Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №537/5069/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/95/2026

Справа № 537/5069/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Туль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Цимбал Вадима Ігоровича, який діє в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Цимбал В.І. звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) заборгованість в сумі 151666,38 грн, з яких: 104535,91 грн - прострочене тіло кредиту, 47130,47 грн - відсотки за користування кредитом, судові витрати: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 12505,81 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.12.2014 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка») із наступними основними умовами: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія; найменування продукту – «Максимум-готівка»; мета кредиту – споживчі потреби; ліміт відновлювальної кредитної лінії – 75 000 грн. (сімдесят п`ять тисяч гривень); сума кредиту, що є доступною на момент отримання Картки та підписання Додатку – 1 000,00 грн.; процентна ставка – 26% річних за користування коштами відновлювальної кредитної лінії на торгові операції та на операції зняття коштів; тип процентної ставки – фіксована; тип картки – DMC Gold; порядок повернення кредиту – щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 151 666,38 грн (детальний розрахунок заборгованості додається), з яких: 104 535,91 грн – прострочене тіло кредиту; 47 130,47 грн – відсотки за користування кредитом.

Ухвалою від 10.09.2025 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області відкрив провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 15.10.2025 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області закрив підготовче судове засідання та призначив справу по суті.

Представник відповідача подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що не є належним доказом укладення кредитного договору надана позивачем анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» від 19.12.2014 р., оскільки дана заява містить лише особисту інформацію заявника, обрання ним кредитної картки DMC Gold та прийняття ним пропозиції про його комплексне банківське обслуговування, зазначена заява не є договором в розумінні ст. 203, 205, 207, 1054 ЦК України. В анкеті-заяві міститься посилання на договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, однак сам договір в матеріалах справи відсутній, а у анкеті-заяві від 19.12.2014 р. не зазначено, що саме ця анкета вважається договором або принаймні є його складовою частиною. Додаток до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» також не може вважатися доказом укладення кредитного договору, оскільки є повідомленням про те, що банк відкрив на ім`я відповідача картковий рахунок з наступним випуском пластикової картки та встановлення кредитного ліміту в розмірі 1000 грн. і умовами кредитування, в разі, якщо відповідач забажає скористатися кредитним лімітом. Довідка про умови кредитування за використанням картки «Максимум-готівка» (з прикладами використання кредитних коштів з розрахунком сукупної вартості кредиту) не є доказом укладення кредитного договору, оскільки містить виключно умови кредитування за умови, що відповідач скористається пропозицію банку та використовуватиме встановлений на карті кредитний ліміт. Саме по собі зазначення у анкеті-заяві і довідці про умови кредитування певних умов кредитування не підтверджує, що між сторонами на цих умовах було укладено кредитний договір. Розрахунок заборгованості за кредитом, наданий позивачем в якості доказу, проведений в межах кредитного договору № 630241904, проте матеріали справи не містять копії такого договору, отже немає можливості дослідити факт правильності проведення такого розрахунку. Виписка з рахунка приватного клієнта № 426642-2025/0523 за розрахунковий період: з 19.12.2014 по 07.05.2025 із зазначенням руху коштів на рахунку: НОМЕР_1 , не є доказом укладення кредитного договору № 630241904 від 19.12.2014 р., зважаючи на те, що вона зроблена за поточним рахунком, який не зазначений в жодному з інших наданих позивачем доказів, крім того, за період, який виходить за межі дії карткового рахунку, зазначеного в попередніх доказах, за цим доказом не можна встановити, якого саме договору про банківське обслуговування він стосується, реквізитів будь-якого кредитного договору виписка не містить, а також не можна встановити, чи зазначена у виписці картка дебетова, які кошти витрачав відповідач, власні чи кредитні. Окрім цього, у виписці зазначено про стягнення позивачем з відповідача штрафів, які не передбачені жодним з наданих позивачем документів. Зазначені обставини унеможливлюють перевірку правильності нарахування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на підставі цієї виписки, та доведення на підставі такої виписки наявності заборгованості взагалі. Виходячи з наданих позивачем документів, зокрема довідки про умови кредитування, строк кредитування мав становити два роки, тобто до 19.12.2016 р., і доказів про укладення додаткових угод, які б продовжували строк такого кредитування, позивачем надано не було. Це саме стосується і суми кредиту, яка зазначена позивачем у наданих ним документах: доступна сума кредиту у розмірі 1 000 грн., а ліміт відновлювальної кредитної лінії – 75 000 грн., що вказує на безпідставність нарахування заборгованості у розмірі 151 666,38 грн. Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору № 630241904 від 19.12.2014 р., отримання за цим договором кредитних коштів, наявності та розміру заборгованості за кредитним договором, зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях, що вказує на безпідставність позовних вимог. Позивачем надана копія довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» (з прикладами використання кредитних коштів з розрахунком сукупної вартості кредиту), у якій зазначено, що строк внесення платежу – до 24 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дняпісля відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, оскільки за умовами договору позичальник мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 24 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №753/16143/18 від 18.01.2023. Наданий Позивачем розрахунок заборгованості за кредитом за кредитним договором № 630241904 від 19.12.2014 р. містить колонку «Заборгованість на кінець періоду», у якій наявні відомості щодо заборгованості, починаючи з найпершого періоду 19.12.2014 - 18.01.2015 і до останнього, сто двадцять п`ятого, періоду 19.04.2025 - 07.05.2025. Позивач звернувся з позовом до суду 14.08.2025 р., тобто заборгованість за періоди до 14.08.2022 р. не може бути стягнута через пропуск позовної давності. Наскільки можна зрозуміти з розрахунку позивача, заборгованість є накопичувальною, тобто на заборгованість, яка існувала до 14.08.2022 р. позивач нараховував відсотки, штрафи та овердрафти (які не передбачені жодним з наданих позивачем документів). Відтак, розділити заборгованість, яка існувала до 14.08.2022 р., та заборгованість, яка існувала після 14.08.2022 р. неможливо, внаслідок чого варто відмовити у задоволенні позову повністю, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце належним чином повідомлений.

Представник відповідача – адвокат Близнюк І.В. в судове засідання не з`явився про дату, час та місце належним чином повідомлений, направив заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з таких підстав:

Судом установлено, що 19.12.2014 між АТ «Альфа Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс Банк») та відповідачем укладено кредитний договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»).

Також сторонами 19.12.2014 підписано: додаток до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»), довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка»(з прикладом використання кредитних коштів з розрахунком сукупної вартості кредиту), заяву на відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк».

Таким чином, 19.12.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка») із наступними основними умовами: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія; найменування продукту - «Максимум-готівка», мета кредиту - для споживчих потреб; ліміт відновлювальної кредитної лінії - 75000,00 грн,процентна ставка – 26% річних за користування коштами відновлювальної кредитної лінії на торгові операції та на операції зняття коштів; тип процентної ставки – фіксована; тип картки – DMC Gold; порядок повернення кредиту – щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Матеріали справи містять підтвердження, що анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору банківського обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням кредитної картки «Максимум-готівка`додаток до публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору банківського обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням кредитної картки «Максимум-готівка», довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Максимум-готівка» надавалися для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи угоду, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви у розмірах і порядках нарахування.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача на відкриття рахунків в ПАТ «Альфа-Банк» від 19.12.2014 з його підписом, відповідно до якої останньому відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано кредитну картку.

12.08.2022 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про заміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Відповідач користувався коштами позивача, оплачував отримані послуги, однак належним чином не повертав кредит та не сплачував проценти. У зв`язку з порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 151 666 грн 38 коп., з яких: 104535 грн 91 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 47 130 грн 47 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом. Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку за період з 19.12.2014 по 07.05.2025.

Останній платіж з повернення заборгованості відповідач здійснив 18.02.2022 у сумі 3500 грн.

03.07.2025 на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про усунення порушень договірних зобов`язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії.

На день судового розгляду відповідач в добровільному порядку свій обов`язок щодо погашення кредитної заборгованості не виконав.

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст. 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз наведених положень закону дає підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Так передбачено надання коштів у кредит за яким боржник має повернути його у встановлений строк та сплатити проценти за користування. При цього закон передбачає, що сторони зобов`язані виконувати свої обов`язки належним чином. Боржник має виконати свої обов`язки належним чином та у строк.

За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі. Тобто заявлена сума боргу може бути стягнута за рішенням суду.

Статтями13, 81 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі аналізу зазначених положень суд констатує, що доведеність обґрунтованості вимог та заперечень покладається на сторони. Позивач подав усі докази на підтвердження правовідносин з відповідачем. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не спростував факт отримання кредитних коштів відповідачем. Також не спростовано розмір заборгованості по процентам, заявлених позивачем, не надано розрахунку такої заборгованості, доказів на підтвердження чи відсутності заборгованості. За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вказаним вище договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

З наведених положень закону та встановлених обстави вбачається, що відповідач отримав кошти у кредит, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за договором кредиту у загальному розмірі 151666 грн 38 коп.

Щодо вимог представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ст.257ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві а перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого неодноразово було продовжено та який діє до тепер.

За приписами пункту 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно Закону№ 4434-IXвід 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» зазначений пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України скасовано з дня набрання ним чинності.

Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка» від 19.12.2014 укладений між сторонами строком дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. З вказаними умовами відповідач був ознайомлений під підпис. Крім того, з виписки по руху коштів вбачається, що 18.02.2022 відповідач здійснив повернення кредиту у сумі 3500 грн., тобто вчинив дії по визнанню боргу.

Починаючи з лютого 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який тривав до 24 години 00 хвилин 30.06.2023, а починаючи з 24.02.2022 перебіг позовної давності, визначений Цивільним Кодексом, зупинявся на період дії воєнного стану в Україні по 04.05.2026.

З урахуванням наведених вище правових норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк позовної давності.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу наданий договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс», довіреність №024539/25 видану АТ «Сенс Банк» на ім`я адвоката ЦимбалаВ.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Цимбала В.І. Згідно з п. 3.1. договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у наведеному нижче розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375 грн 00 коп.; за отримання рішення суду 225 грн 00 коп.; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 12505 грн 81 коп. (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 151 666,38 грн х 7,85 %).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Наведені документи підтверджують в повному обсязі понесення витрат позивачем в межах судового розгляду справи.

Відповідач не надавав будь-яких доказів на спростування обґрунтованості витрат позивача.

Ураховуючи наведене та на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 12505 грн 81коп.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 422 грн 40 коп. судового збору.

На підставі зазначеного і керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов представника позивача - адвоката Цимбал Вадима Ігоровича, який діє в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) заборгованість в сумі 151666,38 грн., з яких: 104535,91 грн прострочене тіло кредиту, 47130,47 грн відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23494714) судові витрати: 2422,40 гривень сплаченого судового збору та 12505,81 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 13.01.2026

Суддя Маханьков О.В.