох синців – повік правого ока та ділянки тазу з права, що відносить до легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися в спричинені умисного легкого тілесного ушкодження, кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також, до обвинувального акта була додана письмова заява потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якої вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є проступком, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, не працевлаштований, маючий на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Беручи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення відносно своєї дружини, суд не вбачає підстав для призначення останньому покарання у вигляді штрафу або ж виправних робіт, оскільки вказані покарання не будуть відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Крім цього, покарання у вигляді штрафу або ж виправних робіт не можуть бути призначені обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки останній відповідно до витягу із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи не є офіційно працевлаштованим та не отримує доходів.

У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України покарання у вигляді громадських робіт полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Речові докази:

- диск із відеозаписом проведення слідчого експеременту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Чечелівський районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1