Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №400/8100/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 р. № 400/8100/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 27.06.2025 року № 45; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернувся з позовною заявою до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – Відповідач 2) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 27.06.2025 р. № 45, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за його заявою від 20.06.2025 р., у зв`язку з наявністю невійськовозобов`язаного члена родини, який має здійснювати догляд;

- зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що подав Відповідачу 1 заяву про отримання відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543). Право на відстрочку від мобілізації обумовлене тим, що батько Позивача є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує стороннього догляду. Мати є військовозобов`язаною як медичний працівник. Відповідач 1 відмовив у наданні відстрочки, що Позивач вважає протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Ухвалою суду від 01.08.2025 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

04.08.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач, зокрема, зазначив, що на думку позивача, лише він є єдиним доглядальником хворого батька інваліда ІІ групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки інші повнолітні члени сім`ї (троє рідні брати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не мають такої можливості. Крім того, Позивач не надав та відсутні відомості про те, що на підставі заяв родичів (рідних братів) позивача про надання соціальної послуги за місцем проживання підрозділ з питань соціального захисту населення оцінив потреби особи/сім`ї у соціальних послугах та ухвалив рішення про надання заявником соціальних послуг з постійного догляду за своїм батьком інвалідом ІІ групи. Також відсутні дані, що Позивач як надавач соціальних послуг звертався із заявою до компетентних органів, був включений до реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач перебуває на військовому обліку у Відповідача 2.

Батько Позивача – ОСОБА_2 – є особою з інвалідністю ІІ групи від загального захворювання відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 519931 від 12.11.2024 р.

Мати Позивача – ОСОБА_6 – є військовозобов`язаною, як медичний працівник (військовий квиток серії НОМЕР_1 віт 27.02.1986 р.).

20.06.2025 р. Позивач засобами поштового зв`язку направив Відповідачу 1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543. До вказаної заяви додано: копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14.06.1990 р., копію паспорта і РНОКПП Позивача, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 519931 від 12.11.2024 р., копію індивідуальної програми реабілітації інваліда №1484 від 12.11.2024 р., копію паспорта і РНОКПП батька Позивача, копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 01.01.2025 р., копію військово-облікового документа №190420238098625300012 від 13.08.2024 р., оригінал заява батька Позивача від 20.06.2025 р., копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 31.03.1984 р., копію паспорта і РНОКПП матері Позивача, копію військового квитка серії НОМЕР_1 віт 27.02.1986 р., оригінал довідки Софіївської сільської ради від 18.06.2025 р. № 268/02.01.06.

Листом-повідомленням від 28.06.2025 р. № 5/8352 Позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви та підтверджуючих документів, Відповідач 1 ухвалив рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: є інші члени родини, які повинні здійснювати догляд.

Зазначене рішення комісії оформлене протоколом від 27.06.2025 р. №45.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено про загальну мобілізацію.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі – Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 року (далі - Закон №3543-ХІІ) (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

В свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

На реалізацію положень частини 5 статті 22 Закону України №3543-ХІІ Урядом 16 травня 2024 року прийнято постанову №560, якою затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі – Порядок №560).

Відповідно до пункту 57 цього Порядку 57 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

На підставі п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Відповідно до п. 61 Порядку № 560 військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відокремлений відділ перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов`язаних України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Матеріали за результатами перевірки надсилаються керівнику виконавчого органу місцевого самоврядування за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного, який здійснює догляд.

Так, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем було виконано перевірку наявності підстав надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу шляхом використання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та встановлено наявність у батька Позивача, інваліда ІІ групи ОСОБА_2 , інших повнолітніх членів сім`ї – три рідних сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є працездатними; зобов`язаними здійснювати догляд за батьком в силу ст. 172, 202 Сімейного кодексу України; не є особами з інвалідністю, не потребують постійного догляду, не перебуваєють під арештом, не відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Доказів на спростування вказаного Позивач ані Відповідачу, ані суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 519931 від 12.11.2024 р. не містить припису, що батько Позивача потребує постійного догляду.

Відтак, судом встановлено, що відповідач у встановлені законом спосіб та порядок за наявності обґрунтованих підстав відмовив Позивачу в наданні відстрочки від призову за мобілізацією.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Відповідач 1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушив права Позивача, а відтак, позовні вимоги не належать задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 )

про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 27.06.2025 р. № 45; зобов`язання повторно розглянути заяву від 20.06.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.01.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська