Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №400/9699/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 р. № 400/9699/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до віповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) та просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 щодо не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2025 про внесення/виправлення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також невнесення відомостей стосовно непридатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виключення з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг»);

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, а саме: - Категорія обліку: «Не військовозобов`язаний»;- Підстава зняття/виключення: «Непридатні»;- Постанова ВЛК: «Непридатний з виключенням з військового обліку»;

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до витягу з електронного військово облікового документу (Резерв+), номер в реєстрі оберіг: 221120220680955300190, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Правовий статус, згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 , Позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 84В, 64В, 23В, 49В графи ІІ Розкладу хвороб. Проте вищевказані відомості стосовно непридатності та виключення Позивача з військового обліку військовозобов`язаних не внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а ті відомості які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів не відповідають дійсності.

Ухвалою від 25.09.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII Позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, є військовозобов`язаним та не довів наявність підстав для виключення його з військово обліку відповідно до ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (у чинній редакції), в ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні підстави для виключення позивача з військово обліку. Посилання на давні медичні документи (2010– 2017 рр.) не є постановою військово-лікарської комісії і не підтверджують виключення з обліку.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує проти обґрунтувань відповідача та повністю підтримує позовні вимоги.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, зазначає, що згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 , його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 84В, 64В, 23В, 49В графи ІІ Розкладу хвороб.

29 липня 2025 року, після оновлення даних через мобільний застосунок «Резерв+», Позивач отримав електронний військово-обліковий документ, в якому було виявлено грубі та недостовірні відомості, а саме:- категорія обліку: « ІНФОРМАЦІЯ_7 », Підстава зняття/виключення: в даній графі взагалі будь-які відомості відсутні, Постанова ВЛК: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Зазначену інформацію позивач вважає безпідставною, оскільки вона суперечить даним військового квитка. Відтак, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Відповідно до положень п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Статтею 32 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, було визначено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Запас військовозобов`язаних згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону №2232-XII військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (ч. 4 ст. 28 Закону №2232-XII).

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації” від 27 березня 2014 року №1169-VII внесені зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України “Про внесення змін до статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 22 липня 2014 року №1604-VII - до 60 років.

В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.

Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач, як громадянин України, підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З часу внесення змін до Закону №2232-XII він розповсюджується на всіх громадян України, що не досягли граничного віку перебування у запасі, тобто 60 років.

Позивач підпадає під дію Закону №2232-XII із внесеними до нього змінами.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17, висновки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025р. в справі 280/6524/24 щодо застосування вказаних правових норм.

Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів ст. 28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов`язаним.

Щодо посилання позивача на медичні довідки, які на його думку підтверджують непридатність до військової служби у воєнний час, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема: 3) визнані непридатними до військової служби;

Відповідно до 1.2. Постанови № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Підпункт «б» п. 20.3. Постанови № 402 передбачає, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, а саме: «Непридатний до військової служби».

Відповідно до п. 22.5. Постанови № 402 документи з постановами ВЛК, які підлягають затвердженню (контролю) ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП або штатною ВЛК, згідно з пунктом 22.8 глави 22 розділу II цього Положення направляються на перевірку та затвердження.

Підпункт «б» п. 22.8. Постанови № 402 встановлює, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК – затвердженню під час дії особливого періоду на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів – військово-лікарською комісією регіону.

Таким чином, посилання на медичні документи (2010– 2017 років) не є постановою військово - лікарської комісії і не підтверджують наявність підстав для виключення з обліку.

У задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар