Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №400/6215/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №400/6215/25

Суддя: Лісовська Н. В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 р. № 400/6215/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі – Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні рапорту на звільнення на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що оформлені листом про відмову від 17.05.2025 року;

- зобов`язання повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п. «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті 26 вказаного Закону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком з числа осіб з інвалідністю II групи.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, який подав рапорт на звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідними медичними документами. Відповідач відмовив в задоволені рапорту, оскільки за батьком Позивача нібито можуть здійснювати догляд його онуки. Вважаючи дії Відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту на звільнення протиправними, Позивач звернувся до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 р. позовну заяву залишено без руху.

Недоліки позовної заяви Позивач усунув своєчасно і належним чином.

Ухвалою від 23.06.2025 р. суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

08.07.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач, зокрема, зазначив, що батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, що має членів сім`ї другого ступеня споріднення, зокрема такими є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які приходяться онуками батька Позивача. Узв`язку з зазначеним вище, для звільнення Позивача з військової служби через сімейні обставини, зокрема у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, відповідно до ч. 12 ст. 26 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу», правові підстави відсутні.

Ухвалою суду від 12.08.2025 р. замінено відповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) – на його правонаступника – Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану у Військовій частині НОМЕР_2 .

Позивач звернувся на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю догляду за батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особою з інвалідністю ІІ групи, який потребує постійного догляду, що підтверджується відповідними медичними документами.

До рапорту Позивач долучив копії таких документів:

- копію паспорту та РНОКПП Позивача, копія довідки про реєстрацію місця проживання Позивача, копія свідоцтва про народження Позивача, копія повного витягу про народження Позивача, копія свідоцтва про одруження батьків Позивача, копія паспорта батька Позивача, копія повного витягу про народження брата Позивача, копія свідоцтва про смерть брата Позивача, копія довідки до акту огляду МСЕК батька Позивача, копія відповіді від обласного центру МСЕК на підтвердження групи інвалідності батька Позивача, копія виписки з амбулаторної картки батька Позивача, копія висновку ЛКК №940 відносно батька Позивача, копія виписки з амбулаторної картки матері Позивача, копія висновку ЛКК №941 відносно матері Позивача.

Позивач зазначив, що є причина на звільнення з військової служби, а саме необхідність здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_2 , , який є особою з інвалідністю ІІ групи, який потребує постійного догляду. Інших членів сім`ї, які б могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 немає. Мати, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є пенсіонеркою, людиною похилого віку (74 роки) та також потребує постійного догляду, що підтверджується висновками ЛКК №941. Брат Позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

Листом від 17 травня 2025 року за №1594/3/2057 Позивача було проінформовано про прийняте рішення про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з наявністю членів сім`ї другого ступеню споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за батьком Позивача (згідно Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження), а саме:

- онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- онука ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- онука ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.

За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

В свою чергу за нормами абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин; під час дії воєнного стану через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція, в редакції чинні й на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (далі - Додаток № 14).

Так пункт 5 вказаного Додатку визначає, що з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин.

В контексті встановлених обставин справи слід вказати, що норми пп. "г" п. 2 ч. 4 та п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначають обов`язковими підставами для звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану сукупність двох умов, а саме: 1) необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, 2) відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Так судом встановлено, що Позивач звернувся на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю догляду за батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особою з інвалідністю ІІ групи, який потребує постійного догляду, що підтверджується відповідними медичними документами.

До рапорту Позивач долучив копії таких документів: копію паспорту та РНОКПП Позивача, копія довідки про реєстрацію місця проживання Позивача, копія свідоцтва про народження Позивача, копія повного витягу про народження Позивача, копія свідоцтва про одруження батьків Позивача, копія паспорта батька Позивача, копія повного витягу про народження брата Позивача, копія свідоцтва про смерть брата Позивача, копія довідки до акту огляду МСЕК батька Позивача, копія відповіді від обласного центру МСЕК на підтвердження групи інвалідності батька Позивача, копія виписки з амбулаторної картки батька Позивача, копія висновку ЛКК №940 відносно батька Позивача, копія виписки з амбулаторної картки матері Позивача, копія висновку ЛКК №941 відносно матері Позивача.

За наслідками розгляду рапорту ОСОБА_7 відповідач відмовив у задоволенні відповідного рапорту та у звільненні з військової служби за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану.

В обґрунтування відмови Відповідач зазначив, що батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, що має членів сім`ї другого ступеня споріднення, зокрема такими є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які приходяться онуками ОСОБА_2 .

Таким чином, спірним питанням у даній справі є доведення (не доведення) Позивачем відсутності в особи з інвалідністю ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за ним, або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Перелік осіб які відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення зокрема визначений у підпункті 14.1.263 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу ІV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

На підтвердження відсутності родичів першого та другого ступеня споріднення у ОСОБА_2 , Позивач до рапорту додав: копію свідоцтва про смерть брата Позивача, копію виписки з амбулаторної картки матері Позивача, копія висновку ЛКК №941 відносно матері Позивача.

Отже, Позивачем надано документи, які підтверджують відсутність осіб, які могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 або які самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, лише першого ступеня спорідненості: дружини та другого сина.

Подані Позивачем до рапорту про звільнення та до суду документи не підтверджують відсутність в його батька родичів другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за ним, або той факт, що інші члени сім`ї ОСОБА_2 другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Зокрема, Позивачем до рапорту не додано документів на підтвердження наявності (або відсутності) в особи, яка потребує стороннього догляду ОСОБА_2 рідних братів та сестер, онуків, які згідно з законодавством є членами сім`ї другого ступеня спорядження і також (за їх наявності) могли б здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Згідно Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, у батька Позивача наявні члени сім`ї другого ступеню споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за батьком Позивача, а саме: онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач не заперечує зазначеного факту, а лише зазначає в позовній заяві, що жоден з перерахованих онуків навіть не проживає в м. Вознесенську; його сини на сьогодні не мають обов`язку утримувати ОСОБА_2 за життя Позивача; а його племінниці: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працює в відділ поліції в смт Веселинове Вознесенського району і фізично не може надавати допомогу його батькові через службу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на сьогодні вагітна та також фізично не може надавати допомогу дідові.

Однак, ні при поданні рапорту про звільнення з військової служби у військову частину, ні при поданні позовної заяви Позивачем не надано не додано документів, які б підтверджували вказані обставини.

Отже, дослідивши додані Позивачем до рапорту про звільнення з військової служби документи в їх сукупності, слід дійти висновку, що Позивач при зверненні з рапортом про звільнення з військової служби не довів належними та допустимими доказами тієї обставини, що його батько ОСОБА_2 (як особа з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного догляду) не має інших, окрім Позивача, членів сім`ї, які могли б здійснювати постійний догляд за ним, або ж, що такі члени сім`ї самі потребують постійного догляду.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними щодо відмови у задоволенні рапорту на звільнення на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; зобов`язання повторно розглянути рапорт та прийняти рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.п. «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.01.2026 р.

Суддя Н. В. Лісовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua