Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 січня 2026 р.
Справа: №569/6895/25
Суддя: Костюк О. В.
Справа № 569/6895/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _____________,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №270876 від 14.03.2025 зазначено, що 14.03.2025, о 10 год 13 хв, в м. Рівне по вул. Євгена Коновальця, 22, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, подав до суду письмові пояснення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилався на те, що на відеозаписі не встановлено факту його керування транспортним засобом «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , коли працівники поліції підійшли до нього, він стояв біля авто, яке було припарковане й двигун якого не працював, зазначив, що під час проходження служби в Збройних Силах України набув ряд захворювань, зокрема цукровий діабет важкої форми, що виключає можливість вживання наркотичних засобів, так як може призвести до летальних наслідків, вказав, що є військовослужбовцем, а відтак працівники поліції не уповноважені проводити його огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, адже це суперечить нормам ст. 266-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник Протопович А.Р. підтримали вказані заперечення з мотивів викладених у них.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.10 ПДР водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому, що особа має обов`язково керувати транспортним засобом.
Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Натомість матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що стояв разом з ОСОБА_1 біля транспортного засобу «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , яке було припарковане й двигун якого не працював, до них підійшли працівники поліції, які провели його особистий обшук, обшук авто, а після цього склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Показання свідка ОСОБА_2 об`єктивно узгоджуються з іншими доказами, не мають суперечностей, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даній справі, а тому суд оцінює їх як достовірні та правдиві.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспекторів патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який перебував біля транспортного засобу «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , що стояв із вимкненим двигуном без руху на парковці. Згодом працівники поліції почали здійснювати обшук останнього, ОСОБА_2 та транспортного засобу, після чого виявили в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; порушення мови; порушення координації рухів, запропонували йому пройти медичний огляд у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився («clip-0», хронологічний відрізок: 09:12:15 і далі за відео).
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом.
Суд зауважує, що на компакт-дисках, долучених до матеріалів справи, відсутній відеозапис факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , що позбавляє суд можливості поза розумним сумнівом встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що помітив як транспортний засіб «Kia Picanto», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався дорогою, а коли побачив патрульний автомобіль, різко прискорився і повернув праворуч. Надалі він прослідував за вказаним автомобілем, однак автомобіль уже стояв в дворі з заглушеним двигуном. Біля автомобіля перебував ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 в частині керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вони не узгоджуються з відеозаписом, та суперечать іншим дослідженим в судовому засіданні доказам.
Таким чином, за відсутності достовірно встановленого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 усі сумніви щодо доведеності його вини підлягають тлумаченню на його користь, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Враховуючи викладене, суду не було надано доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому сама по собі відмова від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку із відсутністю об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину, обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua