Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №523/20230/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/202/26

Номер справи місцевого суду: 523/20230/25

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Соболєвої Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Малюка Євгена Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№443875 від 05.09.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , 05.09.2025 року близько 00:07 керував транспортним засобом електросамокатом «JET» по вул. Академіка Заболотного, буд.59, у м.Одесі перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 0437, номер тесту 2215, результат позитивний – 1.18%, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 статті 130 КУпАП.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Малюк Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що факту керування ОСОБА_1 , 05.09.2025 року близько 00:07 год транспортним засобом електросамокатом «JET» по вул. Академіка Заболотного, буд.59, у м.Одесіналежними та допустимими доказами у справі не доведено.

Судом першої інстанції інкриміновано порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, в той час як останній пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці, що суперечить інкримінованому поліцейськими адміністративного правопорушення.

Крім цього наявні докази у справі містять суперечливі дані, так в фабулі інкримінованого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення містяться суперечливі відомості, щодо ініціалів останнього, у чеку Драгер зазначено прізвище ОСОБА_1 , через що сторона захисту вважає, що особу яку притягають до адміністративної відповідальності належно не встановлено.

Також вважали, що судом першої інстанції помилково встановлювались пом`якшуючі обставини де зазначено кваліфікацію адміністративного правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП, що не відповідає обставинам справи та містить суперечливі відмості поряд з іншими доказами.

Явка в судове засідання

Сторона захисту була повідомлена належним чином про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання з`явився адвокат Малюк Є.В. та надав свої пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши адвоката Малюка Є.В., дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Ч. 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог п.п. 2.5, 2.9 «а» ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

П. 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом – Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі – поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. (п. 1 розділу ІХ Інструкції).

П. 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

П. 6 розділу ІХ Інструкції, передбачає у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443875 від 05 вересня 2025 року, складений що ОСОБА_1 , 05.09.2025 року близько 00:07 керував транспортним засобом електросамокатом «JET» по вул. Академіка Заболотного, буд.59, у м.Одесі перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 0437, номер тесту 2215, результат позитивний – 1.18%, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306 (а.с.1).

Розділ ІІ Інструкції встановлює порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В матеріалах справи міститься результат огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, так як результат позитивний – 1.18проміле, що також узгоджується з актом огляду на стан сп`яніння з яким ОСОБА_1 погодився про, що поставив підписи в такому акті, (а.с. 5-6).

Відмова водія від проходження огляду пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кваліфікується за п. 2.5. ПДР України.

В разі встановлення перебування водія в стані алкогольного сп`яніння його дії кваліфікуються за п. 2.9 «а» ПДР України. За наслідками проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я складається, відповідно, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів чи висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, при наявності результату огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, судом першої інстанції невірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за п. 2.5 ПДР України.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції кваліфікації дій ОСОБА_1 , що зобов`язує суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції і прийняти нову, як того вимагає п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.

Щодо суті вчиненого правопорушення апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно результату газоаналізатору «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_2 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 1,18 проміле.

У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», з якої вбачається, що останнє градуювання було 10.17.2025 року.

Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 ..

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 1,18 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, незгоду з результатами огляду, проведеного поліцейським, та вимоги провести огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не заявляв.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

У постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , є таким, який потрібно відносить до транспортних засобів.

Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:

- Протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№443875 від 05.09.2025р. з якоговстановлено, що ОСОБА_1 , 05.09.2025 року близько 00:07 керував транспортним засобом електросамокатом «JET» по вул. Академіка Заболотного, буд.59, у м.Одесі перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 0437, номер тесту 2215, результат позитивний – 1.18%, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 статті 130 КУпАП (а.с.1);

- Довідкою про отримання водійського посвідчення (а.с.3);

- Довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с.4) ;

- Результатами проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 1,18 проміле (а.с.5);

- Актом огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 погодився з результатом такого огляду (а.с.6);

-відеозаписом з ПВР 470622, 470618 (а.с.7), з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 05.09.2025 року близько 00:07 керував транспортним засобом електросамокатом «JET» по вул. Академіка Заболотного, буд.59, у м.Одесі та був зупинений поліцейськими. В ході спілкування поліцейськими у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкогольні напої перед тим як керувати вказаним транспортним засобом, далі поліцейськими повідомлено останньому, що це є порушенням ПДР України та запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці, або в медичному закладі, або ж відмовитись від проходження такого огляду, на що ОСОБА_1 пройшов огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, за результатом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння виявлено в останнього – 1,18 проміле алкоголю у видихуваному повітрі, внаслідок чого було складено акт огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 погодився з результатом такого огляду. Також поліцейськими було роз`ясено права та обов`язки останньому, про що ОСОБА_1 проставив підпис про ознайомлення в протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення останнім п.2.9А ПДР України, оскільки склад такого правопорушення об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими апеляційним судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, при цьому апеляційний суд враховуючи вищевикладене вважає, що судом першої інстанції помилково притягнуто особу ОСОБА_1 за порушеня п.2.5 ПДР України, так як останній вчинив адміністративне правопорушення передбачене п.2.9А ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння , апеляційний суд вважає не слушними, з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Положення щодо регулювання застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, щодо доступу до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, щодо порядку зберігання, видачі та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюються Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026).

Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції № 1026 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського (п. 3 розділу І Інструкції № 1026).

Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Апеляційний суд звертає увагу, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.

Слід також зазначити, що відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об`єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб`єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об`єктивно встановити всі обставини у справі.

За змістом частини другої ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно доводи апелянта, про те, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора автомобіля працівників поліції повністю відображає факт керування та момент зупинки транспортного засобу (05.09.2025 00:06:34).

Щодо доводів апеляційної скарги, що наявні докази у справі містять суперечливі дані, так в фабулі інкримінованого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення містяться суперечливі відомості, щодо ініціалів останнього, у чеку Драгер зазначено прізвище ОСОБА_1 , через що сторона захисту вважає, що особу яку притягають до адміністративної відповідальності належно не встановлено, апеляційний суд вважає не спростованими належними та допустимими доказами, так як у чек Драгер на стадії апеляційного перегляду встановлено , що зверху літери «е» міститься крапка , клопотань про призначення судових експертиз не заявлено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити такі доводи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково встановлювались пом`якшуючі обставини де зазначено кваліфікацію адміністративного правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП, що не відповідає обставинам справи та містить суперечливі відмості поряд з іншими доказами, апеляційний суд зазначає, що в регулятивній частині суд першої інстанції притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, також апеляційний суд роз`яснює, що санкція ст.. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому встановлення пом`якшуюячиш обставин, не впливає на застосування такої санкції, в даному випадку є лише технічною опискою.

Доводи апеляційної скарги, що поліцейськими при складенні протоколу про адміністративне правопорушення в описовій частині фабули правопорушення зазначено дві різні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає необгрунованими, так як ОСОБА_1 був згоден з протоколом, ознайомився з ним та не висував жодних заперечень під час ознайомлення з ним, крім того доказів про оскарження дій поліцейських до матеріалів справи не долучено, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 05.09.2025 року ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинки транспортного засобу або при складанні протоколу, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Малюка Євгена Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький