Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №753/25719/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25719/25

провадження № 1-кп/753/1151/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025100020003956 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В :

Указом президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває, останній раз продовжений Указом президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: забезпечують участь поліцейських у здійсненні заходів щодо оповіщення резервістів та військовозобов?язаних разом з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або у складі груп оповіщення.

Відповідно до плану-розрахунку особового складу Дарницького УП ГУНП м. Києві задіяного для заходів з оповіщення резервістів та військовозобов?язаних на території Дарницького району м. Києва спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на 30.10.2025 року, до складу групи з оповіщення входив, зокрема, старший оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 .

Так, 30 жовтня 2025 року приблизно о 09 год. 15 год., ОСОБА_5 , спільно із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Дениса Антіпова 49, де будучи одягнені у відповідний встановлений однострій з розпізнавальними знаками відповідних структур, здійснювали свої функціональні обов?язки.

У цей же час за вказаною адресою, діючи відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліції, працівником поліції ОСОБА_5 , із застосуванням засобу для зупинки транспортного засобу «жезл» з поданням відповідного сигналу було надано сигнал для зупинки автомобілю марки «Кіа Sorento» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , з метою перевірки військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу останнього. Побачивши даний сигнал ОСОБА_3 зупинився біля ОСОБА_5 , опустивши скло водійських дверцят.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи що перед ним знаходиться працівник поліції, одягнений у формений одяг встановленого зразка з відповідними розпізнавальними знаками, який виконує функції з оповіщення резервістів та військовозобов?язаних на території Дарницького району м. Києва та що його вимоги є правомірними та законними, ОСОБА_3 , маючи умисел на протидію здійсненню останнім покладених на нього службових обов?язків, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, став чинити активний опір законній вимозі співробітника поліції ОСОБА_5 , зокрема перебуваючи за кермом вказаного вище автомобіля розпочав різкий рух прямо з прискоренням, тим самим здійснивши наїзд заднім лівим колесом автомобіля на праву ногу потерпілого, спричинивши ОСОБА_5 фізичного болю, продовжуючи рух з прискоренням в напрямку вул. Ялтинська, маючи на меті зникнення з місця події. В свою чергу ОСОБА_5 , спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у службовому автомобілі «Reno Dokker» розпочали переслідування ОСОБА_3 , наздогнавши останнього за адресою м. Київ, вул. Севастопольська 17. Після чого, працівником поліції ОСОБА_5 було прийнято рішення про затримання ОСОБА_3 . Під час затримання останній продовжував чинити активний опір, намагаючись вирватися. Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію», застосувавши спеціальний засіб «кайданки» ОСОБА_3 було затримано.

07 грудня 2025 року між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі статей 468, 469, 471, 473, 474 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 342 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повининен понести ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342 КК України, а саме: покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Захисник, обвинувачений та потерпілий просили затвердити угоду.

Також у затвердженні угоди не заперечувала і прокурор.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, яке є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення із потерпілим ОСОБА_9 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 іншого боку, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 468,469,471, 473, 474 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 07.12.2025 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що становить 17 000 грн.

Речові докази - автомобіль KIA Sorento д.н.з. НОМЕР_1 , який повернуто власнику - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачений статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: