Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №520/1223/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 р. Справа № 520/1223/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. (ухвалене суддею Полях Н.А.) по справі № 520/1223/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех» (в подальшому – ТОВ «НВДЦ «Агротех») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило: скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.12.2024 р. № 3028; зобов`язати Головне Управління ДПС в Харківській області виключити ТОВ «НВДЦ «Агротех» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач – Головне Управління ДПС в Харківській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «НВДЦ «Агротех» є платником податку на додану вартість, зареєстроване 18.01.2012 р., видами діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.46 Розведення свиней; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Загальна вартість основних фондів підприємства складає 26902690,08 грн. На балансі підприємства наявні легкові та вантажні автомобілі, комбайни, трактори, причепи, самохідні шасі та безліч іншої техніки, яка використовується у господарській діяльності підприємства. Підприємство обробляє сільськогосподарські угіддя площею 1 539,2 га, з них 436,5 га згідно державного акту постійного користування, 289,3 га на умовах оренди земельних ділянок (паїв), 813,4 га куплені посіви незавершеного у ДП "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат".

Господарство забезпечене виробничими приміщеннями, в т.ч. складськими для зберігання врожаю сільськогосподарських культур та сільськогосподарською технікою для виконання повного технологічного циклу по вирощуванню сільськогосподарських культур та її обробки.

Господарство вирощує зернові та технічні культури для реалізації, як товарного зерна, так і насіння для власного використання і для продажу Середньооблікова чисельність штатних працівників за листопад 2024р. - 7 чоловік, що підтверджується витягами про наявність в користуванні земельних ділянок, про наявність нерухомого майна, оборотно-сальдову відомість по рах. 10, форму 20 ОПП (нерухомість), форму 20 ОПП (техніка), перелік наявних штатних посад на 2024 рік.

Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.12.2024 р. № 3028, відповідно до якого зазначено ТОВ «НВДЦ «АГРОТЕХ» відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податковим органом встановлені взаємовідносини з ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» код ЄДРПОУ 43622380, яке було наділене статусом ризиковості починаючи 05.11.2024 р. Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по придбанню товарів за кодом УКТЗЕД 2710194300.

Не погодившись з рішенням відповідача про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання контролюючого органу виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Суд апеляційної погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 р. № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 р.), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно із п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Аналіз вищевказаних вимог законодавства вказує, що питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, чинним законодавством установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений постанові Верховного Суду від 14.05.2025 р. у справі № 260/3479/24.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «НВДЦ «Агротех» (Покупець) та ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 121 від 11.09.2024 р. паливно мастильних матеріалів: бензину, дизельного палива, скрапленого газу.

Відповідно до п.п. 3.1 Договору загальна вартість (ціна) Договору не обмежується і складається з окремих партій, що підлягають поставці.

На виконання зазначених умов договору, ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» здійснені поставки паливно мастильних матеріалів у вересні 2024 року, зокрема, здійснено 3 поставки, що підтверджується видатковими накладними від 24.09.2024 р. № 2276 на суму 500400 грн., № 2277 на суму 929700 грн. № 2278 на суму 420300 грн. У жовтні 2024 року відбулось 2 поставки паливно мастильних матеріалів, що підтверджується видатковими накладними від 23.10.2024 р. № 2680 на суму 1338795 грн., № 2682 на суму 1361205 грн.

Паливно мастильних матеріали використовувались у процесі експлуатації легкових та вантажних автомобілів, комбайнів та тракторів, за допомогою яких позивач здійснює господарську діяльність.

Позивачем на підтвердження господарської операції разом із поясненнями до контролюючого органу були надані наступні документи: перелік наявних штатних посад ТОВ «НВДЦ «АГРОТЕХ» на 2024 рік; копія повідомлення форми 20-ОПП; копія договору з ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98»; копії видаткових накладних за вересень-жовтень 2024 року; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98»; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що вказані документи мають дефекту форми, змісту або походження, які відповідно до ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 22.07.2025 р. у справі № 320/27091/23.

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення його контрагентів, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не конкретизовано перелік документів, які позивачу необхідно надати та не вказано за який саме період документи з контрагентами необхідно надати.

Судовим розглядом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на докази, на підставі яких відповідачем зроблені висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а лише вказано, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 р. у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 р. у справі № 320/13271/20.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача протиправне, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання контролюючого органу виключити позивача з переліку ризикових платників податків, оскільки оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2024 р. – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. по справі № 520/1223/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич