Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №397/1390/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 397/1390/24

провадження № 22-ц/4809/285/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря – Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року у складі судді Мирошниченко Д. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (далі – ТОВ «КОЕК») та просив:

-повернути йому кошти в розмірі 15 247 грн 11 коп;

-примусити виплатити ТОВ «КОЕК» моральний збиток в сумі 8 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 2014 року і має право на пільгову знижку 75% при сплаті за комунальні послуги.

Незважаючи на сплату позивачем комунальних платежів, останній вважає, що ним сплачувалися кошти за користування електроенергією згідно Конституції України і постанови Кабінету Міністрів № 483 як Учаснику бойових дій, проте, ТОВ «КОЕК», нараховуючи виплати, вказане не врахували та примусили відключенням світла сплатити повну ціну.

Згідно постанови Кабінету Міністрів № 483, пільговику, який має право на пільги згідно з кількома законами, призначається грошова виплата згідно з одним за його вибором.

Позивач вказував, що жодних заяв та погодження про надання пільг він не подавав та користується пільгою учасника бойових дій.

За таких обставин, нарахування відповідачем плати є неправомірним, злочинним і недбалим, як наслідок, звернувся до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «КОЕК» про повернення коштів та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що пільги учасникам бойових дій на оплату електроенергії надаються у грошовій (монетизованій) формі через державні органи, а не шляхом зменшення нарахувань постачальником.

Суд першої інстанції вважав що відповідач правомірно нараховував плату за електроенергію у 100% розмірі, а позивач не довів неправомірність нарахувань, не обґрунтував і документально не підтвердив суму коштів, яку просив повернути, а також не надав доказів завдання моральної шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року та постановити справедливе рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, з огляду на істотні порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи.

Суд першої інстанції безпідставно поклався на докази, подані відповідачем, зокрема довідки та розрахунки, які є недостовірними, не підтверджені первинними документами, складені заднім числом та не відповідають дійсним обставинам.

При цьому, судом першої інстанції не було перевірено їх походження, спосіб формування та відповідність вимогам закону, що є порушенням принципу допустимості та належності доказів.

Докази та пояснення позивача щодо фактичного місця проживання, реального користування електроенергією, строків укладення договору та обставин, пов`язаних із карантинними обмеженнями COVID-19, судом першої інстанції не були належним чином досліджені та оцінені.

Нарахування ТОВ «КОЕК» обсягів споживання електроенергії здійснено без урахування реальних показників лічильника, із застосуванням завищених та необґрунтованих норм споживання, без підтвердження фактичного користування електроенергією, що суперечить вимогам чинного законодавства та правилам обліку електричної енергії.

Судом першої інстанції також безпідставно зроблено висновок про правомірність позбавлення позивача пільг, на які він має законне право, що суперечить нормам законодавства України, правовим позиціям Конституційного Суду України та принципу соціального захисту.

Крім того, суд першої інстанції фактично порушив право позивача на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки рішення ухвалено формально, без належної мотивації та без спростування доводів позивача.

Суд першої інстанції допустив порушення принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, передбачених ст. 12, 13 ЦПК України, оскільки доводи відповідача були прийняті без критичної оцінки, тоді як аргументи позивача відхилені без належного обґрунтування.

Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу

Від ТОВ «КОЕК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, представник ТОВ «КОЕК» Кушнір Д. М. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою яка має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України на звернення позивача від 05.04.2024 з питань надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, повідомлено, що листом ПФУ від 28.03.2024 № 11533-10518/0-03/8-2800/24 позивачу було надано ґрунтовну відповідь на питання порушені у зверненні. Водночас ПФУ повідомило позивача, що він не перебуває на обліку в органах ПФУ як отримувач житлової субсидії на оплату житлово – комунальних послуг.

Згідно Заяви-приєднання від 09.08.2020, позивач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. У п. 7 розділу «Персоніфіковані дані Споживача» не зазначено інформації про наявність пільг/субсидій. Проте, як вбачається із заяви позивача адресованої Начальнику Олександрівського ЦОС ТОВ «Кіровоградської обласної ЕК» 01.07.2020, ОСОБА_1 просив надати йому право користування пільгою як Учаснику бойових дій.

З попереджень про відключення електроенергії, зокрема від 21.02.2022 № 41267 встановлено, що з вересня 2021 року по січень 2022 року позивач мав заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 21.02.2022 в розмірі 1 677,60 грн, № 77959 від 25.07.2024 встановлено, що з квітня 2024 року по червень 2024 року позивач мав заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 25.07.2024 в розмірі 1 559,14 грн, а також № 53399 від 08.01.2024 встановлено, що станом 01.04.2022 позивач не мав заборгованості за спожиту електроенергію, а станом на 01.12.2023 мав заборгованість 7 456,33 грн.

Квитанцією від 14.02.2024 підтверджується перерахування коштів з призначенням платежу: Оплата за електроенергію о/р НОМЕР_1 , 01.2024-01.2024, ліч, АДРЕСА_1 на суму 8 610,67 грн.

З розрахунку заборгованості за спожиту електроенергію встановлено, що позивач частково погашав заборгованість за спожиту електроенергію з січня 2023 року і станом на вересень 2025 року має заборгованість у розмірі 1 542,08 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Особливе місце в системі конституційних прав людини й громадянина посідають соціальні права і свободи, які надають людині можливість задовольняти свої соціальні потреби та інтереси.

Соціальні права та свободи людини і громадянина - це міра можливої поведінки або діяльності людини в соціальній сфері, що передбачає задоволення законних інтересів і потреб у сфері трудової діяльності, соціального захисту та охорони здоров`я.

Соціальне забезпечення - це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім`ям у зв`язку із народженням та вихованням дитини.

Це право закріплене у статті 47 Конституції України.

Соціальний захист поширюється, насамперед, на громадян України, які внаслідок похилого віку або хвороби самі не можуть забезпечити собі нормальні умови життя.

Права окремих категорій громадян регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Частиною другою статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно статті 12 Закону № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75- процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю), 75 - процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Норми споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», регламентуються постановою КМУ від 6 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

За приписами статті 12 Закону № 3551-ХІІ, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього. Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім`ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг визначені постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова № 409), якою установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, для: 1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 13,65 кв. метра загальної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство; 2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення; з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство (п. 1).

Згідно з п. 2 Постанови № 409 громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг нараховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 «Деякі питання падання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг», якою затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - Порядок № 373).

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 встановлено, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення № 117). Метою прийняття даної постанови було питання удосконалення обліку осіб, які мають право на пільгу за соціальною ознакою.

Відповідно до ст. 3-1 Закону № 3551-ХІІ реєстр створюється для забезпечення обліку осіб, визначених частиною першою цієї статті; реалізації особами, визначеними частиною першою цієї статті, пільг та інших соціальних гарантій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», встановлені єдині норми користування послугами, на які надаються пільги та субсидії, у тому числі і для користування послугами з обслуговування багатоквартирного будинку. Споживання понад встановлених соціальних норм сплачується без урахування пільги. Постанова № 409 вступила в дію з 01.10.2014.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.06.2015 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій. Посвідчення видано безтерміново (а. с. 6).

Пунктом 6 Порядку № 373 передбачено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пільги в період воєнного стану на оплату послуги з постачання та розподілу електричної енергії пільговикам надаються за наявності договору між суб`єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, та споживачем такої послуги незалежно від фактичної наявності/відсутності послуги з незалежних від споживача або суб`єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, причин.

Пунктами 7, 8 Порядку № 373 встановлено, що починаючи з січня 2023 року органи Пенсійного фонду України подають щомісяця до 27 числа виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці. Для реалізації механізму надання пільг у грошовій формі інформаційна взаємодія між уповноваженими органами, Пенсійним фондом України, Мінсоцполітики, АТ «Ощадбанк» та управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг здійснюється шляхом обміну електронними документами з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Під час надання пільг у грошовій формі не застосовуються Порядок взаємодії Міністерства фінансів, органів Державної казначейської служби та установ, які здійснюють виплати пільг, субсидій, інших соціальних виплат, під час перерахування таких виплат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 151, та Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 21.

Порядок формування виплатних документів на виплату пільг, інші відносини, що виникають між Пенсійним фондом України, його територіальними органами та уповноваженими банками, а також організацією, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, під час виплати пільг, визначаються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» та від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги». За отриманням інформації про будь-які питання, пов`язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів. За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг. За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 1 червня 2023 року до АТ «Ощадбанк».

Пунктом 7 Порядку № 373 встановлено, що пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.

Аналізуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг для учасників бойових дій надаються у грошовій формі відповідно до чинного законодавства, а нарахування плати за спожиту електричну енергію здійснюється постачальником у повному обсязі.

При цьому, позивачем не надано доказів неправомірності таких нарахувань, як і доказів розміру коштів, що підлягають поверненню.

За таких обставин, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, правильно визначивши характер спірних правовідносин, суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, як наслідок, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «КОЕК» про повернення коштів та стягнення моральної шкоди та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно позбавив апелянта пільг учасника бойових дій, є безпідставними.

Як правильно встановив суд першої інстанції, право апелянта на пільги, передбачені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не заперечується та визнається. Разом з тим, чинним законодавством передбачено надання таких пільг у грошовій (монетизованій) формі, а не шляхом зменшення нарахувань постачальником комунальних послуг.

Відповідач не є суб`єктом, уповноваженим на надання або перерахунок пільг, а здійснює нарахування плати за фактично спожиту електричну енергію відповідно до умов договору та чинних тарифів.

Монетизація пільг не є їх скасуванням або звуженням змісту, а є зміною механізму реалізації, що прямо передбачено Порядком № 373 та узгоджується з правовими позиціями Конституційного Суду України щодо повноважень законодавця та Кабінету Міністрів України у сфері соціальних гарантій, а тому твердження апелянта про неконституційність застосованого механізму пільг ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права.

Суд не приймає доводи позивача про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, адже з матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції досліджено всі подані квитанції та розрахунки, однак ОСОБА_1 не доведено, які саме суми є переплатою, за який період вони виникли та з яких підстав підлягають поверненню. Сам факт здійснення платежів не свідчить про їх безпідставність.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв докази відповідача, є необґрунтованими, адже гадані відповідачем документи підтверджують наявність договірних відносин, порядок нарахування плати за електричну енергію та стан розрахунків між сторонами. Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували ці відомості.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи не знайшли свого підтвердження, адже суд першої інстанції встановив правову природу спірних правовідносин, з`ясував порядок надання пільг, дослідив обсяг споживання електричної енергії та розрахунки сторін. Обставини, на які посилається апелянт, не впливають на правильність висновків суду та не спростовують їх.

Щодо доводу апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу змагальності та рівності сторін, суд зауважує, що матеріали справи свідчать, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, мали можливість надавати докази, пояснення та заперечення. Незгода апелянта з оцінкою його доводів не свідчить про порушення судом принципів змагальності чи рівності сторін.

Таким чином, усі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм права, що регулюються спірні правовідносини, є необґрунтованими, та не спростовують законності й обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19.01.2026.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник