Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №260/4825/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4825/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 16.05.2025 № 7003/03-16 про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 10 років відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення її виплати в обрахованому розмірі в повному обсязі.

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області провести з 01.01.2025 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 10 років відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проводити її виплату в обрахованому розмірі в повному обсязі.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку за Списком №1, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. 09.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Однак в задоволенні такої заяви було відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.05.2025 № 7003/03-16 у зв`язку з відсутністю законних підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що перерахунок пенсії може бути здійснений виключно на підставі тих норм, які є чинними на момент звернення особи із заявою про проведення такого перерахунку, внаслідок чого до спірних правовідносин мають застосовуватися положення статті 56 Закону №796-XII в редакції, чинній після 01.10.2017. Крім того, оскільки пенсію позивачу призначено згідно з частиною першою статті 27 Закону № № 1058-IV то не може бути нараховано доплату за понаднормативний стаж на підставі пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію з 18.01.2014 року зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Страховий стаж позивача в одинарному розмірі складає 43 роки 0 місяців 16 днів.

09.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017 року.

Вказана заява від 09.05.2025 року відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ в Закарпатській області, яким прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 16.05.2025 № 7003/03-16.

Згідно вказаного рішення визначено, що у зв`язку з набранням чинності з 01.10.2017 Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» , до ч.2 ст.56 Закону № 796 - ХІІ внесено зміни, якими визначено умови призначення пенсій відповідно до цієї статті, а саме: право на пенсію мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи не менш як; чоловіки- 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше , жінки -7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон №1058-ІV). Призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV здійснюється за бажанням застрахованої особи. В такому випадку частина розміру пенсії за віком за весь період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом ( до 01.01.2004), може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому статтею 27 Закону №1058 -IV передбачено, що частина розміру пенсії обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, що діяли на день набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004). До введення в дію Закону №1058-IV порядок призначення та виплати пенсій регулювався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788- ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312 максимальний розмір першої складової встановлений на рівні 168,00 гривень. Пенсія за другою складовою обчислюється відповідно до ст. 27 Закону №1058-IV із заробітної плати за період, починаючи з 01.01.2004 року, та з урахуванням страхового стажу, набутого за цей період. Середньомісячний заробіток враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку. Поняття доплати до пенсії за понаднормовий страховий стаж визначено в ст. 28 Закону №1058 IV, а саме: за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Виходячи з вищезазначеного, прийнято рішення про відмову гр. ОСОБА_1 в проведенні перерахунку - зміна надбавки відповідно до заяви №1003 від 09.05.2025 у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

У зв`язку із набранням чинності 11.10.2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII виключено ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: «Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини».

Тобто, починаючи з 11.10.2017 року, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яка набрала чинності з 11.10.2017 року, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Як свідчать матеріали справи, пенсія позивачу призначена у 2014 році, тобто до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.

Так, на час призначення позивачу пенсії (2014 рік) діяла редакція пункту 2 статі 56 Закону №796-ХІІ, згідно з якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.

Позивач є громадянином, який є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, тому на нього розповсюджується дія ст. 56 Закону № 796-XII. Отже, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.12.2022 у справі №520/4297/19, та у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17.

Позивачу, як учаснику ліквідації 2 категорії на Чорнобильській АЕС призначено пенсію згідно з ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII в редакції, яка регулювала пільгове обчислення понаднормативного стажу без обов`язкової умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, тобто до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, пенсія обраховувалась без застосування двоскладової формули.

Крім того, положеннями частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Виходячи з того, що позивач подав заяву про перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, то бажання щодо обрахунку пенсії за двоскладовою формулою позивач не виявляв.

Статтею 55 Закону № 796-XII передбачено право осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, на надання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а за змістом частини 3 цієї ж статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

В свою чергу, частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IV встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, зазначена правова норма надає особі, яка звертається за призначенням пенсії обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, зокрема, ті, які встановлені загальним Законом № 1058-ІV або ж спеціальним Законом № 796-XII.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2024 року у справі № 300/3435/21 зазначено, що до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач набув право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796 стаж (10 років для чоловіків, які відпрацювали за списком №1) в момент призначення йому пенсії, а тому не може бути позбавлений такого права прийнятими в подальшому законами, оскільки це звужує вже досягнуті ним права, що суперечить положенням наведених вище статей 22 та 58 Конституції України.

Крім того, в Законі України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» не передбачено застереження про те, що зміни, які вносяться до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності вказаними законодавчими змінами.

Суд звертає увагу на конституційний принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, особливості застосування якого сформульовані, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 №5-р(I)/2019, Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, у рішенні від 26.01.2011 №1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

У рішенні від 13.05.1997 №1-зп Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, Суд стверджує про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.05.2025 № 7003/03-16 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

З метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.05.2025 року (дати звернення із заявою про здійснення перерахунку пенсії, а не з 01.01.2025 як просить позивач у позовній заяві).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.05.2025 № 7003/03-16 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017 року, а саме: без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.05.2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович