Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №753/23638/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23638/25

провадження № 3/753/106/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції захисника Гарницького П.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

22 жовтня 2025 об 11-й годині 10 хвилин в м. Києві, Харківське шосе, 21/6 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mazda CX 5» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами даної категорії, рішенням суду Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/1224/24 від 31.10.2024, вчинила правопорушення повторно протягом року постанова ЕНА № 5825504 від 28.09.2025, чим порушила п. 2.1 ПДР України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, підтримала свої письмові пояснення відповідно до яких автомобілем вона не керувала, за кермом була її мати ОСОБА_2 . І їй не зрозуміло чому на неї склали протокол. Крім того автомобіль було зупинено безпідставно, їй не було надано право скористатись юридичною допомогою. Працівниками поліцїі не було відсторонено її як пасажира від керування транспортними засобами, а постанова про вчинення повторного правопорушення за ст. 126 КУпАП не завірена належним чином тому не є доказом у справі. У зв`язку з чим доказів вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять.

Захисник Гарницький просив закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Клопотання обґрунтував тим, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 . Довідка про вчинення повторного правопорушення ОСОБА_1 , оскільки вона не містить дати складання та місця складання. Доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять. Крім того, за кермом авто була ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 . У зв`язку з чим матеріали справи підлягають закриттю.

Суд вислухавши захисника Гарницького П.П., особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові клопотання подані захисником, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до переглянутого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції та при перевірці її документів патрульним поліцейським було встановлено що остання позбавлена права керування транспортними засобами, та протягом року вже притягувалась за керування автомобілем, будучи позбавленою прав. ОСОБА_1 не заперечує вказаного факту, але просить працівників поліцїі не складати відносно неї протокол. Говорить, що вона перепаркує автомобіль, і піде додому пішки. На місці знаходиться її мати ОСОБА_2 , яка також просить працівників поліцїі не складати відносно ОСОБА_1 протокол, вона сама з нею розбереться. Після складання протоколу про адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля, а ОСОБА_1 сіла на пасажирське сидіння.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КК України відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Доводи захисника з приводу того, що матеріалами справи не доведено вчинення ОСОБА_3 повторного праворушення, передбаченого ст. 126 КУпАП спростовані переглянутим відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечує того, що її зупиняли працівники поліції, за керування транспортним засобів будучи позбавленою права керування транспортними засобами.

Крім того, матеріали справи містять постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5825504 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказана постанова роздрукована з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у даній справі наявні докази, які доводять притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а доводи захисника в цій частині є необґрунтованими.

Також посилання захисника, що довідка про те, що ОСОБА_1 притягувалась протягом року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тому її дії необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП не є належним доказом суд відкидає, оскільки вказана довідка видана уповноваженою особою старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Сергієм Касько та містить відповідну печатку.

З приводу того, що ОСОБА_1 не була відсторонена від права керування транспортними засобами, суд зазначає, що відповідно до переглянутого відеозапису за кермо автомобіля сіла ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 .

Одночасно, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України. Вказаний протокол містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, щодо якої складений протокол, ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується відповідним підписом зазначеним в протоколі

Таким чином, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні п.2.1 а ПДР України, а саме вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , те, що вона раніше притягувався до адміністративної відповідальності, не працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважаю правильним призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 належить іншій особі. У зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на неї додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 48 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба