Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №500/6470/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6470/25

19 січня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.10.2025 №UА403020/2025/000067/1.

Позов обґрунтовано тим, що 23.10.2025 через уповноваженого представника позивачем до Тернопільської митниці подано митну декларацію (далі МД) №25UA403020012879Ul, за результатом перевірки якої, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України (далі МК України), було прийнято оскаржуване рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів від 27.10.2025 №UА403020/2025/000067/1.

Позивач вказує, що митний орган необґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з яким визначив митну вартість товарів за резервним методом у зв`язку з тим, що подані декларантом до митного оформлення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та підтверджують митну вартість товару. Такі висновки відповідача є хибними, бо агентом з митного оформлення було надано усі документи, які однозначно підтверджують усі числові значення митної вартості, подання яких передбачено вимогами частини другої статті 53 МК України, а посилання в оскаржуваному рішенні на неподання документів, які підтверджують заявлену митну вартість, не відповідає дійсності. Приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо посилань митного органу на те, що згідно рахунку вартість транспортного засобу становить 14 982,35 CHF, а до митного органу надано платіжний документ про сплату 14 900 CHF, що не відповідає вартості згідно рахунку-фактури від 28.08.2025, а також того, що до митного органу було надано ще один платіжний документ б/н, який, на думку відповідача, не може являтись доплатою за придбання транспортного засобу, оскільки сума цієї доплати становить 5 396, 00 CHF, то позивач пояснює таким.

Разом з МД до митного органу подавалися два платіжні документи про сплату 20296,00 CHF, що підтверджують оплату рахунків №354247 та №355374, враховуючи коригування (повернення ПДВ) на підставі рахунків №354231 та №352625. За виставленими рахунками до сплати підлягала сума 20 295,05 CHF. При цьому рахунок №354247 був виставлений на суму 16195,90 CHF, №355374 - на суму 4285,35 CHF, у той час як коригування (повернення ПДВ) №354231 - на суму 145,95 CHF та №352625 - на суму 43,25 CHF. Загальна сума, яка мала бути сплачена (перерахована) за рахунками №354247 та №355374, враховуючи коригування (повернення ПДВ) №354231 та 352625, мала складати 20 295,05 CHF (16195,90 CHF + 4285,35 СНЕ - 145,95 CHF - 43,25 CHF).

У зв`язку з цим позивач зазначає, що посилання митного органу на розбіжності чи суперечності не заслуговують на увагу. Вказана у договорі купівлі-продажу ціна транспортного засобу в сумі 18 100 євро (еквівалент 16696,05 CHF), при ціні придбання його на аукціоні - 16 195,90 CHF, є економічно обгрунтованою та вигідною для продавця, що, в свою чергу, спростовує посилання відповідача на те, що продавець за договором, нібито, отримав прямі фінансові збитки, а сама операція з продажу автомобіля була невигідною.

З наведених підстав позивач вважає протиправним рішення про коригування митної вартості. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. Зазначає, що 23.10.2025 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД № 25UA403020012879U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: легковий автомобіль, бувший в користуванні: марка: VOLKSWAGEN; модель: T6 MULTIVAN. Декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) від 02.09.2025 CARAUKTION, із якого вбачається, що продавцем товару є CARAUKTION AG, а покупцем - AVTO-DIM TERNOPIL, Yuriy Pokotilo. Вартість транспортного засобу згідно з вказаним рахунком-фактурою (інвойс) становить 14 982, 35 CHF без ПДВ (із ПДВ сума становить 16 195, 90 CHF). Згідно наданого до митного оформлення платіжного документа оплату за транспортний засіб на користь продавця CARAUKTION AG здійснив Shtonyk Liubomyr в сумі 14 900 CHF. Сплачена за даним платіжним документом сума (14 900 CHF) не відповідає вартості даного транспортного засобу, вказаній у рахунку-фактурі (інвойс) від 02.09.2025 (14 982,35 CHF). До митного оформлення декларантом надано ще один платіжний документ, в якому платником зазначено Svyt Roman, проте цей платіжний документ неможливо ідентифікувати з даною покупкою товару, оскільки сума доплати становить 5 396, 00 CHF, що в загальній сумі платежів згідно двох платіжних документів становить 20 296 CHF. Загальна сума платежів є більшою за суму зазначену в рахунку-фактурі (інвойс) від 02.09.2025. Також жодних доручень, наданих AVTO-DIM TERNOPIL громадянам Shtonyk Liubomyr та Svyt Roman, які виступали платниками в зазначених платіжних документах, до митного оформлення надано не було; до митного оформлення декларантом надано фактуру від 09.10.2025 № б/н, де продавцем товару є AVTO-DIM TERNOPIL, а покупцем - Tsybulskyi Oleksandr, вартість транспортного засобу згідно даної фактури становить 18 100 євро, що є меншою від вартості транспортного засобу, зазначеної у рахунку-фактурі (інвойс) від 02.09.2025 та платіжних документах. Дана операція є необгрунтованою, оскільки підприємство, основним видом діяльності якого є придбання транспортних засобів з метою їхньої подальшої перепродажі, отримує прямі фінансові збитки, що є економічно недоцільним

Представник відповідача вказує, що наведені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості транспортного засобу. Додатково документи декларантом не подавалися, тому Тернопільською митницею прийнято оскаржуване рішення, яке містить підстави не прийняття митної вартості товару за ціною договору. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно з витягом з mobile.de з врахуванням транспортних витрат на рівні 29 699 євро.

Тернопільська митниця вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті оскаржуваного рішення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 04.12.2025 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

23.10.2025 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403020012879U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: легковий автомобіль, бувший в користуванні: марка: VOLKSWAGEN; модель: T6 MULTIVAN; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; робочий об`єм: 1968 см3; потужність 150 кВт; тип двигуна: дизельний; № двигуна: не визначено; календарний рік виготовлення: 2021; модельний рік виготовлення: 2021; колісна формула: 4x4; загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; автомобіль викуплено на автоаукціоні CARAUKTION в Швейцарії, пошкджено ЛФП по периметру кузова, забруднено та потерто салон і сидіння, показник одометра становить 203057 км; призначений для використання по дорогах загального користування, для перевезення пасажирів. Торговельна марка: VOLKSWAGEN. Виробник: VOLKSWAGEN AG - Німеччина/DE.

До даної митної декларації відповідно до відомостей графи 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) - Invoice CARAUKTION № 354247 від 02.09.2025;

автотранспортна накладна № б/н від 11.10.2025;

декларація про походження товару № 224.578.740 від 30.07.2021;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 224.578.740 від 30.07.2021;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №б/н від 23.10.2025;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) - договір купівлі- продажу № б/н від 09.10.2025;

договір про надання послуг митного брокера № 579 від 10.10.2025;

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № 009211966 від 01.06.2023;

інші некласифіковані документи - довідка екологічних норм № 100878 від 23.10.2025;

інші некласифіковані документи - фото транспортного засобу від 23.10.2025;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України GJ 331212 від 29.04.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

У подальшому 24.10.2025 Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Надалі 27.10.2025 уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням надіслано ще одну вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: згідно наданої до митного органу фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247 продавцем товару є CARAUKTION AG, Tiergartenstrasse 1, Postfach 8852 Altendorf, а покупцем AVTO-DIM TERNOPIL, Yuriy Pokotilo, KRUSHELNITSKA 55/55, UA - 46022 TERNOPIL. Вартість транспортного засобу становить 14 982,35 CHF. Проте згідно наданого до митного органу платіжного документу б/н оплату здійснювала третя особа, а саме Shtonvk Liubomyr, Protasevycha 4, 46000 Ternopil. Крім того, сума яка була сплачена даною особою становить 14 900 CHF, що не відповідає вартості даного транспортного засобу згідно фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247. Також, до митного органу було надано ще один платіжний документ б/н, де платником є Svvt Roman, Molodichna 19, 46000 Ternopil. Цей платіжний документ не може являтись доплатою за придбання транспортного засобу, оскільки сума цієї доплати становить 5 396,00 CHF. Сума платежів згідно двох платіжних документів становить 20 296 CHF, яка є більшою за суму зазначену в рахунку фактурі від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247. Доручень від AVTO-DIM TERNOPIL на громадян Shtonvk Liubomyr та Svyt Roman, що зазначені в платіжних документах надано не було.

Крім того, згідно наданої до митного органу фактури від 11.10.2025 б/н, де продавцем товару є AVTO-DIM TERNOPIL, а покупцем Tsybulskyi Oleksandr вартість транспортного засобу становить 18 100 євро. Дана сума являється меншою, ніж вартість транспортного засобу згідно наданих до фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247 платіжних документів. Відтак сума оплати згідно цих платіжних документів від 24.10.2025 в розрахунку в грн на день оплати становить 1 063 717 грн. Дана операція є необгрунтованою, оскільки підприємство, основним видом діяльності якого є придбання транспортних засобів з метою їхньої подальшої перепродажі, отримує прямі фінансові збитки, що є економічно недоцільним. Будь-які платіжні документи згідно фактури від 11.10.2025 б/н до митного органу надані не були.

Зазначене вище може свідчити про неповноту включення витрат пов`язаних на придбання транспортного засобу, що унеможливлює визначення реальної митної вартості товару. У зв`язку з виявленими розбіжностями митний орган ще раз відповідно до частини другої статті 53 МК України просив надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а саме платіжний документ згідно фактури б/н, де платником є Tsybulskyi Oleksandr; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України пропонувалося надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково не було надано жодного документа для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000067/1 від 27.10.2025, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та підтверджують митну вартість товару: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копія митної декларації країни відправлення. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що вартість, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах щодо оцінюваного транспортного засобу є вищою за заявлену декларантом. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу додатково не надано жодних документів.

Ще у рішенні зазначено, що за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: згідно наданої до митного органу фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247 продавцем товару є CARAUKTION AG, Tiergartenstrasse 1, Postfach 8852 Altendorf, а покупцем AVTO-DIM TERNOPIL, Yuriy Pokotilo, KRUSHELNITSKA 55/55, UA - 46022 TERNOPIL. Вартість транспортного засобу становить 14 982,35 CHF. Проте згідно наданого до митного органу платіжного документу б/н оплату здійснювала третя особа, а саме Shtonyk Liubomyr, Protasevycha 4, 46000 Ternopil. Крім того, сума яка була сплачена даною особою становить 14 900 CHF, що не відповідає вартості даного транспортного засобу згідно фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247. Також до митного органу було надано ще один платіжний документ б/н, де платником є Svyt Roman, Molodichna 19, 46000 Ternopil. Цей платіжний документ не може являтись доплатою за придбання транспортного засобу, оскільки сума цієї доплати становить 5 396,00 CHF. Сума платежів згідно двох платіжних документів становить 20 296 CHF, яка є більшою за суму зазначену в рахунку фактурі від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247. Доручень від AVTO-DIM TERNOPIL на громадян Shtonyk Liubomyr та Svyt Roman, що зазначені в платіжних документах надано не було. Крім того, згідно наданої до митного органу фактури від б/н, де продавцем товару є AVTO-DIM TERNOPIL, а покупцем Tsybulskyi Oleksandr вартість транспортного засобу становить 18 100 євро. Дана сума являється меншою ніж вартість транспортного засобу згідно наданих до фактури від 28.08.2025 Invoice CARAUKTION 354247 платіжних документів. Відтак сума оплати згідно цих платіжних документів від 24.10.2025 в розрахунку в грн. на день оплати становить 1 063 717 грн. Дана операція є необгрунтованою, оскільки підприємство, основним видом діяльності якого є придбання транспортних засобів з метою їхньої подальшої перепродажі, отримує прямі фінансові збитки, що є економічно недоцільним. Будь-які платіжні документи згідно фактури від 11.10.2025 б/н до митного органу надані не були.

Підсумовуючи це, Тернопільська митниця прийшла до висновку, що заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 МК України та статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно з витягом з mobile.de з врахуванням транспортних витрат на рівні 29 699 євро.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості – за ціною договору. Проте відповідач таку митну вартість не прийняв, бо вважає, що надані декларантом позивача містять розбіжності/невідповідності, а додатково надані документи такі невідповідності не усувають.

Фактичною підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару були невідповідності у документах щодо вартості транспортного засобу (далі – ТЗ), не надані додаткові документи, які б таку підтверджували, відсутні докази оплати вартості транспортного засобу покупцем ОСОБА_1 , а надані платіжні документи свідчать про оплату рахунку іншими фізичними особами, ніж позивач, не містять доказів їх причетності до Авто-Дім і крім того, сплачені ними суми не відповідають вартості, вказаній у рахунках-фактурах.

Судом встановлено, що декларант позивача надав ряд документів разом з МД №25UA403020012879Ul на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, перелік яких наведено вище. Митну вартість визначив у сумі 18100 євро (ціна ТЗ) + 200 євро (транспортні витрати з Польщі до кордону України), тобто 18300 євро або 885 152,70 грн (а.с.83).

На підтвердження ціни ТЗ декларант позивача надав Тернопільський митниці договір купівлі-продажу від 09.10.2025, укладений між продавцем Авто-Дім, Україна, Тернопіль, та покупцем Цибульським Олександром, Україна, Тернопіль, на придбання автомобіля марки VOLKSWAGEN; модель: T6 MULTIVAN; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; 07.2021 року виробництва (а.с.21). За умовами договору вартість покупки становить: 18 100 євро (17 700 євро + 400 доларів США (доставка). Саме такі різні валюти вказані в умовах договору, які в підсумку склали 18 100 євро. У договорі зазначено, що на момент підписання договору власність, витрати та ризики, пов`язані з автомобілем, переходять до покупця. Примірник договору наданий суду не містить доказів його підписання сторонами (а.с.20).

Ще декларант позивача надав до митного органу:

рахунок (фактуру) № 354247 від 28.08.2025, за якою продавцем товару є CARAUKTION AG (Tiergartenstrasse 1, Postfach 8852 Altendorf), а покупцем Авто-Дім, Юрій Покотіло, Тернопіль, вулиця Крушельницька, 46022, на ТЗ марки VOLKSWAGEN; модель: T6 MULTIVAN; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , вартість ТЗ вказана 14 982,35 CHF, ПДВ 1 213,55 CHF, разом 16 195,90 CHF (а.с.42-43).

платіжний документ б/н про сплату третьою особою Shtonyk Liubomyr (Protasevycha 4, 46000 Ternopil) 14 900 CHF по рахунку НОМЕР_2 (а.с.50-51);

платіжний документ б/н про сплату третьою особою Svyt Roman (Molodichna 19, 46000 Ternopil) 5 396,00 CHF по рахунках 355374, 354247, 354231, 352625 (а.с.52-53).

Сума платежів згідно двох платіжних документів становить 20 296 CHF.

Позивач надав до суду разом з позовом усі чотири рахунки 355374, 354247, 354231, 352625, загальна сума по цих рахунках складає 20 670,45 CHF, що не відповідає сумі оплати згідно згаданих двох платіжних документів на суму 20 296 CHF.

При цьому спірного ТЗ стосувався лише один рахунок № НОМЕР_2 на суму 16 195,90 CHF, решта рахунків виставлені продавцем товару CARAUKTION AG покупцю Авто-Дім Тернопіль на інші товари, послуги. Так рахунок №355374 від 02.09.2025 на суму 4285,35 CHF, виставлений на транспортний засіб марки Renault KANGOO (а.с.44-45), рахунок № НОМЕР_3 від 28.08.2025 на суму 145,95 CHF, виписаний як плату за паркування для самовивозу після 20 днів з продажу ТЗ Renault KANGOO (а.с.48-49), рахунок №352625 від 15.08.2025 на суму 43,25 CHF як плату за паркування для самовивозу після 20 днів з продажу ТЗ Renault Trafic (а.с.46-47).

Враховуючи зміст вказаних рахунків, суд критично оцінює пояснення позивача про те, що загальна сума, яка мала бути сплачена (перерахована) за рахунками №354247 та №355374, враховуючи коригування (повернення ПДВ) за рахунками №354231 та №352625, мала складати 20 295,05 СНF (16195,90 CHF + 4285,35 CHF - 145,95 CHF - 43,25 CHF), позаяк рахунки №354231 та №352625 на суми 145,95 CHF та 43,25 CHF відповідно не є коригуванням ПДВ, а визначають суми до сплати Авто-Дім Тернопіль як плату за паркування для самовивозу після 20 днів з продажу інших транспортних засобів.

Отож вартість ТЗ, придбаного покупцем Авто-Дім у продавця CARAUKTION AG на підставі рахунку (фактури) № 354247 від 28.08.2025 складає 16 195,90 CHF (а.с.42-43), або 849253,07 грн за курсом CHF на 23.10.2025 - 52,4363 грн (а.с.54), або 17 557,80 євро за курсом євро на 23.10.2025 – 48,3690 (а.с.54).

За умовами договору купівлі-продажу від 09.10.2025, укладеному між продавцем Авто-Дім та покупцем ОСОБА_2 , на придбання автомобіля марки VOLKSWAGEN T6 MULTIVAN, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 вартість покупки без транспортних витрат становить 17 700 євро.

Суд акцентує увагу ще раз, що відповідно до частини другої статті 53 МК України декларант разом з МД подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Фактично із наведеного переліку позивачем як покупцем і декларантом заявленої митної вартості було надано лише один документ - договір купівлі-продажу від 09.10.2025, укладений між продавцем Авто-Дім та покупцем ОСОБА_2 (а.с.20-21), на підставі якого ним придбано оцінюваний транспортний засіб. Проте суд зазначає ще раз, що до позову долучене не підписаний такий договір ні продавцем, ні покупцем.

Інші документи (рахунки 355374, 354247, 354231, 352625, платіжні документи б/н про сплату) стосувалися Авто-Дім, Shtonyk Liubomyr і Svyt Roman відповідно.

У повідомленні від 27.10.2025 про витребування додаткових документів під час проведення консультацій митний орган зазначив про розбіжності в числових значеннях поданих до митного оформлення документах, а також враховуючи ціну придбання ТЗ Авто-Дім та подальший продаж покупцю ОСОБА_1 фактично без отримання прибутку, підставно витребовував докази сплати коштів покупцем ОСОБА_1 покупцю за ввезений на митну територію України ТЗ.

При цьому, нормами частини 21 статті 58 МК України визначено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватись обчисленню та підтверджуватись документально.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У спірному випадку позивач не надав жодного з додатково витребуваних документів митному органу, які б підтвердили ціну товару, а ті документи, що були подані містили розбіжності. Тому суд погоджується з твердженням представника Тернопільської митниці про те, що позивачем не було документально підтверджено таку складову митної вартості товарів як фактурна вартість товару - ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, оскільки до митного оформлення ним не подавалися жодні платіжні документи (прихідний касовий ордер, касовий чек, товарний чек, платіжний (або банківський) документ, що підтверджує факт оплати за транспортний засіб чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина), які б свідчили про факт здійсненої оплати згідно договору купівлі-продажу від 09.10.2025 при наявності розбіжностей у поданих інших документах і обґрунтованих сумнівів щодо заниження митної вартості.

На переконання суду у розглядуваному випадку митний орган належно обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару, вказавши чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

При цьому суд враховує і постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23, в яких Суд наголошув, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Проте у спірному випадку надані документи стосовно вартості ТЗ містили розбіжності, а тому, на переконання суду, саме за обставин цієї справи відповідач підставно витребовував докази сплати коштів саме декларантом за ТЗ.

Виходячи з наведеного правового регулювання порядку визначення митної вартості товарів та сумнівів митного органу щодо визначеної вартості позивачем через розбіжності у поданих до митного оформлення разом з МД документах, та неподання окремих документів, та беручи до уваги мотиви позову, суд зазначає, що такі не спростовують правомірність прийняття Тернопільською митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2025 №UА403020/2025/000067/1.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, наведені норми процесуального закону не звільняють позивача від обов`язку у позовній заяві зазначати обґрунтовані доводи як підставу позовних вимог в межах мотивів оскаржуваного рішення.

У задоволенні позовних вимог слід відмовити. У зв`язку з відмовою у позові відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Тернопільської митниці (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46400, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.