Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №240/19398/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/19398/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.05.2025 року №064150017452 про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зарахування до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення увесь період починаючи з 26.04.1986 року по 20.08.1990 року;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву від 07.05.2025 року про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та в період з 26.04.1986 року по 20.08.1990 року постійно проживала в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області.

Позивач 07.05.2025 року з досягненням 55 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу звернулася до Відповідача -1 із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом від 16.05.2025 року Відповідач -1 повідомив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.05.2025 року №064150017452 відмовлено у такому призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю підстав, так як вважає, що в зоні гарантованого (добровільного) відселення Позивач прожила лише 02 роки 05 місяців 28 днів, що недостатньо для такого призначення пенсії. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як запис в трудовій книжці про період її навчання в Коростишівському педагогічному училищі не свідчить про її постійне проживання в місті Коростишеві Житомирської області.

Ухвалою суду від 07.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача -1, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у відзиві на позов проти позову заперечила і зазначила, що за принципом екстериторіальності заява Позивача про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За результатами розгляду заяви Позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Позивачу було відмовлено у призначенні такої пенсії по причині відсутності необхідного періоду проживання чи праці на території, яка відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення. Відповідач-1 листом від 16.05.2025 року лише довів до відома Позивача про таке рішення.

Представник Відповідача -2, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у відзиві на позов проти позову заперечує. Зазначає, що Позивач станом на 01.01.1993 року на території, що відноситься до зони гарантованого (добровільного) відселення прожила лише 02 роки 05 місяців 28 днів, що недостатньо для такого призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі-Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Одночасно суд враховує, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 07.05.2025 року до Відповідача -1 щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону № 796-XII.

За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем-2, було прийнято оскаржуване рішення від 15.05.2025 року №064150017452 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.

Таке рішення Відповідача -2 не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні та у відзиві Відповідачів, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, так як станом на 01.01.1993 року Позивач в зоні добровільного (гарантованого) відселення проживав та працювала лише 02 роки 05 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону №796-XII.

Наявність у Позивача 37 років 5 місяців 15 днів загального страхового стажу на час звернення про призначення пенсії сторонами визнається і в межах даної справи не оспорюється.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (07.05.2025 року) була особою, якій виповнилося повні 55 роки.

Судом встановлено та визнається представниками Відповідачів, що Позивачем на підтвердження права на таке призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років були надані, окрім інших, слідуючі документи:

- копія посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.1992 року Житомирською обласною державною адміністрацією;

- копія довідки Миролюбівського старостинського округу Виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області від 31.03.2025 року №51 про те, що Позивач в період з 26.04.1986 року по 20.08.1990 року постійно проживала та була зареєстрована в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області ( наданий час смт.Миролюбів Коростенського району Житомирської області);

- копія диплому НОМЕР_2 про те, що Позивач в 1987 році вступила а 28.06.1989 року закінчила Коростишівське педагогічне училище Житомирської області;

- копія Витягу із Реєстру територіальної громади від 08.04.2025 року про те, що Позивач в період з 26.04.1986 року по 20.08.1990 року була зареєстрована в смт.Миролюбів Коростенського району Житомирської області;

- копія свідоцтва про шлюб;

- копія трудової книжки.

Тобто, Позивачем до позову долучено докази на підтвердження її постійного проживання з 26.04.1986 року по 20.08.1990 року та реєстрації в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області (на даний час смт.Миролюбів Коростенського району Житомирської області).

Згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008 ) смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області відносяться до зони добровільного (гарантованого) відселення.

Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 3 роки.

Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Тобто, в розумінні вимог статті 55 Закону №796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 3 роки мають особи, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови постійного проживання чи роботі в цій зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Як вже зазначалося судом, Позивачем до позову долучено докази на підтвердження її проживання на території зони добровільного (гарантованого) відселення в період з 26.04.1986 року по по 15.03.1990 року в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області.

Зазначене дає підстави суду зробити висновок, в розумінні вимог примітки до статті 55 Закону № 796-XII факт проживання в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області, що відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення, з моменту аварії надає Позивачу право на зниженням на три роки пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, для призначення пенсії за віком.

Одночасно, суд враховує, що в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII до осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3) відносяться особи, які постійно прожили або відпрацювали чи постійно навчалися на територіях зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше трьох років.

Тобто, наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) в розумінні вимог статті 14 Закону № 796-XII підтверджує постійне проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії станом на 1 січня 1993 року ще не менше трьох років.

Крім того, долучені Позивачем до позову копія довідки Миролюбівського старостинського округу Виконавчого комітету Лугинської селищної ради Житомирської області від 31.03.2025 року №51 та копія Витягу із Реєстру територіальної громади підтверджують, що Позивач з 26.04.1986 року по по 20.08.1990 року постійно проживала в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області, що сумарно становить 3 роки 4 місяці 25 днів.

Зазначене свідчить про наявність у Позивача право на зниження пенсійного віку ще на один рік (1 рік за 2 роки проживання).

Таким чином, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону №796-XII у Позивача наявне право на зниженням пенсійного віку на чотири роки (3 роки + 1 рік з розрахунку 1 рік за два роки проживання), що є достатнім для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, для призначення пенсії за віком на чотири, а не на п`ять років.

Враховуючи наявність у Позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на чотири роки, як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на день аварії та в період 26.04.1986 року по 01.01.1993 року сумарно на території, що відноситься до зони добровільного (гарантованого) відселення, прожив 3 роки 4 місяці 25 днів, суд робить висновок про відсутність підстав для призначення Позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку на п`ять років на час звернення (07.05.2025 року) та про правомірність оскаржуваного рішення Відповідача-2 про відмову в такому призначенні пенсії та про наявність підстав для задоволення позову.

Одночасно суд враховує, що 16.12.2025 року Позивачу виповнилося повні 56 років, що свідчить про наявність у Позивача права відповідно до вимог статті 26 і статті 45 Закону №1058-IV та статті 55 Закону №796-XII на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на чотири роки з 17.12.2025 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення Позивачем пенсійного віку.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.12.2025 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що Відповідачами при розгляді звернення Позивача від 07.05.2025 року про призначення пенсії не було допущено порушення вимог чинного законодавства та прав Позивача.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування Позивачу судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька,83а, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ: 21390940) та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 4 роки відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.12.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

16.01.26