Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №357/10001/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10001/25

Провадження № 2/357/449/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені з прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 248 757 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі ДВС у Білоцерківському районі Київської області знаходився виконавчий лист по справі № 2-1925 від 08.05.2011 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 /4 частини з усіх видів заробітку(доходу), щомісячно, починаючи з 17.03.2011 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухилявся від обов`язку, щодо сплати аліментів, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 01.06.2025 року становила 248 757 грн. Позивач стверджує, що відповідач протягом всього часу виконання рішення суду порушував свої зобов`язання, деякий час взагалі не сплачував аліменти, а тому позивач має право на отримання неустойки у розмірі 1 відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Позивач здійснила розрахунок неустойки у відповідності до норм СК України, вказуючи, що пеня складає суму 3 209998,13 грн., але просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі боргу по аліментах, а саме в сумі 248 757 грн.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 15.08.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку спрощеного провадження, призначив справу до розгляду.

21.11.2025 року відповідно до п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів даної цивільної справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, новою суддею визначено Ярмолу О.Я.

27.11.2025 суддя Ярмола О.Я. прийняла до провадження дану справу та призначила розгляд на 14.01.2026 року.

Позивач в судовому засіданні підтримала позов.

Відповідач позов не визнав.

З`ясувавши позицію учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 2-1925 з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання їхньої дитини, в розмірі 1 /4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 17.03.2011року, до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист з виконання вказаного рішення по справі № 2-1925 знаходиться на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, ВП № 28414090. Наведене підтверджено Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру боржників.

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця від 11.06.2025року №128010, заборгованість відповідача, за період з березня 2011 до 01.06.2025, складає 248757 грн.

Відповідач суду повідомив, що в періоди з вересня 2012 по травень 2017, з жовтня 2017 по березень 2021, та деякий період в 2023 , він перебував в місцях позбавлення волі, реально відбував покарання. Позивач обізнана щодо перебування ОСОБА_2 в місцях позбавлення волі.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із найголовніших та найважливіших обов`язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. А згідно ч. 3 вказаної статті, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно вимог ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 визначено, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Отже, така відповідальність може бути застосована лише за наявності вини боржника, яку необхідно довести. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна.

Відповідач в судовому засіданні вказав причиною невиконання ним рішення суду про стягнення аліментів – це періодичне перебування в місцях позбавлення волі, та неможливістю працювати, отримувати дохід, сплачувати аліменти.

В даному випадку, суд виходить з того, що хоча відповідачем не надано письмових доказів відсутності його вини щодо виникнення боргу по аліментах, зокрема, відповідач не надав копії вироків чи довідок в підтвердження перебування у ВК без трудової діяльності, однак позивач була обізнана щодо перебування відповідача в місцях позбавлення волі, та як стягувач у ВП, мала можливість повідомити ДВС щодо місця знаходження відповідача, надати докази про доходи відповідача, довести винну поведінку, а державний виконавець зобов`язаний був вжити всіх заходів щодо виконання рішення суду, зокрема, періодично з`ясовувати місце знаходження боржника та перевірити його дохід. Суду не надано доказів в підтвердження направлення державним виконавцем виконавчого листа за місцем перебування ОСОБА_2 у виправних колоніях.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, вимога позивача про стягнення неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів підлягає до часткового задоволення.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).

В даному випадку, позивач обрахувала пеню та надала відповідний розрахунок. Пеня за вказаний період становить 3209998,13 грн.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 20.07.2020р. по справі № 362/4462/16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованістю зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, з урахуванням даних щодо заборгованості по аліментам, що були сформовані відділом державної виконавчої служби, та згідно вимог ч. 1 ст. 196 СК України де вказано, що розмір пені обмежено 100 % заборгованості, суд вважає вірним обрахування пені в розмірі самої заборгованості по аліментах.

З огляду наведеного, враховуючи пояснення сторін, належне виконання відповідачем свого обов`язку по сплаті аліментів протягом останнього року, суд вважає, що існують підстави для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментних платежів, оскільки у відповідача відсутня вина у виникненні заборгованості в період його перебування в місцях позбавлення волі, а отже відсутній умисел на ухилення від сплати заборгованості за аліментами. Тобто, в судовому засіданні спростовано презумпцію вини платника аліментів за період з вересня 2012 року по березень 2021 року.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 761/893/23.

Таким чином, враховуючи відомості по розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (довідка №128010 від 11.06.2025), станом на 01.03.2021 розмір боргу відповідача становив 101143,25 грн., а отже підлягає до стягнення заборгованість по аліментам в сумі 147 613 грн. 75 коп. (248757-101143,25 = 147613,75)

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на відповідача покладаються судові витрати у справі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить – 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 76, 79, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /РНОКПП НОМЕР_2 / пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 147613 грн 75 коп ( сто сорок сім тисяч шістсот тринадцять гривень сімдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , /РНОКПП НОМЕР_1 / в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

В решті вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована : АДРЕСА_1 /

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , /РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований : АДРЕСА_2 /

Повний текст рішення виготовлено 19.01.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола