Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №530/1175/25 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1175/25

2-о/530/81/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

13.01.2026 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Ситник О.В., присяжних Вітренко Н.В., Друмової Т.М. секретаря Тараненко Т.І. розглянувши цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 заінтересовані особи: Міністерство оборони України, місце знаходження: АДРЕСА_4; військова частина НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ОМБР, місце знаходження: АДРЕСА_2 про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

До Зіньківського районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 з заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини з ІНФОРМАЦІЯ_3.

У обґрунтування своєї заяви вказує, що вона позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті свого чоловіка ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про його смерть у відділі ДРАЦС, оскільки він зник безвісти у зоні бойових дій під час виконання обов`язків військової служби, що позбавляє її можливості скористатися своїми цивільними і соціальними правами, пов`язаними зі смертю чоловіка, зокрема оформити спадщину, отримати одноразову грошову допомогу, як член сім`ї загиблого військовослужбовця, отримати статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця та ін. ОСОБА_2 військової частини по мобілізації на особливий період призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 12.10.2022 року був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Згідно наказу командира оперативно-тактичного угрупування Донецьк ( по стройовій частині ) № 108 від 19.11.2022 року солдат ОСОБА_2 ,водій заправник автомобільного відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вважається таким ,що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування Донецьк ,який залучається та бере безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони ,відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Згідно довідки №5394 від 26.06.2023 року про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України ,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України солдат ОСОБА_2 у період з 17 жовтня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України ,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Донецькій області. Відповідно до сповіщення сім`ї від 15.11.2022 року №1/9386 ОСОБА_1 сповіщено, що її чоловік водій - заправник автомобільного відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 05 год 30 хв неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по визволенню та захищенню сил противника зник безвісті. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2022 року №1750 призначено службове розслідування з приводу зникнення військовослужбовців військової частини у тому числі і ОСОБА_2 . В ході службового розслідування відносно зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання на взводному опорному пункті БРАВО 2-го механізованого батальйону біля населеного пункту Водяне Донецької області . З 05 год по 05 год 30хв. зі сторони населеного пункту "Спартак" відбувся масовий артилерійський обстріл позиції. Після обстрілу взводного опорного пункту "БРАВО" водія - заправника автомобільного відділення підвозу пально- мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ніхто не бачив і місцезнаходження його невідоме. Військовослужбовця ОСОБА_2 слід вважати таким ,що зник безвісти при виконанні бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини. Отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на території України на якій ведуться (велися) бойові дії та неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Ухвалою суду від 16.10.2025 року вказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовільнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про час та місце розглядом справи повідомлявся належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи чи пояснень з приводу заяви до суду не надходило.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 не з`явився ,належним чином повідомлений, надіслав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, зачитавши заяву заявника, дослідивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 померлим підлягає до задоволення з таких підстав.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ст. 3 СК України передбачає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст. 2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок)

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1. ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) встановлення факту не має бути пов`язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. (ст. 305 ЦПК України)

В судовому засіданні було встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.9,11). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09.03.2019 року зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 ,що підтверджується копією свідоцтва про шлюбу серія НОМЕР_4 ( а.с.12). ОСОБА_2 був мобілізований 12.10.2022 до лав Збройних сил України та проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , за військовим званням солдат, на посаді солдата резерву 37 запасної роти ( а.с.17). Згідно довідки №5394 від 26.06.2023 року про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України ,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України солдат ОСОБА_2 у період з 17 жовтня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України ,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Донецькій області ( а.с.21). Відповідно до сповіщення сім`ї від 15.11.2022 року №1/9386 ОСОБА_1 сповіщено, що її чоловік водій - заправник автомобільного відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 05 год 30 хв неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по визволенню та захищенню сил противника зник безвісті. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2022 року №1750 призначено службове розслідування з приводу зникнення військовослужбовців військової частини у тому числі і ОСОБА_2 ( а.с.22).

Згідно акту службового розслідування по факту безвісти зниклих військовослужбовців НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання на взводному опорному пункті БРАВО 2-го механізованого батальйону біля населеного пункту Водяне Донецької області . З 05 год по 05 год 30хв. зі сторони населеного пункту "Спартак" відбувся масовий артилерійський обстріл позиції. Після обстрілу взводного опорного пункту "БРАВО" водія - заправника автомобільного відділення підвозу пально- мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ніхто не бачив і місцезнаходження його невідоме. Військовослужбовця ОСОБА_2 слід вважати таким ,що зник безвісти при виконанні бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини ( а.с.23-25).

Відповідно до листа ДП "Український національний центр розбудови миру" відомості про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в полоні - відсутні (а.с. 120), відповідно до довідки УІАП ГУНП в Полтавській області 09.11.2022 до ЄРДР внесені відомості про безвісти зниклого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 115 ч.1 КК України за номером провадження 12022170430001059 (а.с. 126), згідно довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області - відсутні актові записи про зміну імені та смерть стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.135).

Пунктом 3 частини другої ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно приписів ст. 43, 46 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України. При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

У статті 306 Цивільного процесуального кодексу України зокрема визначено обов`язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають про оголошення її померлою.

Оголошення особи померлою, засноване на презумпції її смерті, є юридичним фактом, що дає підставу для припущення про припинення цивільної правоздатності цієї особи.

Статтею 47 ЦК України встановлено правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, зокрема: 1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. 2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Таким чином, оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне ОСОБА_1 для подальшого вирішення соціально-побутових питань, оформлення спадкових прав та виплат передбачених законом.

Суд зазначає, що смерть ОСОБА_2 настала під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, в зоні ведення бойових дій під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про оголошення померлим ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ч.7 ст.235 Цивільного процесуального кодексу України, при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 46, 47 Цивільного кодексу України, ст.ст.247,294,305-308,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 заінтересовані особи: Міністерство оборони України, місце знаходження: АДРЕСА_5; військова частина НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ОМБР, місце знаходження: АДРЕСА_2 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити .

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України - померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою.

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою направити рішення суду відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Присяжні : Н.В. Вітренко

Т.М. Друмова

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області Ситник О.В.