Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №710/1207/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1207/25 Провадження № 2/710/206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко Л.А.,

представника позивача – Миц І.В.,

представника відповідача – адвоката Різник В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 174 000,00 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позов мотивовано тим, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів AO 6034447. Забезпеченим ТЗ за полісом є Opel Kadett, державний номер НОМЕР_1 . 02.03.2020, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Kadett, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 117 км автомобільної дороги сполученням «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» по вул. Центральна у с. Лозуватка Шполянського району Черкаської області зі сторони м. Звенигородка до м. Шпола, в порушення вимог п.п.12.3, 13.1. Правил дорожнього руху України, у момент виникнення перешкоди для руху, у вигляді мопеда «Дельта» без номерного знаку під керуванням, який рухався попереду у попутному напрямку, якого водій об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів, для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв наїзд на мопед. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда «Дельта» ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, що спричинило смерть останньої.

Ураховуючи наявність полісу, ОСОБА_3 , опікун ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , синів загиблої ОСОБА_2 , звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватне), з заявою про виплату страхового відшкодування, через представників ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОСЛІС» з наданням всіх необхідних документів. Між АТ «СГ «ТАС» (приватне) та представниками ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОСЛІС» укладено договір про припинення зобов`язання за угодою сторін від 03.11.2021, відповідно до якої АТ «СГ «ТАС» (приватне) перераховує страхове відшкодування в сумі 174 000,00 грн моральної шкоди та витрат по втраті годувальника, витрат на поховання. Складено страховий акт № 11888/34/721 від 09.11.2021 на суму 174 000,00 грн, яка була виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 226779 від 11.11.2021 року.

У результаті ДТП було відкрито кримінальне провадження №12020250300000117 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021 (справа № 710/928/20) встановлено, що відповідач залишив місце ДТП.

Ураховуючи вищевикладене, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 174 000,00 грн.

27.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

16.09.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача, адвоката Різник В.П., в якому остання просила в задоволені позову відмовити, у разі встановлення судом порушення прав позивача – відмовити у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Представник відповідача просить звернути увагу на те, що позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу 174 000,00 грн матеріальної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспорту пригоду, самовільно залишив місце пригоди. Однак, згідно вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021, а саме обставин вчинення ДТП, останні жодним чином не підтверджують факту залишення ОСОБА_1 місця вчинення ДТП, яка сталась 02.03.2020 за його участі, вказана обставина не вказана ні як кваліфікуюча ознака злочину, ні як обтяжуюча обставина. Відповідач самостійно здійснив виклик на лінію 102, повідомивши про ДТП. Отже, суд не констатував факту залишення місця ДТП ОСОБА_1 також звертала увагу на те , що діти померлої не були потерпілими у кримінальному проваджені. Потерпілим був цивільний чоловік ОСОБА_6 , якому відшкодована шкода спричинену внаслідок ДТП та витрати на поховання. Також зауважувала, що сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем є необгрунтованою та незрозумілою щодо критеріїв визначення її розміру. Крім того, вказала, що 09.11.2021 було складено Страховий акт № 11888/34/721 від 09.11.2021 на суму 174 000,00 грн, яка була виплачена Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» в якості страхового відшкодування. Отже, днем виплати позивачем страхового відшкодування являється 11.11.2021, який є початком відліку строку позовної давності для регресної вимоги страховика про відшкодування матеріальної шкоди відповідачем. Із позовом АТ «СГ «ТАС» звернулось до суду лише 19.08.2025, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.

22.09.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що сам відповідач у своїх поясненнях зазначив, що «місце події покинув, бо злякався, перебував у стресовій ситуації». Даний факт додатково підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .. Крім того, у відзиві вказано, що відповідач самостійно здійснив виклик на лінію 102, проте замовчується обставина, що такий виклик було здійснено відповідачем уже з будинку, після того як він поїхав з місця ДТП. Перебіг позовної давності розпочався з моменту виплати страхового відшкодування – 11.11.2021, а отже мав закінчитись 11.11.2024. Однак, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та затвердженого Законом України № 2102-ІХ, перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, на дату подання позову строк позовної давності був зупинений і не сплив.

29.09.2025 представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що враховуючи, що обвинувачений не несе відповідальності за надання неправдивих показів під час судового розгляду кримінального провадження, його покази як обвинуваченого, зафіксовані у вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021, не можуть бути беззаперечним доказом факту залишення ОСОБА_1 02.03.2020 місця ДТП. Покази свідків також жодним чином не підтверджують факту залишення ОСОБА_1 місця ДТП. У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 135 КК України, ОСОБА_1 не обвинувачувався. Отже беззаперечні докази залишення місця ДТП ОСОБА_1 суду не надано. Крім того, мати та дружина ОСОБА_1 сплатили кошти цивільному чоловіку померлої на поховання та як компенсацію за вчинену шкоду. Отже, ОСОБА_6 ( потерпілий) отримав кошти від ОСОБА_1 в рахунок компенсації за завдану матеріальну і моральну шкоду, тому подав до суду заяву, в якій вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, від заявлення цивільного позову відмовився, про що зазначено у вироці від 28.07.2021. Згідно заяви про виплату страхового відшкодування вх. N?797 від 22.10.2021, поданої від імені ОСОБА_9 представником по довіреності, вона просила виплатити моральну шкоду на двох дітей в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, яка на момент настання страхового випадку становила 4723 грн, тобто в розмірі 56676 грн, страхове відшкодування утриманцям на двох дітей в розмірі 36 мінімальних заробітних плат, тобто 170028 грн, та витрати на поховання, понесені ОСОБА_10 в розмірі 9600 грн, що в загальному становило 236304 грн. Разом з тим, згідно п. 1 Договору про припинення зобов?язання за угодою сторін від 03.11.2021, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», в особі Голови правління Царука Павла Вікторовича, який діє на підставі Статуту, та представником потерпілих Товариством з обмеженою відповідальністю ЮК «ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС», в особі директора Шелепінського Ореста Михайловича, який діє від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 04.09.2020, потерпілий визнає, що належна йому за Полісом N?AO 6034447 від 27.06.2019 по факту ДТП від 02 березня 2020 року, сума страхового відшкодування за шкоду, пов?язану із смертю потерпілої (п. 1-5 ст. 27 ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») складає: моральна шкода 12 мзп, витрати на поховання 12 мзп, виграти по втраті годувальника сума, а всього: 174000 (сто сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.

Виходячи із умов вказаного Договору, сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем є необґрунтованою та незрозумілою щодо критеріїв визначення її розміру. На момент настання страхового випадку, тобто станом на 02.03.2020, розмір мінімальної заробітної плати становив 4723 грн у відповідності до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Отже, розмір моральної шкоди згідно Договору становив 56676 грн (4723 грн. х 12 мзп), так як і розмір витрат на поховання 56676 грн (4723 грн. х 12 мзп), що в загальному становить 113352 грн. 3 Договору вбачається, що в ньому не вказана сума витрат по втраті годувальника, а лише зазначена загальна сума 174000 грн.

Виходячи із наведених розрахунків сума витрат по втраті годувальника становить 60648 грн. Яким чином страховик вираховував її розмір є незрозумілим. Матеріали позову не містять письмових документів про розмір середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої ОСОБА_2 , чи про отримання нею будь-яких інших доходів, включаючи пенсію, суми, що належали за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, або ж про їх відсутність. Відсутня інформація про врахування при обчисленні витрат по втраті годувальника цивільного чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , який був визнаний потерпілим в кримінальному провадженні та проживав разом з потерпілою на момент її загибелі внаслідок ДТП.

Також зауважила, що сума витрат на поховання є необґрунтованою та не

підтвердженою будь-якими письмовими доказами

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини, відповідні їм правовідносини та норми права, які їх регулюють.

Відповідно до Полісу № AO 6034447, який діяв станом на 03.03.2020, у АТ «СГ «ТАС» забезпечений транспортний засіб Opel Kadett, державний номер НОМЕР_1 ( а.с. 4).

Відповідно до посвідчення №002, виданого виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_3 згідно з рішенням від 16 липня 2020 року №26 призначена опікуном над дітьми-сиротами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( зворот а.с. 4).

04.09.2020 ОСОБА_3 уповноважила ТОВ «Юридична компанія «Центр автовиплат поліс» здійснювати представництво її інтереси по факту ДТП, яка мала місце 02.03.2020 ( а.с. 6)

18.10.2021 ТОВ «Юридична компанія «Центр автовиплат поліс» , в особі Шелепінського О.М., діючи від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 04.09.2020, подало до АТ «СГ «ТАС» заяву про виплату страхового відшкодування, в якій просило здійснити виплату страхового відшкодування для синів потерпілої, ОСОБА_2 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та для ОСОБА_3 витрати на поховання ( а.с. 5).

Відповідно до заяви про склад сім`ї від 14.09.2021, поданої ОСОБА_3 , на момент смерті потерпілої на утриманні померлої були сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 7).

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 15.03.2011 Лозуватською сільською радою Шполянського району Черкаської області та серія НОМЕР_3 , виданим 20.08.2014 виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 05.03.2020 виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №9 ( зворот а.с. 9).

03.11.2021 між ПАТ «Страхова Група «ТАС» та ТОВ «Юридична компанія «Центр автовиплат поліс» , в особі ОСОБА_12 , було укладено договір про припинення зобов`язання за угодою сторін, відповідно до якого потерпіла визнала, що сума страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із смертю потерпілої складає 174 000,00 грн ( а.с. 10).

09.11.2021 складено страховий Акт №11888/34/721, відповідно до якого, сума, що належить до виплат становить 174000,00 грн ( а.с. 11).

На підтвердження факту виплати страхового відшкодування у розмірі 174000.00 грн надано платіжну інструкцію №226779 від 11.11.2021 ( а.с. 12).

Відповідно до вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №710/928/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки ( а.с. 13-16).

Згідно із ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13.10.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_13 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021 закрито у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги. ( а.с.54,55).

Відповідно до розписки від 03.03.2020 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_15 кошти в сумі 10000,00 грн на поховання ОСОБА_2 ( а.с.90).

Відповідно до розписки від 04.03.2020 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_15 7000,00 грн на похованні ОСОБА_2 ( а.с.91).

Відповідно до розписки від 11.06.2020 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_16 10000,00 грн як компенсацію за шкоду, спричинену внаслідок ДТП 02.03.2020 ( а.с.92).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 29.03.1975 ОСОБА_15 є матір`ю ОСОБА_1 ( а.с. 93).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 14.09.1996,, ОСОБА_16 є дружиною ОСОБА_1 ( а.с.94).

Із досудової вимоги від 11.11.2021 вбачається , що АТ « Страхова Група « ТАС» звернулась до ОСОБА_1 з вимогою про сплату виплаченого страхового відшкодування у розмірі 174000,00 грн ( а.с.95).

Також ПрАТ» Страхова компанія «ТАС» направило ОСОБА_1 досудове повідомлення від 15.03.2023 з пропозицією сплати виплаченого страхового відшкодування у розмірі 174000,00 грн ( а.с.96).

Відповідно до товарного чеку від 04.03.2020 ФОП ОСОБА_17 надала ритуальні послуги на суму 9600,00 грн ( а.с.133).

Приписами частин другої та п`ятою ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом першим частини першої ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції станом на час виплати страхового відшкодування, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо - транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно зі статтею 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Статтею 135 КК України передбачено відповідальність осіб за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Як убачається зі змісту заявлених вимог, підставою для стягнення суми страхового відшкодування із винуватця ДТП, ОСОБА_1 , позивач посилається на обставину, що відповідач покинув місце зіткнення транспортних засобів. Доказом наявності такої підстави позивач послався на обставини, встановлені вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2021, який набрав законної сили 13.10.2021.

