Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №569/727/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №569/727/26

Суддя: Костюк О. В.

Справа № 569/727/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ____________,

за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126,

В С Т А Н О В И В :

03.01.2026, о 00 год 43 хв, в м. Рівне по вул. Дубенська, 74, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110206», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810 (3555)» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим повторно протягом року вчинив дане адміністративне правопорушення, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, 03.01.2026, о 00 год 43 хв, в м. Рівне по вул. Дубенська, 74, повторно керував транспортним засобом «ЗАЗ 110206», д.н.з. НОМЕР_1 , як особа, яка позбавлена права керування транспортними засобами, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1 а Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченіст. ст. 130, 126 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний – особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №557791 від 03.01.2026 та ЕПР1 №557798 від 03.01.2026 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративних правопорушень.

Вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом, в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаних протоколів відсутні.

Отже такі докази суд вважає належними та допустимими, крім того обставини, викладені у вказаних протоколах, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «ЗАЗ 110206», д.н.з. НОМЕР_1 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився, після цього запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що останній також відмовився (хронологічний відрізок: 00:51:50 і далі за відео).

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до відомостей з автоматизованої системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 126, 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчинених правопорушень, які є тяжкими, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушень, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції більш серйозного адміністративного правопорушення, яким є ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані, тому покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 126, 130 КУпАП, до якого застосовано покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, продовжує керувати транспортними засобами, що може свідчити про наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Згідно зі ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Тобто, зміст наведеної вище статті дає підстави вважати, що суддя вправі повідомляти компетентні державні органи про ймовірні порушення закону, встановлені під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає необхідним повідомити Рівненську окружну прокуратуру та Рівненське РУП ГУНП в Рівненській області про факт невиконання ОСОБА_1 рішення суду для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та перевірки на предмет наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 253, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

В разі несплати порушником в п`ятнадцятиденний строк сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Копію постанови направити до Рівненської окружної прокуратури та органу поліції (Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області) для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua