Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №560/5802/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5802/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

19 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов суб`єкта владних повноважень про стягнення податкового боргу поданий до суду до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. При цьому, станом на дату прийняття ухвали про повернення позовної заяви, підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог відповідно до частини другої статті 122 КАС України, також не настали.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частинами 1, 3 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

В даному випадку, судом першої інстанції вірно звернуто увагу, що днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, є закінчення шестимісячного строку для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження податкової вимоги від 26.12.2024 №0013072-1305-1700.

Таким чином, зважаючи на приписи частини 2 статті 122 КАС України, суд першої інстанції вірно виснував, що станом на дату подання позову, а саме 10.04.2025, ще не закінчився шестимісячний строк для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, станом на дату звернення позивача з даною позовною завою до суду у відповідача не сплинув строк для оскарження податкової вимоги, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертає увагу, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Отже, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про подання даного адміністративного позову суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому, судова колегія відхиляє посилання апелянта на положення пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки останні не визначають кінцевого строку, з яким пов`язують право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а лише містить вимогу, що таке стягнення відбувається не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, що не суперечить вимогам частини 2 статті 122 КАС України щодо необхідності надання позивачу строку на оскарження такої вимоги.

Відтак, позивач зобов`язаний дотриматись положень як пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, так і частини 2 статті 122 КАС України, і не позбавлений права на повторне звернення до суду після спливу строку для оскарження податкової вимоги, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Таким чином, у зв`язку з поданням суб`єктом владних повноважень позовної заяви із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву на підставі пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді вирішенні даного процесуального питання неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.