Відповідно до положень ч.6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З наведеного вбачається, що преюдиційне значення у разі набрання законної сили вироку суду у кримінальній справі мають лише дві обставини, встановлені в такому вироці, а саме чи мало місце правопорушення та чи вчинено таке особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Всі інші обставини підлягають доказуванню з дотриманням загальних правил, встановлених відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Так наведеним вироком суду встановлено: що 02.03.2020, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 117 км автомобільної дороги сполученням «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» по вул. Центральна у с. Лозуватка Шполянського району Черкаської області зі сторони м. Звенигородка до м. Шпола, в порушення вимог п.п.12.3, 13.1. Правил дорожнього руху України, у момент виникнення перешкоди для руху, у вигляді мопеда «Дельта» без номерного знаку під керуванням ОСОБА_18 , який рухався попереду у попутному напрямку, якого водій об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів, для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв наїзд на мопед.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда «Дельта» ОСОБА_2 , 1982 року народження, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №05-6-02/090 від 12.06.2020 та 03-01/05-6-02/090/2 від 26.03.2020 отримала тілесні ушкодження …, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Причиною смерті є сполучена травма голови, шиї та грудної клітки, яка супроводжувалась внутрішньомозковою та підоболонковою кровотечею, травматичним розривом спинного мозку і переломами скелету грудної клітки, яка обтяжилася набряком зі набубнявінням речовини головного мозку та гострою дихальною недостатністю.

У причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходиться не вжиття водієм автомобіля «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 заходів для зменшення швидкості та дотримання безпечної дистанції з метою уникнення наїзду на мопед «Дельта», що рухався в попутному напрямку, у момент виникнення перешкоди для свого руху.

Зазначені дії ОСОБА_1 суд кваліфікував за ч. 2ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Отже , встановленими судом обставинами є те, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР, а саме п.п.12.3, 13.1. Правил дорожнього руху України, у момент виникнення перешкоди для руху, у вигляді мопеда, який рухався попереду у попутному напрямку, якого водій об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів, для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв наїзд на мопед, внаслідок чого пасажир останнього отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

Крім того, у вироку суду зазначені покази обвинуваченого, відповідно яких через стрес він поїхав додому та повідомив поліції про подію і його місце знаходження. Покази свідків ОСОБА_7 , який вказав, що з автомобіля вийшло двоє чоловіків, один з яких залишив місце ДТП, та свідка ОСОБА_8 , який зазначив, що обвинувачений мабуть злякався та залишив місце події.

Також у вироку суду вказано про те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення інкримінував ОСОБА_1 вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Однак в ході судового розгляду вказана обставина не знайшла свого підтвердження, що спростовується дослідженими у сукупності доказами, а саме допитом свідків.

Таким чином судом при розгляді кримінальної справи не встановлювася факт залишення місця ДТП обвинуваченим.

Ураховуючи, що за вироком суду самовільне залишення місця ДТП не є кваліфікуючою ознакою вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині, оцінка фактів при розгляді кримінальної справи, що не входять до диспозиції ч.1 ст. 286 КК України, як і покази свідків, не є обов`язковими при розгляді цивільної справи, яка розглядається.

За визначенням ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У справі, що розглядається позивач обґрунтовував свої доводи лише тими фактами і доказами, які містяться у вироку суду, проте жодних доказів, які виходять за межі кримінального правопорушення, що інкриміновано засудженій особі та які б підтверджували той факт, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, суду не надав.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача в порядку регресу сум страхового відшкодування, виплачених потерпілій особі за рахунок позивача.

Керуючись статтями 12,13,79-81,141,258,259- 263,265,268,274,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ 30115243.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 04.12.1996 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складений 16.01.2026.

Суддя О.В. Щербак