Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №292/742/25 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/742/25

Провадження № 2/292/480/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року селище Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

Головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року позивач ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 29 325,00 грн. та судові витрати у розмірі 3028 грн., а також витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 7 100 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22листопада 2024 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8795725, (надалі - Договір позики), згідно умов якого останньому надано в кредит грошові кошти в сумі 17000,00 грн., на погоджених умовах Договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов"язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики. Договір підписано електронним підписом та в день його укладення відповідачу перераховані кошти на його банківський картковий рахунок.

Всупереч чинному законодавству та умовам договору ОСОБА_1 належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого станом на 12.05.2025 має заборгованість в розмірі 29 325 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01 серпня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шелудько О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позову ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

07 серпня 2025 року від представника позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Стеценка М.В. надійшла відповідь на відзив, в якому просив поновити строк та прийняти відповідь на відзив по цивільній справі № 292/742/25 та долучити до матеріалів справи, задовольнити позовні вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 в повному обсязі. 15 серпня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шелудько О.О. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких вона просить долучити додаткові пояснення до матеріалів справи, у задоволенні позову ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

25 листопада 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шелудько О.О. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких вона просить позовні вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково у розмірі 17 051,00 грн., стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, просить розглянути справу без його участі.

Відповідач у судові засідання призначені на 05.08.2025, 24.09.2025, 13.10.2025, 23.10.2025, 17.11.2025, 16.12.2025 та 12.01.2026, не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - адвокат Шелудько О.О. в судовому засіданні позов, заявлений до ОСОБА_1 , визнала частково у розмірі 17051 грн., щодо стягнення судового розміру, витрат на правову допомогу, покладалася на розсуд суду, з посиланням на додаткові письмові пояснення, надані суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 22.11.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8795725.

За умовами договору відповідач отримав суму позики у розмірі 17000,0 грн. строком на 30 днів, процентна ставка /день - 0,75 % (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 5,00 %, пеня за день - 5,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1186,17%, орієнтовна загальна вартість кредиту 20825,00 грн., дата надання позики - 22.11.2024, дата повернення позики (останній день) - 21.12.2024.

Додатком до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8795725 від 22.11.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом вищевказаним одноразовим ідентифікатором 660218.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), ОСОБА_1 надано споживчий кредит на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 17000,00 грн., строком 30 днів. Процентна ставка 0,75% в день, відсотків річних -3,64%. Комісія за надання кредиту - 22,21 % від суми кредиту 3775,70 грн. Загальні витрати за кредитом - 3825,00 грн.. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 20825,00 грн.. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 1186,17 грн.. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення - 1 платіж в розмірі 20825,00 грн в кінці строку дії договору. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов"язань за договором про споживчий кредит: пеня - 5,00% в день. Процентна ставка за понадстрокове користування, яка застосовується при невиконанні зобов"язання щодо повернення кредиту - 5,00% в день .

Згідно довідки про укладення договору (ідентифікацію) складену ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ОСОБА_1 підписав укладений договір № 8795725 від 22.11.2024 одноразовим ідентифікатором - 660218, який направлено 22.11.2024 о 18:00 на електронну пошта - ІНФОРМАЦІЯ_2.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 8795725 від 22.11.2024 складеного ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", вбачається, що ОСОБА_1 за період з 22.11.2024 по 12.05.2025 має заборгованість в сумі 29325 грн. 00 коп., яка складається із: заборгованості за тілом позики - 17000 грн.; заборгованості за процентами - 49 грн. 30 коп.; проценти за понадстрокове користування - 8500 грн. 00 коп. заборгованості по комісії - 3775 грн. 70 коп.

Як вбачається з повідомлення ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 14.05.2025, останній прийняв до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та завершення платіжної операції: Дата 22.11.2024; Номер платежу 3b6f3a62-1ee0-494e-bd82-069f0ef279525; Сума 17000,00 грн.; Отримувач Красуцький Вадим -ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду надано інформацію з АТ КБ «Приват Банк», з якої вбачається, що на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Згідно наданої банком виписки по рахункам ОСОБА_1 , за період з 22.11.2024 по 25.11.2024 сума зарахувань на вище вказаний особовий рахунок ОСОБА_1 становить 17000,00 грн.. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, яка відповідачем не спростована.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У справі встановлено, що договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8795725 від 22 листопада 2024 року укладено між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 22.11.2024 ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕАГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" договору позики №8795725 з відповідачем в електронному вигляді відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який направлений відповідачу на вказану ним електронну пошту.

ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов"язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме відповідачу надано грошові кошти в розмірі 17000,00 грн., шляхом перерахування 22.11.2024 на його банківську картку № НОМЕР_1 .

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики, грошові кошти не повернув та відсотки за їх використання не сплатив, внаслідок чого згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 становить 29325 грн. 00 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 17000,00 грн.; заборгованості за процентами - 49 грн. 30 коп.; проценти за понадстрокове користування - 8500 грн. 00 коп; комісія - 3775 грн. 70 коп.

Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки частина з них нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст.252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 2.2.2. договору надання коштів у кредит, ОСОБА_1 надано кредит на 30 днів, тобто з 22.11.2024 по 21.12.2024 включно. Відповідно до вказаного строку відповідачв мав повернути позивачу кредит та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

У той же час, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом по 31 грудня 2024 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 30 днів. Останнім днем строку кредиту та відповідно нарахування відсотків є 21 грудня 2024 року.

Однак, зважаючи на те, що строк кредиту сплив 21 грудня 2024 року, суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані проценти після 21 грудня 2024 року на загальну суму 8500,00 грн.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики.

Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум позики матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку позики.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти, нараховані в період строку позики з 22.11.2024 по 21.12.2024 (30 днів) на загальну суму 51 грн., з розрахунку - 30х0,01%х17000,00 грн.

Отже, за договором надання коштів у кредит №8795725 від 22.11.2024 з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 17051,00 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 17000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 51,00 грн..

Щодо вимог про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2024 року, укладеному між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та АО "Правовий Курс", клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі і на умовах, передбачних договором.

Розділом 4 договору передбачено, що отримання винагороди адвокатським об`єднанням за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення, ступінь складності правових питань, що стосуються доручення, необхідність виїзду у відрядження, тощо. Після належного виконання доручення АО надає акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно додатку №2 до Договору №0924-1 про надання правничої допомоги від 02 вересня 2024 року, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договорам, боржник - ОСОБА_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі наданої правничої допомоги за довогором про надання правничої допомоги №0924-1 від 02 вересня 2024 року, адвокатське об`єднання надало позивачу юридичні послуги, серед яких: складання проекту позовної заяви ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 та представництво в суді першої інстанції, на загальну вартість 7100,00 грн.

Отже, адвокатом Стеценком М.В., який є керуючим партнером адвокатського об`єднання, подавав та підписував позовну заяву, надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7100 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що відповідач не заперечувала проти заявлених вимог, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, з огляду на відсутність зі сторони відповідача будь-яких заяв з приводу заперечень щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7100 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3028 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (17051/29325)х3028 = 1760 грн. 63 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8795725 від 22.11.2024 в розмірі 17051,0 грн. (сімнадцять тисяч п`ятдесят одна гривня 00 копійок) .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1760,63 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят) грн.63 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн. (сім тисяч сто гривень 00 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя О. В. Гуц