Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 січня 2026 р.
Справа: №200/5658/25
Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2026 року справа №200/5658/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 200/5658/25 (головуючий суддя у І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025, яким відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період строкової військової служби з 06.07.1979 по 21.05.1981;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести з 30.06.2025 із призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та виплатити недоотримані кошти.
В обґрунтування позову зазначив, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо проведення перерахунку пенсії у зв`язку з переведенням з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 відмовлено у переведенні позивача на інший вид пенсії через відсутність необхідного стажу роботи. Також відповідачем протиправно не зараховано до стажу державної служби позивача період строкової служби в Радянській Армії з 06.07.1979 по 21.05.1981.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційне право на отримання пенсії в належному розмірі, у зв`язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2025 про перехід на пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу" із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, періоду строкової військової служби з 06.07.1979 по 21.05.1981.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» визначене Законом № 889.
Основним критерiєм, який визначає підстави для зарахування того чи iншого перiоду роботи особи на посадi державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсiй вiдповiдно до статті 37 Закону № 889 є встановлення за займаною посадою вiдповiдного рангу.
Станом на 01.05.2016 стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить 08 років 03 місяці. Для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 підстави відсутні.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 30.06.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 04.07.2025 о/р НОМЕР_2 .
В обґрунтування підстав відмови у вказаному рішенні зазначено, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 працював на посаді державної служби в Територіальному управлінні державної судової адміністрації України в Донецькій області. Стаж державної служби, обчислений згідно трудової книжки, станом на 01.05.2016 становить 8 років 3 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з наданими новими довідками про складові заробітної плати державного службовця.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що записами трудової книжки та військового квитка підтверджується, що позивач у період з 06.07.1979 по 21.05.1981 проходив строкову службу в лавах Радянської Армії, а згідно з абзацем 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229).
Пунктом 4 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Так, статтею 46 цього Закону визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Системний аналіз цих норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» №3 723 та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 , військового квитка НОМЕР_4 позивач у період з 06.07.1979 по 21.05.1981 проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 (далі - Порядок №283) документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Крім того, згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, відповідно до якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З аналізу вказаних законодавчих норм слідує, що період проходження військової служби зараховується до стажу державної служби.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.11.2018 року №686/8090/17.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу державної служби позивача період проходження строкової військової служби з 06.07.1979 по 21.05.1981.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 200/5658/25 – залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 200/5658/25 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 19 січня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 19 січня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua