Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №490/6600/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 490/6600/25

Провадження № 2/752/1255/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Моркотун О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акцонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" про стягнення страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у Центральний районний суд м. Миколаєва з позовом про стягнення суми страхового відшкодування.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 12 липня 2023 року о 08 год. 35 хв. в м. Миколаїв, Центральний район, проспект Геров України, 11, сталась дорожньо-транспортна пригода. Позивач керував автомобілем "Volkswagen Beetle" н.з. НОМЕР_1 і за версією працівників поліції, які склали протокол, був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, під час перестроювання не надав дорогу ТЗ, що рухався в попутному напрамку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем MAN н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом Wielton NW 3/A6/SOK під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв"язку з відсутністю вини ОСОБА_1 у вказаному ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ "СК "Вусо" (поліс №АР6374644), у зв"язку з чим 01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК "Вусо" з заявою про виплату страхового відшкодування. Листом від 21.07.2025 року вих. №21/25 відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв"язку з тим, що не встановлено факт наявності вини у вчиненні ДТП з боку застрахованого ОСОБА_2 .

Зазначає, що згідно акту виконаних робіт від 21.08.2023 року ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку становить 203 002,20 грн., з яких

- 23 037,50 грн. слюсарні роботи,

- 37 406,25 грн. рихтувальні роботи,

- 36 575,00 грн. малярні роботи та матеріали,

- 600,00 грн. шиномонтаж,

- 105 384,45 грн. запчатини.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 203 003,20 грн страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Ухвалою судді Центрального районний суд м. Миколаєва від 15 серпня 2025 року дана цивільна справа передана до Солом"янського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю. (а.с. 44)

Відповідач ПрАТ "СК "Вусо" надіслав відзив на позовну заяву. (а.с. 49) Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки за відсутності підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності за спричинену шкоду у страховика не виникає обов"язку по відшкодуванню такої шкоди. Вина ОСОБА_2 не встановлена, тому у ПрАТ "СК "Вусо" немає правових підстав вважати, що шкода завдана власнику ТЗ "Volkswagen Beetle" н.з. НОМЕР_1 було нанесено саме що вини водія забезпеченого ТЗ, оскільки вину ОСОБА_2 судом встановлено не було.

Крім того, позивач звернувся до ПрАТ "СК "Вусо" стосовно отримання страхового відшкодування з порушенням строку, визначеного положеннями Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки ОСОБА_1 звернувся лише 15 липня 2025 року, а ДТП сталася 12 липня 2023 року, тобто через 2 роки.

Ухвалою судді Солом"янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року дана цивільна справа передана до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю. (а.с. 65)

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2025 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач ОСОБА_1 подав заперечення на відзив на позовну заяву. Просить задовольнити позов.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

12 липня 2023 року приблизно о 08 год. 35 хв. на проспекті Героїв України, 11 в м. Миколаїв відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомоблями "Volkswagen Beetle" н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та MAN н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом Wielton NW 3/A6/SOK під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

12 липня 2023 року на місці зітктнення інспектор УПП склав протокол серії ААД №070037 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, згідно якого останній порушив п.п. 2.3 Б та 10.3 Правил дорожнього руху, оскільки ОСОБА_1 був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, під час перестроювання не надав дорогу ТЗ, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем MAN н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом Wielton NW 3/A6/SOK під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 17)

Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв"яку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. (а.с. 23)

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ "СК "Вусо" на підставі полісу №АР6374644 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно акту виконаних робіт від 21.08.2023 року ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку становить 203 002,20 грн., з яких

- 23 037,50 грн. слюсарні роботи,

- 37 406,25 грн. рихтувальні роботи,

- 36 575,00 грн. малярні роботи та матеріали,

- 600,00 грн. шиномонтаж,

- 105 384,45 грн. запчатини. (а.с. 27)

15.07.2025 року адвокат Яброцький С.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "СК "Вусо" з заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом від 21.07.2025 року вих. №21/25 ПрАТ "СК "Вусо" позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв"язку з тим, що не встановлено факт наявності вини у вчиненні ДТП з боку застрахованого ОСОБА_2 (а.с. 32)

Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 вважає відмову у виплаті страхового відшкодування ПрАТ "СК "Вусо" необгрунтованою. Зазначає, що він 01 травня 2024 року звертався до відповідача з заявою про стягнення страхового відшкодування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» далі - Закон №85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 Закону №1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 35.1, 35.2 статті 35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року в справі № 753/5293/16-ц, строк, зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є присічним і поновленню не підлягає.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) та Верховним Судом в постановах від 21 березня 2019 року у справі № 758/16132/16-ц (провадження № 61-30263св18), від 01 липня 2019 року у справі № 513/1275/14-ц (провадження № 61-22420св18) та від 05 лютого 2020 року у справі № 748/1893/18 (провадження № 61-11557св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, зазначено, що «право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності…

...Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку».

У постанові Верховного Суду від 15 травня 2024 року №161/8285/22 зроблено такі висновки:

"… Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про те, що позивач звернувся до ПАТ «HACK «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб лише 30 березня 2021 року, тобто з пропуском визначеного положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річного строку для такого звернення, оскільки спірна ДТП сталася 01 липня 2019 року. Отже, обґрунтованим є висновок страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

При цьому цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану ДТП, наступає незалежно від вини завдавача шкоди.

Подібний за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20281/21 (провадження № 61-9642 св 22), від 17 квітня 2024 року у справі № 552/7011/22 (провадження № 61-2109 св 24), від 24 квітня 2024 року у справі № 243/880/23 (провадження № 61-18255 св 23).

Отже, позивачем не доведено добросовісності своїх дій при зверненні до страховика з вказаною заявою…"

У даній справі встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась 12 липня 2023 року. Із заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся до страховика 15 липня 2025 року, тобто із спливом річного строку.

При цьому, звертаючись до суду, позивачем не доведено добросовісності своїх дій при зверненні до страховика із вказаною заявою.

Відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності страхувальника не свідчить про неможливість звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2024 року №161/8285/22, які згідно частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають застосуванню судом.

Посилання позивача на те, що він протягом року звернувся із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, суд до уваги не приймає, оскільки статтею 33 Закону №1961-IV встановлено обов`язок особи, причетної до дорожньо-транспортної пригоди невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити страховика.

Відтак, повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду через 10 місяців не може свідчити про добросовісність позивача та установлених обставин.

Окрім того, із цим позовом до суду позивач звернувся 12 серпня 2025 року, натомість дорожньо-транспортна пригода відбулась 12 липня 2023 року, тобто із спливом майже 2-х років.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акцонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" про стягнення страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя