Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 18 січня 2026 р.
Справа: №697/2340/25
Суддя: Деревенський І. І.
Справа № 697/2340/25
Провадження № 2-др/697/4/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2026 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Деревенського І.І.,
за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів Черкаської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горщара Богдана Анатолійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі №697/2340/25 за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
14.01.2026 судом зареєстровано заяву адвоката Горщара Б.А. про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, а саме: витрат на правничу допомогу, яку позивач поніс у зв`язку з розглядом справи у сумі 10000 грн..
Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Представник позивача - адвокат Горщар Б.А. через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд клопотання про стягнення витрат без участі позивача та її представника. Клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Відповідачем заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2026 позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 73500,00 грн. та судовий збір у розмірі 968,96 грн. (а.с.73-78).
При поданні позову представником позивача зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Також 08.01.2026 в судовому засіданні представником позивача адвокатом Горщаром Б.А. було заявлено клопотання про намір подати докази сплати правової допомоги протягом 5 днів після проголошення рішення, у відповідності до абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При винесенні судового рішення стороною позивача не надано суду доказів на понесення витрат на правничу допомогу.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що в цій частині теж слід ухвалити додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника позивача з урахуванням наступних мотивів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надання доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду по справі №910/15944/17 від 24.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до платіжної інструкції №@2PL514496 від 01.07.2025 позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Горщару Б.А. кошти у сумі 10000 грн. (призначення платежу: сплата за підготовку позовної заяви та представлення інтересів ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів) (а.с.86).
Таким чином, оскільки судом встановлено, що під час винесення судового рішення від 12.01.2026 судом не вирішено питання про відшкодування відповідачем судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, а докази на їх понесення подано до суду з додержанням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 5000 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розгляд проводився в письмовому провадженні.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 270 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горщара Богдана Анатолійовича про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №697/2340/25 за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий І . І . Деревенський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua