Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №753/25112/25 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №753/25112/25

Суддя: Монін І. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25112/25

провадження № 1-кп/753/1189/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105020001206 від 05.11.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина 2017 р.н., офіційно працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого :

04.02.2025 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на 1 рік.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 04.11.2025, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел спрямований на придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту. Реалізовуючи свій протиправний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, без мети збуту, ОСОБА_4 , 04.11.2025 приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи біля залізничного вокзалу «Дарниця», що по вул. Привокзальна в м. Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, безоплатно, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яка знаходилась в двох поліетиленових пакетах з пазовими замками та згортку з фольги, які почав зберігати в чохлі з-під навушників, в правій кишені штанів, в яких був одягнений.

Того ж дня, а саме 05.11.2025 о 00 год. 29 хв. за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 166, працівниками поліції затримано ОСОБА_4 , у якого під час особистого обшуку в присутності двох понятих, з правої кишені штанів, у які він був одягнений, виявлено чохол з-під навушників, звідки вилучено два поліетиленових пакети з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком та згорток з фольги, всередині з порошкоподібною речовиною білого кольору, що в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,177 г, 0,025 г та 0,352 г, а всього загальною масою 0,554 г, яку ОСОБА_4 , умисно незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення проступку, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що під час проходження військової служби періодично вживав психотропні речовини, щоб зняти стрес. 04.11.2025 біля залізничного вокзалу «Дарниця» колишній «побратим» передав йому три пакетики з психотропною речовиною, навіщо він її взяв, наразі не знає. Після чого був затриманий працівниками поліції, які вилучили у нього вказану речовину. Зазначив, що виховує сина 2017 року. Наразі зробив для себе висновки. Зазначив. Довгий час проходив військову службу. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати так як йому треба виховувати сина.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують його покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, розлучений, має на утриманні малолітнього сина 2017 року народження, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований менеджером інтернет-магазину, вину визнав, розкаявся, має відзнаки Президента України: «За участь в антитерористичній операції» та «Ветеран війни», має статус УБД.

Можливість врахування обставини, яка суттєво впливає на покарання винної особи, наявність на утриманні винної особи малолітньої дитини при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винної особи малолітньої дитини розуміється як надання винною особою відповідним особам матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для таких осіб. Крім того, наявність на утриманні винної особи малолітньої дитини означає, що винна особа бере безпосередню участь в її вихованні та здійсненні щодо неї інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні винної особи малолітньої дитини, окрім її матеріального забезпечення, означає також, що винна особа здійснює догляд за нею, якщо ця особа потребує стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиниться особа, яка знаходиться на утриманні винної особи, після засудження останньої. Крім того, держава повинна піклуватися про фізичний та моральний розвиток малолітніх дітей у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, доходить висновку про можливість призначення покарання у вигляді штрафу. Зокрема, санкцією частини другої ст. 309 КК України передбачено кілька видів покарань, які можуть бути призначені судом. З огляду на характеристики обвинуваченого та обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що інші покарання будуть занадто суворими. Отже суд приходить до висновку, що саме покарання у вигляді штрафу зможе сприяти досягненню мети покарання. Визначаючи розмір штрафу, суд вважає, що він може бути у межах санкції статті.

Згідно зі ст.71 КК України, сукупність вироків має місце там, де засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин. Таким чином, при сукупності вироків: а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання; б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.

ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2025 за ч. 1 ст. 296 КК України до 1 року пробаційного нагляду. Обвинувачений вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення вже після ухвалення вироку Дарницьким районним судом м. Києва від 04.02.2025, а саме, 04.11.2025, до відбуття кримінального покарання, призначеного попереднім вироком.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання за правилами ст.71 КК України, в порядку сукупності вироків.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судово-хімічна експертиза, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 3565 грн. 60 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок та пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, які виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- психотропну речовину - амфетамін, масою 0,177 г, 0,025 г та 0,352 г, а всього загальною масою 0,554 г - передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві знищити;

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua