Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №320/7904/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7904/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2248Ж10/31-00-04-01-01-31 від 09.10.2023 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (код ЄДРПОУ 25392188) у розмірі 707 411,00 грн, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі направлень від 22.08.2023 №647/ЖЗ/31-00-04-01-01-04, №648/ЖЗ/31-00-04-01-01-24 виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків головному Державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Комару Олександру Миколайовичу, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Яковлюк А.О. та наказу Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 16.08.2023 №314/Ж1, виданих на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2і пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація «РОШЕН» (далі - ДП «КК «РОШЕН») щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року (вх. від 20.07.2023 №9179012507) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2023 №2181/Ж5/31-00-04-01-01-26/25392188, відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків: п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, ст. 200 ПК, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 707 411,18 грн.

На підставі висновків акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 №2248/Ж10/31-00-04-01-01-31, яким зменшено ДП «КК «РОШЕН» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 707 411 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «АЛКОГОЛЬНО БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «ДНІПРО».

Так, 15.05.2017 між ДП «КК «РОШЕН» (Покупець) та ТОВ «АБК ДНІПРО» (Постачальник) укладено договір постачання № 22 (далі - «Договір»), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити в обумовлені терміни і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, що поставляється йому у рамках цього Договору - вина, коньяки, бренді виноградний, мед бджолиний натуральний - для кінцевого споживання (далі - «Товар»), Найменування, ціна, асортимент, посилання на дату та номер Договору, кількість і якість, умови оплати, графік постачання Товару визначаються Специфікаціями до Договору.

Ціна Товару встановлюється за угодою Сторін і відображається в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору Про усі передбачувані зміни цін на Товар Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця не пізніше, ніж за 10 календарних днів до такої зміни. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачання Товару за даним Договором здійснюється на умовах, ще визначаються в Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 4.6 Товар передається за накладною, в якій вказується найменування Товару, асортимент, кількість товарних одиниць, вартість Товару. При цьому ціна товару за накладною ї податковою накладною не може перевищувати ціну, погоджену Сторонами при складанні Специфікації.

Товар, шо поставляється Постачальником, також повинен супроводжуватися: а) товарною накладною; б) податковою накладною; в) товарно-транспортною накладною; г) копією якісного посвідчення виробника і/або сертифікатом відповідності, завіреними печаткою Постачальника.

Сертифікати відповідності і інші документи, що засвідчують якість Товару, які мають пролонгований термін дії, передаються загальним пакетом уповноваженій особі Покупця один раз впродовж терміну дії цих документа у вигляді копій, завірених печаткою Постачальника

Додатковою угодою №12 від 29.12.2022 до договору поставки №22 від 15.05.2017 пролонговано дію Договору поставки №22 від 15.05.2017 по 31 грудня 2025 року включно, а в частині грошових і товарних зобов`язань - до повного їх виконання.

Сторонами Договору 01 червня 2023 року укладена Специфікація №78, якою було погоджено поставку наступного товару: рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283916,97 грн разом з ПДВ, дата поставки: 06-07 червня 2023 року. 15 червня 2023 року сторонами Договору була укладена Специфікація №79, якою було погоджено поставку наступного товару: Бренді виноградного у кількості 22 896,00 кг/лтр, на суму 3 960 550,08 грн разом з ПДВ, дата поставки: 26-28 червня 2023 року.

На підтвердження виконання умов договору поставки, з урахування специфікацій, позивачем до матеріалів справи, як і до перевірки надані:

- видаткові накладні: №12799 від 06.06.2023 року про поставку Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283 916,97 грн разом з ПДВ; №14310 від 26.06.2023 року про поставку Бренді виноградного у кількості 22 896,00 кг/лтр, на суму 3 960 550,08 грн разом з ПДВ;

- податкові накладні від 06.06.2023 №201, від 06.06.2023 №888, від 26.06.2023 №1311;

- товарно-транспортні накладні: товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №12799 від 06.06.2023, №14310 від 26.06.2023;

- платіжні інструкції від 20.06.2023 №8959 на суму 64471,80 грн (оплата за алкогольну продукцію по дог.№22 від 15.05.2017 по док.№10691, 10690 в т.ч. ПДВ 10745,30 грн., від 30.06.2023 №9566 на суму 3960550,08 грн (оплата за алкогольну продукцію по дог.№22 від 15.05.2017 по док.№11530 в т.ч. ПДВ 660091,68 грн.

До матеріалів справи також додані документи, що підтверджують якість поставленого товару: Протоколи №1112 від 28.04.2023 року та №1115 від 28.04.2023 року, видані ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ», які містять висновки про відсутність у товарі генетично модифікованих ДНК та відповідність вимогам нормативної документації; Протоколи випробувань №18091-1 Р від 04.05,2023 року та №18091-5 Р від 04.05.2023 року, видані ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ», які містять висновки про допустимий вміст радіонуклідів та відповідність вимогам нормативної документації; Протоколи випробувань №1630 від 05.06,2023 року та №1740 від 26.06,2023 року, видані Вимірювальною лабораторією ТОВ «АБК ДНІПРО», що діє на підставі Свідоцтва ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОПЯ» №ПЧ 06-2/1039-2022.

На момент здійснення операцій постачання позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказані документи не мають суттєвих дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками. Вказані документи у повній мірі підтверджують реальність господарської операції позивача з ТОВ «АБК ДНІПРО», відображають її зміст і обсяг.

При цьому, суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на те, що вказана господарська операція постачання товару не мала реального характеру.

Так, необґрунтованим є посилання на невідповідність наданих товарно-транспортних накладних від 06.06.2023 №12799 та від 26.06.2023 від 14310 як підстави для висновку про нереальність операції з поставки товару.

Відповідач зазначає, що згідно наданої ТТН від 06 червня 2023 року №12799 перевізником виступає ТОВ «Космос» (ЄДРПОУ 20197631), проте відповідно до наявної в базах даних ДПС України інформації у ТОВ «Космос» відсутній автомобіль Мерседес НОМЕР_1 , яким здійснювалося перевезення товару Отримувачу. Крім того, водієм у ТТН від 06 червня 2023 року №12799 по ТОВ «Космос» (код 20197631) зазначено ОСОБА_1 , але відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору по ТОВ «Космос» за 2 квартал 2023 року встановлено, що дана особа, яка відображена в ТТН як водій на ТОВ «Космос» не працює.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 06.06.2023 ТОВ «АБК ДНІПРО» здійснило перевезення товару власним автотранспортом. При передачі товару водію ОСОБА_2 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №12799 від 06.06.2023 року, в якій вказано номенклатуру товару - Ром, кількість - 988,5 кг/лтр, вартість - 283 916,97 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення - MERCEDES-BENZ 211 CDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , та інше. 26.06.2023 автоперевізник ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРПАНТИН ТРАНС», код ЄДРПОУ 13752730, за замовленням ТОВ «АБК ДНІПРО», здійснив перевезення товару. При передачі товару водію ОСОБА_3 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №14310 від 26.06.2023 року, в якій вказано номенклатуру.

Тобто, ТОВ «АБК ДНІПРО» при створенні товарно-транспортної накладної №12799 від 06.06.2023 рку про перевезення Рому у кількості 988,5 кг/лтр, на суму 283 916,97 грн разом з ПДВ (далі - «ТТН від 06.06.2023 року»), було помилково внесено інформацію про перевізника, водія та транспортний засіб з попереднього відвантаження. Так, доставку товару за видатковою накладною №12799 від 06.06.2023 року та ТТН від 06.06.2023 року було здійснено ТОВ «АБК ДНІПРО» власним транспортним засобом: Вантажний фургон малотонажний-В марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 211 CDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 від 24.03.2017 року, а водієм був ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_4 , дата видачі: 02.06.2023 року, дійсне до 02.06.2053 року. Після виявлення цієї помилки сторонами було її усунуто шляхом підписання нової ТТН від 06.06.2023 з аналогічним номером - 12799.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на невідповідність інформації, що вказана у ТТН не може у даному випадку бути підставою для визнання спірної операції з постачання товару такою, що фактично не відбулася.

Також, безпідставним є посилання відповідача на те, що ТОВ «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» здійснює безліцензійну діяльність, оскільки ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями анульовані.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №160/12081/23, залишеної без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» про забезпечення позову у справі №160/12081/23 задоволено: зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 №135-рл щодо анулювання ліцензії ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» №990208202300035 на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 року до 28.04.2028 року до набрання законної сили рішенням суду. При цьому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у цій же справі №160/12081/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, вказане розпорядження визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, на час здійснення спірної господарської операції ТОВ «АБК ДНІПРО» мало право на впровадження такої господарської діяльності.

Щодо посилань на відповідність ТОВ «АБК ДНІПРО» критеріям ризиковості згідно рішення №12754 від 21.07.2023, то суд першої інстанції вірно звернув увагу, що спірні операцій мали місце до прийняття такого рішення, яке до того ж рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі №160/19014/23, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, визнано протиправним та скасовано.

Також суд першої інстанції вірно вказав, що сам лише факт віднесення контрагента до переліку ризикових платників не відносить здійсненні ним операції до нереальних, тобто таких, що фактично не відбулися.

Таким чином, обставини, які покладені відповідачем в основу зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, є необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що й було вірно зроблено судом першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку