Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №520/22517/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 р. Справа № 520/22517/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., повний текст складено 24.10.25 по справі № 520/22517/25

за позовом Приватного підприємства "Національні традиції"

до Вінницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Національні традиції" звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, в якому просило: визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000056/2 від 29.07.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000146 від 29.07.2025 року; рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000057/2 від 05.08.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000151 від 05.08.2025 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано : рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000056/2 від 29.07.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000146 від 29.07.2025 року; рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000057/2 від 05.08.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000151 від 05.08.2025 року. Стягнуто з Вінницької митниці (ЄДРПОУ:43997544) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (ЄДРПОУ:39220630) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12 497 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень) 28коп.

Вінницька митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків, та урахуванням прав суб`єкта ЗЕД. Судом першої інстанції вказаним обставинам надано не правильну правову оцінку, тому вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по даній справі є помилковим, незаконним та необґрунтованим. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 та ухвалити нове, яким відмовити ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» в задоволенні позовних вимог.

ПП «Національні традиції» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване Рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не містить належного обґрунтування із зазначенням того, які саме конкретно норми матеріального права було неправильно розтлумачено або не застосовано та у чому саме полягає неправильність застосування таких норм, як і не містить належного обґрунтування порушення норм процесуального права судом першої інстанції. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року у справі № 520/22517/25 – без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції , що позивачем 28.07.2025 р. було подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060010142U0 для митного оформлення (випуску) товарів.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 43987,54 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 15.05.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року; коносамент (Bill of lading) № UTRUST25050337 від 17.05.2025 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8569 від 23.07.2025 року; декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSMRICK9 від 23.07.2025 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC 250401/01 від 01.04.2025 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією № 20-37/07-2025 від 25.07.2025 року; розрахунок ціни (калькуляція) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 17.05.2025 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №TMT20240408 від 08.04.2024 року; видаткова накладна № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); комерційна пропозиція №T-MAC20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); лист №07/21-1 від 21.07.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що страхування вантажу не здійснювалося; лист №07/21-2 від 21.07.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №TMNT20250515-1 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №TMNT20250515-2 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); лист №TMNT20250515-3 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №TMNT20250515-4 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №TMNT20250515-5 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); якісний опис №TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом).

Відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 868447 та №868448, згідно яких вказувалося, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також запитано додаткові документи для вирішення питання з визначення митної вартості товару.

29.07.2025 позивачем було надано відповіді на повідомлення відповідача, в яких зазначалися, зокрема, твердження стосовно надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, стосовно документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а також висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

Вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, відповідачем було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000056/2 від 29.07.2025р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000146.

Вказане обґрунтовувалось, зокрема, тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Також 04.08.2025 р. позивачем було подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060010394U6 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 44469,89 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 20.05.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року; коносамент (Bill of lading) № COSU6417461550 від 23.05.2025 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8455 від 30.07.2025 року; декларація (Dispatch note model T1) № 25ROCT1970B15956J9 від 31.07.2025 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC 250401/14 від 01.04.2025 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією № 20-03/08-2025 від 04.08.2025 року; розрахунок ціни (калькуляція) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №TMT20240408 від 08.04.2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 23.05.2025 року; договір комісії № б/н від 01.04.2025 року; видаткова накладна № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); комерційна пропозиція №T-MAC20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); лист №07/29-1 від 29.07.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що страхування вантажу не здійснювалося; лист №07/29-2 від 29.07.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №TMNT20250520-1 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №TMNT20250520-2 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); лист №TMNT20250520-3 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №TMNT20250520-4 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №TMNT20250520-5 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); якісний опис №TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом).

Аналогічно до наведеної вище митної декларації, в цьому разі відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 869964, № 869967 в якому зазначалося про необхідність надати додаткові документи для визначення митної вартості товару.

Після надання позивачем відповідей та викладення своїх доводів на повідомлення відповідача, останній, вважаючи, що позивачем не було надано у повному обсязі документи, які підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості товарів, ухвалив рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000057/2 від 05.08.2025р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000151.

Вказане обґрунтовувалось, зокрема, тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки позивачем до митного оформлення надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частині 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Згідно з ч. ч. 4, 5, п. 5 ст.10 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання декларантом додаткових документів на підтвердження правомірності визначення митної вартості товарів за першим методом прямо залежить від чіткого визначення Митницею конкретних обставин, які викликали у неї сумніви у достовірності задекларованої митної вартості, а тому недотримання цих умов свідчить про порушення ним критеріїв правомірності рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі № 825/648/17 та ін.

Також, колегія суддів звертає увагу , що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19, від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247.

Колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.

З матеріалів справи встановлено , що 08.04.2024 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Покупець) та T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED (Постачальник) укладено контракт №TMT20240408 (далі – Контракт).

17.05.2025 року та 23.05.2025 року між ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED укладено Додаткові угоди № б/н до Контракту, в яких сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту.

Абзацом 1 ст. 1 Контракту визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі – «Товар»)».

Абзацом 2 ст. 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку».

Відповідно до абз. 1,2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».

У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

01.04.2025 року між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Комісіонер) і ТОВ «ІРТОС ГРАНД» (Комітент) укладено договір комісії №б/н.

Підпунктом 1.1. пункту 1 договору комісії визначено, що: «Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару».

Відповідно до підпункту 2.10. пункту 2 договору комісії до обов`язків Комісіонера належить: «У разі не згоди з визначеною митним органом митною вартістю товарів, оскаржувати відповідні рішення до суду».

Позивачем було подано до Вінницької митниці:

1. 28.07.2025 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060010142U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту;

2. 04.08.2025 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060010394U6 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На виконання п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України та на підтвердження заявленої в митних деклараціях №25UA401060010142U0 від 28.07.2025 року, №25UA401060010394U6 від 04.08.2025 року (далі - Митні декларації) інформації, зокрема, митної вартості товару, Позивачем було подано повний пакет необхідних документів згідно ст. 53 МК України.

Так , декларації митної вартості подані Позивачем Відповідачу одночасно з Митними деклараціями та наявні у Відповідача.

Позивачем подано контракт № TMT20240408 від 08.04.2024 року, додаткові угоди №б/н від 17.05.2025 року та № б/н від 23.05.2025 року до Контракту; інвойси № TMNT20250515 від 15.05.2025 року, №TMNT20250520 від 20.05.2025 року.

Позивач вказує , що на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, оскільки рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні.

З матеріалів справи вбачається , що стосвно митної декларації №25UA401060010142U0 від 28.07.2025 року позивачем подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 15.05.2025 року; Рахунокфактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № UTRUST25050337 від 17.05.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8569 від 23.07.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSMRICK9 від 23.07.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC 250401/01 від 01.04.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією № 20-37/07-2025 від 25.07.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 17.05.2025 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №TMT20240408 від 08.04.2024 року; Видаткова накладна № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №T-MAC20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); Лист №07/21-1 від 21.07.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист №07/21-2 від 21.07.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №TMNT20250515-1 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №TMNT20250515-2 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Лист №TMNT20250515-3 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист №TMNT20250515-4 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №TMNT20250515-5 від 15.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Якісний опис №TMNT20250515 від 15.05.2025 року (з перекладом).

Щ)одо митної декларації №25UA401060010394U6 від 04.08.2025 року також подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 20.05.2025 року; Рахунокфактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № COSU6417461550 від 23.05.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8455 від 30.07.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25ROCT1970B15956J9 від 31.07.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC 250401/14 від 01.04.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією № 20-03/08-2025 від 04.08.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №TMT20240408 від 08.04.2024 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 23.05.2025 року; Договір комісії № б/н від 01.04.2025 року; Видаткова накладна № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №TMAC20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); Лист №07/29-1 від 29.07.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист №07/29-2 від 29.07.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №TMNT20250520-1 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажнорозвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №TMNT20250520-2 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Лист №TMNT20250520-3 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист №TMNT20250520-4 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №TMNT20250520-5 від 20.05.2025 року з інформацією від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Якісний опис №TMNT20250520 від 20.05.2025 року (з перекладом).

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту.

Також, матеріали справи свідчать , що 29.07.2025 року позивач надав відповіді на повідомлення митного органу № 868447, № № 868448 від 28.07.2025 року відносно запитуваних документів щодо митної декларації №25UA401060010142U0 від 28.07.2025 року та вказував наступне:

- у відповіді № 29/07/25-1 щодо надання додатків до контракту – вказано, що додаткову угоду № б/н від 17.05.2025 року до Контракту ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією № 25UA401060010142U0 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді № 29/07/25-2 щодо надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів – вказано, що пункт 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахункуфактурі) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-3 щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів – вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-4 щодо того, що статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати, в графі 44 МД банківський документ відсутній – вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено. Статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-5 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості – вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № TMNT20250515 від 15.05.2025 року. Висновок експерта №20-37/07-2025 від 25.07.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;

- у відповіді № 29/07/25-6 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року – вказано, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист № T-MAC 250401/01 від 01.04.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060010142U0 та вже знаходиться у Відповідача. Наданий прайс-лист містить достатню цінову інформацію та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості;

- у відповіді № 29/07/25-7 щодо умови поставки та нібито не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі – вказано, що відповідно до ст. 3 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №TMNT20250515 від 15.05.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060010142U0 Відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № TMNT20250515 від 15.05.2025 року, а також лист постачальника №TMNT20250515-1 від 15.05.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару;

- у відповіді № 29/07/25-8 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № TMNT20250515 від 15.05.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-9 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) – вказано, що за контрактом №TMT20240408 від 08.04.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №TMNT20250515-2 від 15.05.2025 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-10 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №TMNT20250515 від 15.05.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №TMNT20250515-5 від 15.05.2025 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-11 щодо надання виписки з бухгалтерської документації – вказано, Статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250515 від 15.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді № 29/07/25-12 щодо надання копії митної декларації країни екпорту – вказано, що декларацію № 25PL322080NSMRICK9 від 23.07.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060010142U0 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді № 29/07/25-13 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів – вказано, що висновок експерта № 20-37/07-2025 від 25.07.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом з митною декларацією № 25UA401060010142U0 та вже знаходиться у Відповідача.

Також, 05.08.2025 року позивач надав відповіді на повідомлення митного органу № 869964, №869967 від 04.08.2025 року відносно запитуваних документів щодо митної декларації № 25UA401060010394U6 від 04.08.2025 року та вказував наступне:

- у відповіді № 05/08/25-1 щодо надання додатків до контракту – вказано, що додаткова угода №б/н від 23.05.2025 року до контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року подана одночасно з митною декларацією №25UA401060010394U6 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді № 05/08/25-2 щодо надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів – вказано, що пункт 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахункуфактурі) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-3 щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів – вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-4 щодо того, що статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати, в графі 44 МД банківський документ відсутній – вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-5 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості – вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № TMNT20250520 від 20.05.2025 року. Висновок експерта №20-03/08-2025 від 04.08.2025 року наданий як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;

- у відповіді № 05/08/25-6 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року – вказано, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист № T-MAC 250401/14 від 01.04.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060010394U6 та він вже знаходиться у Відповідача. Наданий прайс-лист містить достатню цінову інформацію та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості;

- у відповіді № 05/08/25-7 щодо умови поставки та нібито не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі – вказано, відповідно до ст. 3 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №TMNT20250520 від 20.05.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією № 25UA401060010394U6 Відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № TMNT20250520 від 20.05.2025 року, а також лист постачальника №TMNT20250520-1 від 20.05.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару;

- у відповіді № 05/08/25-8 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № TMNT20250520 від 20.05.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-9 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) – вказано, що за контрактом №TMT20240408 від 08.04.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №TMNT20250520-2 від 20.05.2025 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-10 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № TMNT20250520 від 20.05.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №TMNT20250520-5 від 20.05.2025 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді № 05/08/25-11 щодо надання виписки з бухгалтерської документації – вказано, що статтею 5 контракту №TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № TMNT20250520 від 20.05.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 05/08/25-12 щодо надання копії митної декларації країни експорту – вказано, що декларацію № 25ROCT1970B15956J9 від 31.07.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060010394U6 та вже знаходиться у Відповідача;

- у відповіді № 05/08/25-13 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів – вказано, що висновок експерта № 20-03/08-2025 від 04.08.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом з митною декларацією № 25UA401060010394U6 та вже знаходиться у Відповідача.

У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.

Отже, надаючи оцінку підставам, що покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо умов оплати та банківських платіжних документів колегія суддів зазначає наступне.

Умови оплати визначенні статтею 5 Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року де встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Інвойсами TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення).

На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

Митному органу надані листи-відповіді ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 29/07/25-3 від 29.07.2025 року, № 29/07/25-4 від 29.07.2025 року, № 05/08/25-3 від 05.08.2025 року, № 05/08/25-4 від 05.08.2025 року, у яких вже зазначена відповідна інформація.

Відповідно до позиції Верховного суду , наведеної у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 1.380.2019.004890 щодо висновку контролюючого органу про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, суди встановили, що він є безпідставним, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Тоді як укладений позивачем контракт купівлі-продажу №1 від 07.05.2018 передбачає післяоплату. Тобто, подати докази оплати на момент прийняття оскаржуваних рішень у позивача не було можливості, про що було зазначено відповідачу у відповідь на вимоги про надання платіжних документів.»

Вказана позиція також кореспондується із висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 27.02.2025 року у справі № 300/784/24.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах колегія суддів відхиляє, оскільки спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання, що узгоджується з позицією Верховного суду . викладеною в постанові від 08 липня 2022 року по справі № 815/1718/16.

Щодо висновку експерта.

Так, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року.

Незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16, від 16 червня 2023 року у справі № 825/2410/16, від 31 липня 2024 року у справі № 815/2564/18 (розгорнуто наведені у додатку Релевантна практика).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

Тому, доводи апелянта в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо цінової інформації відносно вартості товару, а саме того , що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20 щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з оглядуна наступне: термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, каталог, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 28.02.2024 року у справі № 815/1460/18.

Щодо умови поставки та включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, при визначенні митної вартості витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням додаються тільки тоді, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті.

Враховуючи п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України.

Відповідно до абз. 1,2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010.

Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі»

Отже, поставка товарів здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010 згідно умови поставки, яку сторони визначають, узгоджують та вказують у відповідному інвойсі.

В Інвойсах № TMNT20250515 від 15.05.2025 року та № TMNT20250520 від 20.05.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу УКРАЇНА.

Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України.

Згідно пп 2 пункту 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 02.05.2023 року у справі № 813/2658/16.

Отже, оскільки товар поставлявся на умовах, Ukraine за рахунок продавця, а вартість фрахту була включена до собівартості товару, у позивача був відсутній обов`язок з надання на підтвердження заявленої митної вартості додаткових документів щодо вартості перевезення, логістики, вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов`язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов`язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року.

Відповідачу одночасно з митними деклараціями позивачем надані листи постачальника №TMNT20250515-1 від 15.05.2025 року, №TMNT20250520-1 від 20.05.2025 року , в яких вказано, що вони видані щодо Контракту та щодо інвойсів №TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року та зазначено : «Повідомляємо, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №TMNT20250515 від 15.05.2025 року/ № TMNT20250520 від 20.05.2025 року вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару».

Отже, листами постачальника №TMNT20250515-1 від 15.05.2025 року, №TMNT20250520-1 від 20.05.2025 року також підтверджено, що за конкретними інвойсами №TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року та за конкретним Контрактом у вартість товару включено вартість перевезення, логістики, вантажнорозвантажувальних робіт.

Також, позивачем до митного органу надані Калькуляції собівартості № TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року, відповідно до яких до ціни товару включено вантажні перевезення (Freight transportation).

Крім того , позивачем надавались автотранспортні накладні (CMR) № 8569 від 23.07.2025 року, № 8455 від 30.07.2025 року, у графі 5 яких міститься пряме посилання на інвойси №TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року, в яких визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Тобто , СMR № 8569 від 23.07.2025 року, № 8455 від 30.07.2025 року чітко вказують всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме: У графі 4 CMR місцем навантаження товару є GDANSK, POLAND/ CONSTANTA, ROMANIA. У графі 3 CMR місцем розвантаження є Україна, що узгоджується з умовами ст. 3 Контракту та інвойсами №TMNT20250515 від 15.05.2025 року, № TMNT20250520 від 20.05.2025 року.

Тобто, Польща/Румунія було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов вже до названого (кінцевого) місця призначення в Україну, що відповідає умовам поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Дані CMR № 8569 від 23.07.2025 року, № 8455 від 30.07.2025 року кореспондуються з усіма іншими наданими документами на підтвердження включення витрат за п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МКУ у ціну товару до кінцевого місця призначення – України.

Такж, колегія суддів звертає увагу , що у Коносаментах № UTRUST25050337 від 17.05.2025 року, № COSU6417461550 від 23.05.2025 року зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування/пов`язаних із транспортуванням до ціни товару.

Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що товар поставлявся на умовах CPT Kharkiv, Ukraine за рахунок продавця, тому колегія суддів вважає , що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції .

З матеріалів справи вбачається , що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару.

Як убачається з оскаржуваного рішення, джерелом інформації для його прийняття стала наявна в митному органі цінова інформація з бази ЄАІС.

Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.

Так, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що такі не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем вказано лише номери та дати митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

В матеріалах справи відсутні будь – які відомості чи пояснення митного органу щодо того, яка інформація була використана при коригуванні митної вартості.

Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного суду від 07 травня 2025 року у справі №560/1787/23 та від 23 квітня 2025 року у справі № 160/12189/24.

Відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає , що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості є необґрунтованим.

Крім того, наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

При цьому, наявність у вказані системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 27.02.2025 по справі №300/784/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку митний орган не довів наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару №UA401060/2025/000056/2 від 29.07.2025 року , №UA401060/2025/000057/2 від 05.08.2025 року та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000146 від 29.07.2025 року, №UA401060/2025/000151 від 05.08.2025 року є необґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду, зазначені в апеляційній скарзі з підстав того, що по-перше, оцінка допустимості та належності доказів є виключною компетенцією суду, який розглядає по суті, а по-друге, колегія суддів враховує приписи ч.5 ст. 242 КАС України, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат апеляційна скарга жодних доводів незгоди не містить.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/22517/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий