Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №379/2306/25 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/2306/25

Провадження № 2/379/200/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Шабрацького Г.О.

при секретарі – Гопкало О.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Таращі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 14 липня 2000 року Містковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області, актовий запис №1. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, вони з відповідачкою проживають окремо спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально. Позивач просив шлюб розірвати з причин неможливості подальшого перебування у шлюбних відносинах. Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », а також понесені судові витрати.

Позивач, у судове засідання не з`явилась, відповідно до письмової заяви просила розглядати справу за її відсутності. Просить позов задовольнити та наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву відповідно до якої просив розглядати справу за його відсутності. З позовними вимогами згоден, не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Суд установив, що 14 липня 2000 року позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Містковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області, актовий запис №1, що встановлено з наявного у матеріалах справи свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.07.2000 (а.с. 10).

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, що визначено положеннями ст. 24 СК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя.

За вимогами ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись, відповідних заяв суду не подавали.

Згідно з положеннями частин третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

З матеріалів справи та позицій сторін суд установив, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя сторін не склалось та припинене. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Суд вважає встановленим, що позовна заява відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, але у позовній заяві не заявила вимогу про відновлення її дошлюбного прізвища, а тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Спір про майно відсутній.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем не заявлено вимог про стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 109-112 СК України, ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 липня 2000 року Містковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області, актовий запис №1.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 19.01.2026 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