Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №712/10788/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/10788/25

Провадження №2/712/377/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «ФГ «ТЕРРА», Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого іпотечного майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районний суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «ФГ «ТЕРРА», Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого іпотечного майна.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 лютого 2021 року між позивачкою - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. за №899 (з наступними змінами внесеними Договором про внесення змін та доповнень №1 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 07 травня 2021 року за реєстровим № 1726 та Договором про внесення змін та доповнень №2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко о.В. 13 липня 2021 року за реєстровим №2849). На підставі вказаного договора позики позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність грошові кошти в сумі 3 119 079 гривень, що за готівковим курсом продажу долара США, на момент укладення цього Договору становило еквівалент 113 835 доларів США 00 центів. Позичальник зобов?язаний був повернути отримані кошти до 15 квітня 2022 року включно.

3 метою забезпечення виконання усіх грошових зобов?язань, які виникли за договором позики, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 25 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі № 900 (з наступними змінами внесеними Договором про внесення змін та доповнень №1 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 07 травня 2021 року за реєстровим №1727, Договором про внесення змін та доповнень № 2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 13 липня 2021 року за реєстровим №2850).Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитлове приміщення загальною площею 226,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 1108444171101, власником якого є ОСОБА_2 . Одночасно з укладенням договору іпотеки 25.02.2021 року відповідне обтяження іпотекою було внесено до реєстрів та зареєстрована заборона відчуження предмету іпотеки, номер запису про обтяження 40725405.

Позивачка зазначила, що станом на 30 січня 2025 року сума неповернутої частини позики складала гривневий еквівалент 109 835 (сто дев?яти тисяч вісімсот тридцяти п?яти) доларів США 00 центів, 05.02.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась на адресу боржника ОСОБА_2 з вимогою про усунення порушень за договором позики та попередженням про звернення стягнення в позасудовому порядку, передбаченому ст. 37 або ст. 38 закону України «Про іпотеку».

В зв?язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 за укладеним договором позики від 25.02.2021 року та несплатою позичених коштів, Іпотекодержатель ОСОБА_1 отримала право на звернення стягнення в позасудовому порядку та подала нотаріусу передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку» всі необхідні документи для укладення договору купівлі - продажу в порядку, однак отримала відмову (19.06.2025 року за вих. №44/02-31) з посиланням на те, що нотаріусом було встановлено наявність зареєстрованого арешту на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , накладеного державною виконавчою службою м.Черкаси (виконавче провадження №75541548).

Накладений виконавчою службою арешт на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 в тому числі на предмет іпотеки, перешкоджає позивачу, як Іпотекодержателю, звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а тому з урахуванням переважного права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в силу ст.33, 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку», ст.51, 59 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає зняттю з іпотечного майна, відносно якого позивачка має намір задовольнити кредиторські вимоги.

Просила зняти арешт з іпотечного нерухомого майна - нежитлового приміщення №52 загальною площею 226,1 кв.м., що розташоване за адресою; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1108444171101.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси 15.08.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні адвокат позивача - Столяр О.І. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, зняти арешт з іпотечного нерухомого майна - нежитлового приміщення №52 загальною площею 226,1 кв.м., що розташоване за адресою; АДРЕСА_2 , як такий, що перешкоджає реалізації прав іпотекодержателя, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, правом подати відзив не скористався.

Представник третьої особи - державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Анісімов О.О. заперечував проти задоволення позову, оскільки під час опису та арешту вказаного спірного майна виконавчою службою була проведена його оцінка, яка складає 4 331 900 гривень, що свідчить про те, що за рахунок даного предмета іпотеки можуть бути задоволені інтереси не тільки позивачки, як пріоритетного кредитора, а й інших стягувачів які мають рішення суду про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження. Звіту про експертну оцінку на спростування позиції державної виконавчої служби стороною позивача не було надано. Тому, переважне право ОСОБА_1 ніхто не ставить під сумнів, водночас інші кредитори, які мають невиконані рішення суду та мають право на задоволення вимог, навіть в порядку черговості, можуть його отримати за рахунок спірного майна в рамках виконавчого провадження (за наявності згоди іпотекодержателя яка подається державному виконавцю).

Представник третьої особи – Фермерського господарства «ФГ «ТЕРРА», в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, правом пояснення відзив не скористався.

Заслухавши думку адвоката позивача, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до п.1-2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на заставлене майно. Так, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Судом встановлено, що 25 лютого 2021 року між позивачкою - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. за №899 (з наступними змінами внесеними Договором про внесення змін та доповнень №1 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 07 травня 2021 року за реєстровим № 1726 та Договором про внесення змін та доповнень №2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 13 липня 2021 року за реєстровим №2849). На підставі вказаного договора позики позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність грошові кошти в сумі 3 119 079 гривень, що за готівковим курсом продажу долара США, на момент укладення цього Договору становило еквівалент 113 835 доларів США 00 центів. Позичальник зобов?язаний був повернути отримані кошти до 15 квітня 2022 року включно.

3 метою забезпечення виконання усіх грошових зобов?язань, які виникли за договором позики, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 25 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі № 900 (з наступними змінами внесеними Договором про внесення змін та доповнень №1 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 07 травня 2021 року за реєстровим №1727, Договором про внесення змін та доповнень № 2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. 13 липня 2021 року за реєстровим №2850). Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитлове приміщення загальною площею 226,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 1108444171101, власником якого є ОСОБА_2 . Одночасно з укладенням договору іпотеки 25.02.2021 року відповідне обтяження іпотекою було внесено до реєстрів та зареєстрована заборона відчуження предмету іпотеки, номер запису про обтяження 40725405.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що станом на 30 січня 2025 року сума неповернутої частини позики складала гривневий еквівалент 109 835 доларів США 00 центів, тому 05.02.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась на адресу боржника ОСОБА_2 з вимогою про усунення порушень за договором позики та попередженням про звернення стягнення в позасудовому порядку, передбаченому ст. 37 та ст. 38 закону України «Про іпотеку».

В зв?язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 за укладеним договором позики від 25.02.2021 року та несплатою позичених коштів, Іпотекодержатель ОСОБА_1 отримала право на звернення стягнення в позасудовому порядку та подала нотаріусу передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку» всі необхідні документи для укладення договору купівлі - продажу в порядку, однак отримала відмову (19.06.2025 року за вих. №44/02-31) з посиланням на те, що нотаріусом було встановлено наявність зареєстрованого арешту на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , накладеного державною виконавчою службою м.Черкаси (виконавче провадження №75541548).

Зокрема, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.06.2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Н.В. зазначено що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо наявні зареєстровані арешти на нерухоме майно та/або особа яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників.

Вказана обставина підтверджується записом про арешт всього майна боржника ОСОБА_2 в межах суми боргу 908 240, 62 гривень, внесений 21.01.2025 року на підставі рішення державного виконавця №75541548 від 30.01.2013 року (Інформаційна довідка № 438056574 від 04.08.2025).

Як вбачається з Інформаційної довідки 438056149 від 04.08.2025 запис про обтяження приміщення іпотекою внесено 25.02.2021 року приватним нотаріусом Шевченко О.В. на підстав Договору іпотеки №900 від 25.02.2021 року з подальшими змінами.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не є ні стороною вказаного виконавчого провадження, ні власником іпотечного майна. З позовом про визнання права власності на арештоване майно позивача до суду не зверталася. Позивачка є іпотекодержателем майна, на яке накладено арешт за іншими зобов`язаннями боржника.

Позовні вимоги про необхідність скасування арештів майна ОСОБА_1 мотивувала тим, що вказані обтяження предмету іпотеки позбавляють її права на задоволення вимог за кредитним та іпотечним договорами за рахунок предмету іпотеки, посилаючись на положення ст.ст.36, 37, 38 закону України «Про іпотеку» (позасудовий порядок).

Суд вважає таке твердження позивачки безпідставним, виходячи з такого.

За правилом частин п`ятої, шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» - іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У статті 1 Закону України «Про іпотеку» закріплено такі визначення: пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Конструкція пріоритету спрямована на вирішення колізії прав на той же самий предмет іпотеки. Особа, право якої виникло раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, перед іншими суб`єктами.

Таким чином, накладення арешту на майно боржника не позбавляє кредитора переважного права задовольнити свої вимоги в майбутньому й не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відомості про іпотечне обтяження нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору іпотеки від 25.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Шевченко О.В. №900 внесено 25.02.2021 року, а арешт на все майно боржника в межах суми боргу 908 240, 62 грн., накладений та зареєстровані пізніше – 21.01.2025 на підставі рішення державного виконавця.

Отже, як встановлено судом, власником нежитлового приміщення загальною площею 226,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_2 , а не позивачка ОСОБА_1 .

Посилання представника позивача на те, що ним заявлено вимогу про зняття арешту лише з предмета іпотеки -нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а не з усього майна боржника, не змінює правової оцінки спірних правовідносин.

Часткове зняття арешту з окремого об`єкта майна, накладеного у межах виконавчого провадження для виконання судового рішення, фактично призводить до усунення цього майна з-під дії примусового виконання та створює ризик неможливості або істотного ускладнення виконання судового рішення, винесеного на користь іншого кредитора (третя особа Фермерське господарство «ФГ «ТЕРРА»).

В даному випадку, суд не наділений повноваженнями визначати інший порядок виконання судового рішення або вибірково знімати арешт з майна боржника на користь одного з кредиторів.

Арешт на все майно відповідача на виконання рішення суду, які накладено в тому числі на вказане приміщення та про скасування яких просить позивачка, накладено державним виконавцем пізніше за укладення та реєстрацію Іпотечного договору, який має пріоритет перед іншими обтяженнями.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права реалізувати свої права як іпотекодержатель шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки або в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням пріоритету його вимог, зокрема за письмовою згодою заставодержателя (ст.51 Закона України «Про виконавче провадження).

Згідно ст. ст. 15 ч.1 та 16 ч.1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи. Необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Враховуючи наведене, оскільки позивачкою не надано належних і допустимих доказів порушення своїх цивільних прав та законних інтересів як іпотекодержателя нерухомого майна, тому суд вважає відмовити у позові ОСОБА_1 про скасування арештів майна.

Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 76-81, 263-264, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «ФГ «ТЕРРА», Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого іпотечного майна – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 19.01.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян